На саміті Україна – ЄС Віктор Янукович отримав останній шанс підписати з Євросоюзом Договір про асоціацію. Чи скористається він ним, стане зрозуміло вже через два місяці, коли єврочиновники перевірять, як Київ виконує дані Президентом обіцянки, пише Ірина Соломко у №8 журналу Корреспондент від 1 березня 2013 року.
Сніг у Брюсселі – явище досить рідкісне, майже таке саме,
яким стали візити сюди Президента України Віктора Януковича. 25 лютого в
бельгійській столиці вони зустрілися – український лідер і брюссельський сніг.
Янукович не відвідував це місто більше двох років, що
стало відгомоном "м'якої" евроізоляції, в яку потрапив глава держави у зв'язку
з тюремними термінами, присудженими українським опозиціонерам Юлії Тимошенко і
Юрію Луценку. Поїздка до Брюсселя на 16-й саміт Україна – ЄС стала для нього
останнім шансом вибратися з цього неприємного становища, а для країни –
останньою на найближчі роки можливістю підписати Договір про асоціацію з
Євросоюзом.
Саміт, який повинен відбуватися щорічно, у 2012-му
відклали через непросту політичну ситуацію в Україні. Тому тепер Президент
спробував максимально використати ситуацію, переконуючи одночасно двох ключових
людей – президента Євроради Германа ван Ромпея і главу Єврокомісії Жозе Мануеля
Баррозу – у спроможності Києва.
У результаті підготовчої роботи та саміту Янукович
отримав підтвердження, що йому потрібно виконати вимоги Ради Європи, озвучені
ще в грудні 2012-го. Зробити це необхідно в найкоротші терміни, щоб у
листопаді, коли відбудеться саміт Східноєвропейського партнерства у Вільнюсі, Україна
змогла підписати з ЄС Договір про асоціацію і в підсумку опинитися в Зоні вільної торгівлі
з Євросоюзом.
Поради єврочиновників містять пропозиції вирішити проблеми з вибірковим правосуддям, чітко зафіксувати правила виборів, а також провести ключові реформи
Поради єврочиновників містять пропозиції вирішити
проблеми з вибірковим правосуддям – по суті, розібратися зі справами Тимошенко
і Луценка, чітко зафіксувати правила виборів, а також провести ключові реформи.
Причому істотний прогрес Київ у цих справах повинен показати вже до травня – проміжного
дедлайну, встановленого ЄС.
Високопосадові європейці, з якими спілкувався
Корреспондент за підсумками саміту, випромінювали впевненість: Київ з домашнім
завданням впорається. А якщо де в чому трапляться проколи, ЄС заплющить на них
очі, намагаючись утримати Україну від сповзання в обійми Росії.
Рішучість продемонстрував на підсумковій прес-конференції
і Президент. "Українська влада налаштована докласти максимум зусиль, щоб
досягти цієї стратегічно важливої мети [підписання
Договору про асоціацію]", – заявив Янукович.
Те, що для офіційних осіб вже майже очевидно, в очах експертів виглядає сумнівним. Вітчизняні та європейські аналітики оцінили українські шанси вкрай невисоко
Однак те, що для офіційних осіб вже майже очевидно, в
очах експертів виглядає сумнівним. Вітчизняні та європейські аналітики в розмовах
з Корреспондентом оцінили українські шанси вкрай невисоко.
"Оскільки Київ більше налаштований маніпулювати, а не
виконувати умови, шансів на те, що договір буде підписаний, мало", – резюмує
Ольга Шумило-Тапіола, експерт брюссельського Центру Карнегі.
Українці в Брюсселі
Саміт Україна – ЄС відбувся у знайомій Януковичу
атмосфері – під акомпанемент невеликих вуличних протестів. Один – опозиційний –
організували депутати Андрій Павловський й Олександр Бригинець, вимагаючи відставки
"режиму" Януковича і негайної євроінтеграції. Протилежну точку зору представили
четверо жителів Закарпаття, які розмахували прапорами руху Віктора Медведчука
Український вибір.
Журналістам "українські виборчани" пояснили: своїм
перформансом вони бажають показати Європі, що більшість їхніх співвітчизників
насправді виступають за вступ до Митного союзу (МС) Росії, Білорусі і Казахстану.
Тому, перш ніж йти у ЄС, слід провести референдум.
Янукович у Брюсселі опинився разом з опозицією, оскільки намагався переконати
високопосадових європейських візаві, що його країна твердо йде шляхом європейської інтеграції і вирішить позначені ЄС проблеми. Представники ЄС, судячи з усього, повірили українському лідерові
По суті, Янукович у Брюсселі опинився разом з опозицією, оскільки
намагався переконати високопосадових європейських візаві, що його країна твердо
йде шляхом європейської інтеграції і вирішить позначені ЄС проблеми.
Представники ЄС, судячи з усього, повірили українському
лідерові. Тому закрита тристороння зустріч Янукович – ван Ромпей – Баррозу
замість 20 хвилин затягнулася майже на дві з половиною години.
Як розповів Корреспонденту Штефан Фюле, єврокомісар з
питань політики розширення та добросусідства, розмова була продуктивною. Три
президенти говорили багато про що, але ключовими темами стало вирішення
проблеми вибіркового правосуддя та відносини України з Росією.
"Позитив у тому, що сама розмова була більше про
майбутнє", – уточнив Фюле.
На підсумковій прес-конференції три президенти не
приховували, що в цілому задоволені результатами. Так, Баррозу сказав, що з
нетерпінням чекає конкретних кроків з боку України у напрямку вирішення проблем
у виборчому законодавстві, проведення політичних та економічних реформ, а також
вирішення проблеми вибіркового правосуддя. Мовляв, це ті контрольні точки, які
повинні бути успішно пройдені в стислі терміни.
"Я з упевненістю заявляю, що Україна докладе всіх зусиль,
щоб певні завдання були виконані якісно та вчасно", – відповідав йому Янукович,
втім, жодним словом не пояснивши, що конкретно він стане робити.
Суворий вердикт
Проміжний іспит перед Європою українська влада буде
тримати на початку травня – час, коли Брюссель оцінить, чи є суттєвий прогрес у
виконанні його вимог.
Серед екзаменаторів будуть Пет Кокс, екс-спікер
Європарламенту та Олександр Кваснєвський, екс-президент Польщі. На них
Європарламент ще влітку 2012-го поклав місію стежити за справами Тимошенко,
Луценка, а також сприяти вирішенню проблеми вибіркового правосуддя.
Мандат місії розповсюджується і на контроль над ключовими
реформами, яких чекає Брюссель, зокрема судової системи та прокуратури. Свою
доповідь щодо цих двох напрямків Кокс і Кваснєвський представлять
Європарламенту в середині квітня.
"Поки ми чекаємо звільнення Луценка і поліпшення умов
утримання Тимошенко.
Оптимальний варіант – це її лікування за кордоном. Але
також хотів би зазначити, що єдиної позиції щодо вирішення проблеми Тимошенко
серед країн – членів ЄС немає. У кожного своє бачення цієї ситуації", –
розповідає джерело Корреспондента серед єврочиновників.
У Брюсселі позитивно сприйняли той факт, що нині
українські тюремники прибрали з палати екс-прем'єра камери спостереження.
Європейці сподіваються, що регресу в цьому питанні вже не буде, що саме по собі
стане для ЄС індикатором часткового вирішення проблеми.
З неменшим оптимізмом високопосадові представники
європейських структур, з якими розмовляло видання, дивляться і на інші складні
моменти. У Брюсселі впевнені, що, якщо в травні результати роботи Києва
задовольнять Єврокомісію, вона дасть рекомендацію підписати Договір про
асоціацію з Україною в листопаді на саміті у Вільнюсі. Потім його мають ратифікувати
Європарламент і всі національні парламенти. Частина договору про набуття
чинності Зони вільної торгівлі починає працювати відразу після підписання,
автоматично.
У ЄС вірять, що Янукович використає шанс. Адже якщо договір не буде підписаний у
2013 році, до нього знову повернуться не раніше 2015-го через прийдешні європейські, а потім й українські вибори
У ЄС вірять, що Янукович використає шанс. Адже якщо
договір не буде підписаний у 2013 році, до нього знову повернуться не раніше
2015-го через прийдешні європейські, а потім й українські вибори.
Єврочиновники дали зрозуміти, що Брюссель готовий
пробачити офіційному Києву навіть деякі недоробки. Мовляв, ЄС не хоче, щоб
Україна зійшла з його орбіти, що автоматично означатиме її відкат до сфери
впливу Москви і МС. Тому брюссельські бюрократи цілком можуть прийняти
політичне рішення про підписання договору, навіть якщо не всі їхні вимоги
будуть виконані.
Серед можливих варіантів розвитку подій у Брюсселі
називають й особисте втручання Леді Ю: українська влада, імітуючи реформи, може
провести лише косметичні зміни, але якщо при цьому екс-прем'єр напише звернення
до ЄС з проханням не позбавляти українців європейських перспектив і підписати
договір, то до неї обов'язково прислухаються.
"Є дуже великі шанси, що в такому випадку ЄС піде на це",
– розповідає джерело Корреспондента в європейських дипломатичних колах.
Проте експерти вважають, що позиція Євросоюзу буде жорсткою, а отже і простір для маневру в Януковича виявиться занадто вузьким
Проте експерти вважають, що позиція Євросоюзу буде
жорсткою, а отже і простір для маневру в Януковича виявиться занадто вузьким.
Шумило-Тапіола впевнена, що європейці підпишуть договір лише в тому випадку,
якщо Київ виконає як мінімум 80% висунутих йому умов.
"В іншому випадку нічого не станеться, – каже
Шумило-Тапіола. – Так, Україна важлива для ЄС, але ще важливіші принципи та
цінності, а також робота безпосередньо Києва у вирішенні озвучених проблем".
Поради Європи
Щоб підписати в листопаді Договір про асоціацію з ЄС, Україна має виконати рекомендації, привезені до Києва Штефаном Фюле, Єврокомісаром з питань розширення та політики добросусідства. Крайній термін – червень, коли відбудеться засідання Ради співробітництва Україна – ЄС. Корреспондент за допомогою експертів аналізує ймовірність їхнього виконання
Вимога
|
Вірогідність виконання
|
Коментар
|
Виконати рекомендації, прописані у звіті спостерігачів від ОБСЄ про парламентські вибори-2012, прийняти виборчий кодекс, який виключає прийняття під кожні вибори нових правил їхнього проведення
|
30%
|
В Україні створять робочу групу з удосконалення виборчого законодавства, але поради ОБСЄ виконають фрагментарно. Напевно не врахують рекомендації підвищити прозорість, неупередженість та незалежність діяльності виборчкомів або ліквідувати зловживання адмінресурсом, а також недостатню прозорість кампаній та фінансування партій.
Невисока вірогідність прийняття виборчого кодексу: категорично проти нього виступає глава Мін'юсту Олександр Лавринович
|
Провести повторні вибори у п'яти одномандатних округах, де ЦВК не змогла визначити переможця під час кампанії-2012
|
35%
|
Владі довибори невигідні (провладний кандидат може виграти хіба що в одному окрузі – в Первомайську Миколаївської області), тому ймовірність їхнього проведення є низькою. Крайній варіант – провести вибори влітку, коли явка виборців традиційно є низькою, що дозволяє використовувати адмінресурс на користь провладних кандидатів
|
Вирішити проблему політично мотивованих судових вироків
|
25%
|
Екс-главу МВС Юрія Луценка можуть амністувати після того, як його справа пройде касацію. А ось справу екс-прем'єра Юлії Тимошенко віддадуть на відкуп суду, де позиції Леді Ю є слабкими. А Президент, ймовірно, лише "поліпшить" умови її утримання, наприклад відправить на лікування до Німеччини.
|
Виконати рішення Європейського суду з прав людини, де Україна визнана винною у порушеннях прав своїх громадян
|
30%
|
Показово виконають 10-15 рішень, а решту розтягнуть на роки
|
Виконати рекомендації Ради Європи про умови утримання і надання медичної допомоги людям, які перебувають під вартою
|
25%
|
На поліпшення умов можуть розраховувати хіба що відомі в'язні, для решти нічого не зміниться хоча б через нестачу фінансування
|
Впровадити новий кримінально-процесуальний кодекс, законодавство з питань адвокатури, а також створити національний превентивний механізм проти катувань
|
65%
|
Впровадження, а також певні успіхи в цьому напрямку вже є, але ситуація з дотриманням прав людини і рівності сторін у кримінальному процесі, за оцінками експертів, є гнітючою
|
Переглянути у форматі консультацій з Венеціанською комісією закон про адвокатуру
|
80%
|
Питання вирішується, експерти зазначають, що в ньому немає нічого критичного, що було б невигідно владі
|
Переглянути у форматі консультацій з Венеціанською комісією Кримінальний кодекс
|
25%
|
Оскільки це не пріоритетний напрямок для влади, його реалізація обмежиться заявами, а не діями
|
Переглянути у форматі консультацій з Венеціанською комісією закон про Вищу раду юстиції (ВРЮ)
|
20%
|
Ослаблення ВРЮ, за допомогою якого влада, за словами експертів, контролює суддівський корпус, невигідно Банковій
|
Переглянути у форматі консультацій з Венеціанською комісією закон про судоустрій і статус суддів
|
10%
|
Судова реформа, навіть на думку самих суддів, не вдалася. Але нинішній стан справ гарантує владі контроль над системою, тому їй невигідно що-небудь змінювати
|
Реформувати міліцію
|
5%
|
Експерти впевнені, що реформа зведеться лише до зміни "вивіски" – міліцію назвуть поліцією
|
Реалізувати конституційну реформу, виходячи з міжнародних стандартів
|
5%
|
Реформа, швидше за все, закінчиться затвердженням на референдумі нової Конституції, яка вигідна владі і не відповідає міжнародним зразкам
|
Провести реформи, необхідні для підготовки вступу до Зони вільної торгівлі з ЄС
|
50%
|
Київ використовує економічну кризу як привід для прийняття лобістських законів, що ставить під сумнів виконання цієї рекомендації
|
Забезпечити ефективну боротьбу з корупцією
|
30%
|
Для цього потрібно переслідувати "своїх", на що влада якщо і піде, то вибірково
|
Реформувати систему управління держфінансами, в тому числі розширити повноваження Рахункової палати
|
30%
|
Прозорість не в пріоритеті у влади, тому реформа є малоймовірною. Максимум, якого варто очікувати, – розширення повноважень Рахункової палати
|
Покращити діловий та інвестиційний клімат
|
20%
|
Можливі часткові реформи, які не загрожуватимуть наявній системі розподілу економічних преференцій і бюджетних ресурсів
|
Опитані експерти: Тарас Березовець, директор компанії персонального і стратегічного консалтингу Berta Communications; Кость Бондаренко, голова правління Інституту української політики; Ігор Когут, голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Олександр Сушко, директор Інституту євроатлантичного співробітництва; Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента
***
Цей матеріал опубліковано в №8 журналу Корреспондент від 1 березня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.