RU
 

Корреспондент: Остання надія. Янукович отримав останній шанс підписати з ЄС Договір про асоціацію

5 березня 2013, 09:03
0
81
Корреспондент: Остання надія. Янукович отримав останній шанс підписати з ЄС Договір про асоціацію
Фото: Фото прес-служби Президента
Європейці сподіваються, що Янукович використає свій останній шанс щодо зближення з ЄС

На саміті Україна – ЄС Віктор Янукович отримав останній шанс підписати з Євросоюзом Договір про асоціацію. Чи скористається він ним, стане зрозуміло вже через два місяці, коли єврочиновники перевірять, як Київ виконує дані Президентом обіцянки, пише Ірина Соломко у №8 журналу Корреспондент від 1 березня 2013 року.

Сніг у Брюсселі – явище досить рідкісне, майже таке саме, яким стали візити сюди Президента України Віктора Януковича. 25 лютого в бельгійській столиці вони зустрілися – український лідер і брюссельський сніг.

Янукович не відвідував це місто більше двох років, що стало відгомоном "м'якої" евроізоляції, в яку потрапив глава держави у зв'язку з тюремними термінами, присудженими українським опозиціонерам Юлії Тимошенко і Юрію Луценку. Поїздка до Брюсселя на 16-й саміт Україна – ЄС стала для нього останнім шансом вибратися з цього неприємного становища, а для країни – останньою на найближчі роки можливістю підписати Договір про асоціацію з Євросоюзом.

Саміт, який повинен відбуватися щорічно, у 2012-му відклали через непросту політичну ситуацію в Україні. Тому тепер Президент спробував максимально використати ситуацію, переконуючи одночасно двох ключових людей – президента Євроради Германа ван Ромпея і главу Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу – у спроможності Києва.

У результаті підготовчої роботи та саміту Янукович отримав підтвердження, що йому потрібно виконати вимоги Ради Європи, озвучені ще в грудні 2012-го. Зробити це необхідно в найкоротші терміни, щоб у листопаді, коли відбудеться саміт Східноєвропейського партнерства у Вільнюсі, Україна змогла підписати з ЄС Договір про асоціацію і в підсумку опинитися в Зоні вільної торгівлі з Євросоюзом.

Поради єврочиновників містять пропозиції вирішити проблеми з вибірковим правосуддям, чітко зафіксувати правила виборів, а також провести ключові реформи

Поради єврочиновників містять пропозиції вирішити проблеми з вибірковим правосуддям – по суті, розібратися зі справами Тимошенко і Луценка, чітко зафіксувати правила виборів, а також провести ключові реформи. Причому істотний прогрес Київ у цих справах повинен показати вже до травня – проміжного дедлайну, встановленого ЄС.

Високопосадові європейці, з якими спілкувався Корреспондент за підсумками саміту, випромінювали впевненість: Київ з домашнім завданням впорається. А якщо де в чому трапляться проколи, ЄС заплющить на них очі, намагаючись утримати Україну від сповзання в обійми Росії.

Рішучість продемонстрував на підсумковій прес-конференції і Президент. "Українська влада налаштована докласти максимум зусиль, щоб досягти цієї стратегічно важливої ​​мети [підписання Договору про асоціацію]", – заявив Янукович.

Те, що для офіційних осіб вже майже очевидно, в очах експертів виглядає сумнівним. Вітчизняні та європейські аналітики оцінили українські шанси вкрай невисоко

Однак те, що для офіційних осіб вже майже очевидно, в очах експертів виглядає сумнівним. Вітчизняні та європейські аналітики в розмовах з Корреспондентом оцінили українські шанси вкрай невисоко.

"Оскільки Київ більше налаштований маніпулювати, а не виконувати умови, шансів на те, що договір буде підписаний, мало", – резюмує Ольга Шумило-Тапіола, експерт брюссельського Центру Карнегі.

Українці в Брюсселі

Саміт Україна – ЄС відбувся у знайомій Януковичу атмосфері – під акомпанемент невеликих вуличних протестів. Один – опозиційний – організували депутати Андрій Павловський й Олександр Бригинець, вимагаючи відставки "режиму" Януковича і негайної євроінтеграції. Протилежну точку зору представили четверо жителів Закарпаття, які розмахували прапорами руху Віктора Медведчука Український вибір.

Журналістам "українські виборчани" пояснили: своїм перформансом вони бажають показати Європі, що більшість їхніх співвітчизників насправді виступають за вступ до Митного союзу (МС) Росії, Білорусі і Казахстану. Тому, перш ніж йти у ЄС, слід провести референдум.

Янукович у Брюсселі опинився разом з опозицією, оскільки намагався переконати
високопосадових європейських візаві, що його країна твердо йде шляхом європейської інтеграції і вирішить позначені ЄС проблеми. Представники ЄС, судячи з усього, повірили українському лідерові

По суті, Янукович у Брюсселі опинився разом з опозицією, оскільки намагався переконати високопосадових європейських візаві, що його країна твердо йде шляхом європейської інтеграції і вирішить позначені ЄС проблеми.

Представники ЄС, судячи з усього, повірили українському лідерові. Тому закрита тристороння зустріч Янукович – ван Ромпей – Баррозу замість 20 хвилин затягнулася майже на дві з половиною години.

Як розповів Корреспонденту Штефан Фюле, єврокомісар з питань політики розширення та добросусідства, розмова була продуктивною. Три президенти говорили багато про що, але ключовими темами стало вирішення проблеми вибіркового правосуддя та відносини України з Росією.

"Позитив у тому, що сама розмова була більше про майбутнє", – уточнив Фюле.

На підсумковій прес-конференції три президенти не приховували, що в цілому задоволені результатами. Так, Баррозу сказав, що з нетерпінням чекає конкретних кроків з боку України у напрямку вирішення проблем у виборчому законодавстві, проведення політичних та економічних реформ, а також вирішення проблеми вибіркового правосуддя. Мовляв, це ті контрольні точки, які повинні бути успішно пройдені в стислі терміни.

"Я з упевненістю заявляю, що Україна докладе всіх зусиль, щоб певні завдання були виконані якісно та вчасно", – відповідав йому Янукович, втім, жодним словом не пояснивши, що конкретно він стане робити.

Суворий вердикт

Проміжний іспит перед Європою українська влада буде тримати на початку травня – час, коли Брюссель оцінить, чи є суттєвий прогрес у виконанні його вимог.

Серед екзаменаторів будуть Пет Кокс, екс-спікер Європарламенту та Олександр Кваснєвський, екс-президент Польщі. На них Європарламент ще влітку 2012-го поклав місію стежити за справами Тимошенко, Луценка, а також сприяти вирішенню проблеми вибіркового правосуддя.

Мандат місії розповсюджується і на контроль над ключовими реформами, яких чекає Брюссель, зокрема судової системи та прокуратури. Свою доповідь щодо цих двох напрямків Кокс і Кваснєвський представлять Європарламенту в середині квітня.

"Поки ми чекаємо звільнення Луценка і поліпшення умов утримання Тимошенко.

Оптимальний варіант – це її лікування за кордоном. Але також хотів би зазначити, що єдиної позиції щодо вирішення проблеми Тимошенко серед країн – членів ЄС немає. У кожного своє бачення цієї ситуації", – розповідає джерело Корреспондента серед єврочиновників.

У Брюсселі позитивно сприйняли той факт, що нині українські тюремники прибрали з палати екс-прем'єра камери спостереження. Європейці сподіваються, що регресу в цьому питанні вже не буде, що саме по собі стане для ЄС індикатором часткового вирішення проблеми.

З неменшим оптимізмом високопосадові представники європейських структур, з якими розмовляло видання, дивляться і на інші складні моменти. У Брюсселі впевнені, що, якщо в травні результати роботи Києва задовольнять Єврокомісію, вона дасть рекомендацію підписати Договір про асоціацію з Україною в листопаді на саміті у Вільнюсі. Потім його мають ратифікувати Європарламент і всі національні парламенти. Частина договору про набуття чинності Зони вільної торгівлі починає працювати відразу після підписання, автоматично.

У ЄС вірять, що Янукович використає шанс. Адже якщо договір не буде підписаний у
2013 році, до нього знову повернуться не раніше 2015-го через прийдешні європейські, а потім й українські вибори

У ЄС вірять, що Янукович використає шанс. Адже якщо договір не буде підписаний у 2013 році, до нього знову повернуться не раніше 2015-го через прийдешні європейські, а потім й українські вибори.

Єврочиновники дали зрозуміти, що Брюссель готовий пробачити офіційному Києву навіть деякі недоробки. Мовляв, ЄС не хоче, щоб Україна зійшла з його орбіти, що автоматично означатиме її відкат до сфери впливу Москви і МС. Тому брюссельські бюрократи цілком можуть прийняти політичне рішення про підписання договору, навіть якщо не всі їхні вимоги будуть виконані.

Серед можливих варіантів розвитку подій у Брюсселі називають й особисте втручання Леді Ю: українська влада, імітуючи реформи, може провести лише косметичні зміни, але якщо при цьому екс-прем'єр напише звернення до ЄС з проханням не позбавляти українців європейських перспектив і підписати договір, то до неї обов'язково прислухаються.

"Є дуже великі шанси, що в такому випадку ЄС піде на це", – розповідає джерело Корреспондента в європейських дипломатичних колах.

Проте експерти вважають, що позиція Євросоюзу буде жорсткою, а отже і простір для маневру в Януковича виявиться занадто вузьким

Проте експерти вважають, що позиція Євросоюзу буде жорсткою, а отже і простір для маневру в Януковича виявиться занадто вузьким. Шумило-Тапіола впевнена, що європейці підпишуть договір лише в тому випадку, якщо Київ виконає як мінімум 80% висунутих йому умов.

"В іншому випадку нічого не станеться, – каже Шумило-Тапіола. – Так, Україна важлива для ЄС, але ще важливіші принципи та цінності, а також робота безпосередньо Києва у вирішенні озвучених проблем".


Поради Європи

Щоб підписати в листопаді Договір про асоціацію з ЄС, Україна має виконати рекомендації, привезені до Києва Штефаном Фюле, Єврокомісаром з питань розширення та політики добросусідства. Крайній термін – червень, коли відбудеться засідання Ради співробітництва Україна – ЄС. Корреспондент за допомогою експертів аналізує ймовірність їхнього виконання

Вимога

Вірогідність виконання 

Коментар

Виконати рекомендації, прописані у звіті спостерігачів від ОБСЄ про парламентські вибори-2012, прийняти виборчий кодекс, який виключає прийняття під кожні вибори нових правил їхнього проведення

30%

 

В Україні створять робочу групу з удосконалення виборчого законодавства, але поради ОБСЄ виконають фрагментарно. Напевно не врахують рекомендації підвищити прозорість, неупередженість та незалежність діяльності виборчкомів або ліквідувати зловживання адмінресурсом, а також недостатню прозорість кампаній та фінансування партій.

Невисока вірогідність прийняття виборчого кодексу: категорично проти нього виступає глава Мін'юсту Олександр Лавринович

Провести повторні вибори у п'яти одномандатних округах, де ЦВК не змогла визначити переможця під час кампанії-2012

35%

Владі довибори невигідні (провладний кандидат може виграти хіба що в одному окрузі – в Первомайську Миколаївської області), тому ймовірність їхнього проведення є низькою. Крайній варіант – провести вибори влітку, коли явка виборців традиційно є низькою, що дозволяє використовувати адмінресурс на користь провладних кандидатів

Вирішити проблему політично мотивованих судових вироків 

25%

 

Екс-главу МВС Юрія Луценка можуть амністувати після того, як його справа пройде касацію. А ось справу екс-прем'єра Юлії Тимошенко віддадуть на відкуп суду, де позиції Леді Ю є слабкими. А Президент, ймовірно, лише "поліпшить" умови її утримання, наприклад відправить на лікування до Німеччини.

Виконати рішення Європейського суду з прав людини, де Україна визнана винною у порушеннях прав своїх громадян

30%

 

Показово виконають 10-15 рішень, а решту розтягнуть на роки

Виконати рекомендації Ради Європи про умови утримання і надання медичної допомоги людям, які перебувають під вартою

25%

На поліпшення умов можуть розраховувати хіба що відомі в'язні, для решти нічого не зміниться хоча б через нестачу фінансування

Впровадити новий кримінально-процесуальний кодекс, законодавство з питань адвокатури, а також створити національний превентивний механізм проти катувань

65%

Впровадження, а також певні успіхи в цьому напрямку вже є, але ситуація з дотриманням прав людини і рівності сторін у кримінальному процесі, за оцінками експертів, є гнітючою

Переглянути у форматі консультацій з Венеціанською комісією закон про адвокатуру

80%

Питання вирішується, експерти зазначають, що в ньому немає нічого критичного, що було б невигідно владі

Переглянути у форматі консультацій з Венеціанською комісією Кримінальний кодекс 

25%

Оскільки це не пріоритетний напрямок для влади, його реалізація обмежиться заявами, а не діями

Переглянути у форматі консультацій з Венеціанською комісією закон про Вищу раду юстиції (ВРЮ)

20%

Ослаблення ВРЮ, за допомогою якого влада, за словами експертів, контролює суддівський корпус, невигідно Банковій

Переглянути у форматі консультацій з Венеціанською комісією закон про судоустрій і статус суддів

10%

Судова реформа, навіть на думку самих суддів, не вдалася. Але нинішній стан справ гарантує владі контроль над системою, тому їй невигідно що-небудь змінювати

Реформувати міліцію

5%

 

Експерти впевнені, що реформа зведеться лише до зміни "вивіски" – міліцію назвуть поліцією

Реалізувати конституційну реформу, виходячи з міжнародних стандартів

5%

Реформа, швидше за все, закінчиться затвердженням на референдумі нової Конституції, яка вигідна владі і не відповідає міжнародним зразкам

Провести реформи, необхідні для підготовки вступу до Зони вільної торгівлі з ЄС

50%

Київ використовує економічну кризу як привід для прийняття лобістських законів, що ставить під сумнів виконання цієї рекомендації

Забезпечити ефективну боротьбу з корупцією

30%

Для цього потрібно переслідувати "своїх", на що влада якщо і піде, то вибірково

Реформувати систему управління держфінансами, в тому числі розширити повноваження Рахункової палати

30%

Прозорість не в пріоритеті у влади, тому реформа є малоймовірною. Максимум, якого варто очікувати, – розширення повноважень Рахункової палати

Покращити діловий та інвестиційний клімат

20%

Можливі часткові реформи, які не загрожуватимуть наявній системі розподілу економічних преференцій і бюджетних ресурсів

Опитані експерти: Тарас Березовець, директор компанії персонального і стратегічного консалтингу Berta Communications; Кость Бондаренко, голова правління Інституту української політики; Ігор Когут, голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Олександр Сушко, директор Інституту євроатлантичного співробітництва; Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента

***

Цей матеріал опубліковано в №8 журналу Корреспондент від 1 березня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

СПЕЦТЕМА: Переговори про асоціацію між Україною та ЄС
ТЕГИ: ЯнуковичУкраїнаЄСдоговір
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі