Спадок померлого диктатора Уго Чавеса постав перед світом у вигляді неконтрольованого розгулу насильства у Венесуелі. Щоб зупинити шквал вбивств та інших злочинів, влада пішла на крайні заходи – закликала на допомогу армію, пише Наталія Мечетна у 21 журналу Корреспондент від 31 травня 2013 року.
Новоспечений венесуельський президент Ніколас Мадуро розгорнув проти вуличної злочинності справжню війну. Щоб довести всю серйозність своїх намірів впоратися з насильством в країні, він покликав на допомогу армію. Тепер тисячі військовослужбовців патрулюють вулиці Каракаса – у тримільйонній столиці та інших містах проходить операція з гучною назвою Безпечна батьківщина.
Така "мобілізація" стала вимушеною мірою, адже грабежі, викрадення з подальшою вимогою викупу і вбивства перетворилися для мешканців Венесуели на повсякденну дійсність. "Люди йдуть на добровільне ув'язнення у власних будинках, аби не поповнювати сумну статистику убивств", – розповідає Корреспонденту венесуелець Давид Агелвіс.
Життя у великих містах, за його словами, зупиняється після восьмої вечора. Люди з'являються лише у великих торгових центрах і добре освітлених частинах міста, які вважаються більш-менш безпечними.
За даними Управління з боротьби з наркотиками і злочинністю ООН, Венесуела займає п'яте місце серед країн з найвищою кількістю насильницьких смертей (45,1 випадку на 100 тис. жителів). У вбивчому рейтингу цю латиноамериканську країну обігнали лише ще більш неблагополучні Гондурас, Сальвадор, Кот-д'Івуар і Ямайка.
У столиці Венесуели Каракасі рівень вчинених убивств удвічі вищий, ніж загалом по країні (98,7 випадку на 100 тис. населення). Ця цифра робить місто найнебезпечнішим у не надто благополучній Південній Америці
Водночас у столиці Венесуели Каракасі рівень вчинених убивств удвічі вищий, ніж загалом по країні (98,7 випадку на 100 тис. населення). Ця цифра робить місто найнебезпечнішим у не надто благополучній Південній Америці.
Причому обстановка лише погіршується: згідно з офіційною статистикою, торік у Венесуелі було скоєно 16 тис. вбивств, що на 14% більше, ніж роком раніше. Водночас, за даними неурядових організацій, у 2012 році було вбито понад 21 тис. осіб.
Ситуація з безпекою в Каракасі і країні вийшла з-під контролю, і у чинного венесуельського президента немає іншого виходу, окрім як звернутися за допомогою
до армії
Ситуація з безпекою в Каракасі і країні вийшла з-під контролю, і у чинного венесуельського президента немає іншого виходу, окрім як звернутися за допомогою до армії, кажуть аналітики. "При появі військових на вулицях найближчим часом злочинність може бути придушена", – стверджує у розмові з Корреспондентом Діана Негропонте, експерт з Латинської Америки Брукінгського інституту у Вашингтоні.
Також експерт наголошує: міжнародному співтовариству слід пильно стежити за подіями, оскільки є побоювання, що, крім звичайних злочинців, влада буде відловлювати і заарештовувати й опозиційних активістів.
Озброєні та небезпечні
Житель Каракаса Александер Парадісо зізнається Корреспонденту, що кожен день, ідучи на роботу або просто прогулюючись містом, побоюється бути вбитим, і з цієї причини він перестав відвідувати нічні клуби і бари, віддавши перевагу більш безпечним домашнім посиденькам у колі друзів.
Інший венесуелець Ернесто Мендес, який живе у великому портовому місті Макарайбо на північному заході країни, згадує, як у листопаді минулого року серед білого дня група чоловіків і жінок, погрожуючи пістолетом, забрала в нього гроші і мобільний телефон.
"І ніхто нічого не зміг вдіяти", – розводить руками Мендес.
Венесуелець не до кінця вірить, що військам вдасться побороти злочинність, однак воліє сподіватися на краще, адже "жити параноїком", постійно побоюючись за своє життя і майно, дуже нелегко.
Обережний оптимізм Мендеса поділяють далеко не всі його співвітчизники. Мешканка Каракаса Віла Ларго Акунья розповідає Корреспонденту, що в останні дні бачила чимало військових на вулицях.
"Але вони нічого не роблять, – здивована вона. – Вони жартують, сміються, навіть п'ють пиво, але аж ніяк не виконують свою роботу".
Акунья впевнена, що розгул криміналу в країні – наслідки режиму Чавеса. Справа в тому, що померлий президент закуповував у Росії зброю і буквально роздавав її своїм прихильникам – для захисту влади
Акунья впевнена, що розгул криміналу в країні – наслідки режиму Чавеса. Справа в тому, що померлий президент закуповував у Росії зброю і буквально роздавав її своїм прихильникам – для захисту влади, каже венесуелка.
У підсумку з'явилося багато озброєних бідняків, які називають себе чавістами, тобто послідовниками покійного глави держави. "Вони вважають себе господарями країни, бо так заповідав їм Чавес", – каже Акунья. І навряд чи при Мадуро щось серйозно зміниться, адже новий президент не втомлюється називати себе сином колишнього лідера, припускає вона.
Тепер ці знедолені, яким Чавес роздавав гвинтівки та автомати, здійснюють розбійні напади на мирних жителів.
Найпоширенішими злочинами, за словами венесуельців, є крадіжки мобільних телефонів, викрадення автомобілів або викрадення людей з вимогою викупу. Останніх тільки в Каракасі відбувається в середньому до 40 на день
Найпоширенішими злочинами, за словами венесуельців, є крадіжки мобільних телефонів, викрадення автомобілів або викрадення людей з вимогою викупу. Останніх тільки в Каракасі відбувається в середньому до 40 на день.
Основною причиною розгулу злочинності в країні її жителі називають безкарність. "Якщо хто-небудь здійснює крадіжку, то його шанси залишитися неспійманим поліцією дорівнюють 90%", – ділиться своїми спостереженнями з Корреспондентом житель Каракаса Рауль Сіра.
Прийшовши до влади, Чавес головним чином дбав про те, як зберегти її, продовжує Сіра. Колишній лідер держави посилював контроль над держустановами, медіа, і цим вже ніяк не сприяв перетворенню країни на прозору демократію.
Загалом місцева судова система вкрай неефективна. За словами опитаних Корреспондентом венесуельців, на розкриття тяжких злочинів на кшталт вбивства або викрадення може піти не один рік.
Якщо жертві пощастило, і злочинець опинився за ґратами, викоріненню насильства тут це не сприяє. Венесуельські в'язниці називають не інакше як "університети зла"
І навіть якщо жертві пощастило, і злочинець опинився за ґратами, викоріненню насильства тут це не сприяє. Венесуельські в'язниці називають не інакше як "університети зла": простий злодій, який потрапив туди, виходить кримінальним авторитетом або як мінімум небезпечним злочинцем.
Убивча ситуація
Міжнародні експерти відзначають унікальність венесуельського випадку: як правило, розгул злочинності безпосередньо пов'язаний з погіршенням життя в країні. За оцінками ж Світового банку, рівень бідності у Венесуелі в 1998 році, коли Чавес тільки був обраний президентом, становив 50,4%, у 2009-му він уже знизився до показника 28,5%. При цьому за той самий період рівень злочинності збільшився втричі.
Також за цей час у Венесуелі повсюдно поширився вірус корупції, яка вразила, в тому числі, суди і поліцію.
Поліція, на його думку, занадто корумпована, щоб виконувати свої прямі обов'язки. А пенітенціарна система вкрай неефективна
"Соціалізм Чавеса справді зменшив класову нерівність", – зазначає американський кримінолог Харольд Пепінскі у коментарі Корреспонденту. Але поліція, на його думку, занадто корумпована, щоб виконувати свої прямі обов'язки. А пенітенціарна система вкрай неефективна, доповнюють його інші експерти.
Поліція і суди не діють ще й тому, що, як правило, бідні й озброєні люди голосують за режим Чавеса, складаючи кістяк його електорату.
"Це своєрідна угода", – називає речі своїми іменами Акунья.
А тепер президент Мадуро робить ставку на армію, заявляючи, що частина поліцейських департаментів буде закрита – мовляв, вони не відповідають стандартам поліції.
"Наші військові зайняли вулиці, щоб захистити народ", – оголосив співгромадянам президент.
Слідом за цією заявою рапортувати про ефективність вжитих заходів стали інші високопоставлені чиновники. Так, міністр внутрішніх справ і юстиції Мігель Родрігес вже повідомив про намір служб таксі продовжити години своєї роботи, оскільки з приходом військових на вулиці вони вже не так побоюються за свою безпеку.
Міжнародні експерти оптимізму венесуельської влади не поділяють. Венесуела є транзитним коридором для наркотиків. Саме через її територію з Колумбії йдуть
тонни кокаїну для подальшої доставки в США. У цьому бізнесі задіяні і представники спецслужб країни, і вищі армійські чини
Хоча міжнародні експерти оптимізму венесуельської влади не поділяють. Джеремі МакДермотт, співдиректор організації InSight Crime, що займається вивченням організованої злочинності в Латинській Америці і Карибському регіоні, звертає увагу на той факт, що Венесуела є транзитним коридором для наркотиків. Саме через її територію з Колумбії йдуть тонни кокаїну для подальшої доставки в США.
У цьому бізнесі задіяні і представники спецслужб країни, і вищі армійські чини. Тобто передбачається, що боротися зі злочинністю в країні будуть сили, які самі в неї залучені, каже аналітик.
Про те, що військові є ненадійною силою для викорінення правопорушень, свідчить і досвід Мексики. Її влада неодноразово залучала військових для боротьби з наркомафією, проте рівень насильства на вулицях країни залишається високим. Навіть більше, елітним частинам мексиканської армії світ зобов'язаний появі найбільш небезпечного і впливового мексиканського наркокартеля під назвою Los Zetas, який тепер, крім торгівлі наркотиками, займається контрабандою зброї, замовними вбивствами і викраданнями людей. Колись наркобізнес здався військовим настільки привабливим, що вони просто дезертирували з армії і злилися зі злочинним світом.
Венесуельський уряд намагається вирішити проблему в ручному режимі за допомогою військових на вулицях і не звертає ніякої уваги на її коріння, впевнений Мендес. Він, як і багато інших венесуельців, виступає за закон про заборону носіння зброї, але визнає, що до його прийняття ще далеко.
Під вивіскою боротьби зі злочинністю венесуельський уряд може просто отримати додаткові козирі, використовуючи військових заразом і проти правопорушників, і
проти опозиції
Під вивіскою боротьби зі злочинністю венесуельський уряд може просто отримати додаткові козирі, використовуючи військових заразом і проти правопорушників, і проти опозиції, застерігає Негропонте. Адже під час недавньої президентської кампанії було заарештовано і побито багато молодіжних опозиційних лідерів та студентів, що підтримують Енріке Капрілеса Радонскі – опонента Мадуро.
Оглядачі називають нинішнього президента послідовником Чавеса, здатного правити країною репресивними методами і навіть ввести у Венесуелі щось на зразок надзвичайного стану, щоб у першу чергу встановити контроль над нею.
А поки що питання забезпечення безпеки простих жителів все ще відкрите. "Доводиться тільки молитися і, можливо, залишишся неушкодженим", – підсумовує Мендес.
***
Цей матеріал опубліковано в №21 журналу Корреспондент від 31 травня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.