завжди правий
Микола Азаров, прем'єр-міністр України, 63 роки
РЕЗЮМЕ: Народився в Калузі (Росія). Закінчив Московський
держуніверситет ім. Ломоносова за фахом геолог-геофізик. Майже чверть століття
працював за фахом. З 1996-го – голова Державної податкової адміністрації
України. У 2002-2005 і 2006-2007 роках був першим віце-прем'єром, міністром
фінансів, двічі обіймав посаду в.о. прем'єр-міністра. У 2006-му пройшов до
парламенту від Партії регіонів. З березня 2010-го – глава уряду. Одружений, має
сина.
У 2005 році в калузькій газеті Деловая провинция (Росія)
вийшла маленька замітка з величезним заголовком Наша людина в Києві. Йшлося про
випускника середньої школи № 5 міста Калуги Миколу Азарова.
Колишні однокласники нинішнього прем'єра уважно стежать
за злетами і падіннями свого старого друга. На стінах у коридорі і навіть у
класі, де вчився український прем'єр, висять його портрети, зазначені шкільні,
наукові та політичні здобутки.
Також у розпорядженні шкільного музею є анкета, складена
спеціально для випускників, яку 32-річний Азаров заповнив у 1980 році. Ось одні
з найцікавіших питань і відповідей: "Яким ви бачите своє майбутнє?" –
"Безхмарним".
Чи міг провінційний російський вчений, геолог за освітою,
мріяти про політичну кар'єру, яка посадить його в крісло глави уряду великої
європейської держави? Навряд чи. Однак це сталося. Перше пришестя Азарова в
уряд у 2002 році виявилося нетривалим. Зате друге – цілком успішним, або,
висловлюючись мовою глави Кабміну, безхмарним.
Азаров – мабуть, один з перших прем'єрів України (а їх в
новітній історії країни було 14), хто має практично ручний парламент. Працювати
в умовах загального одобрямсу – чи це не мрія!
Політична сила, у якій Микола Янович грає не останню
скрипку, за своєю потужністю нагадує КПРС часів занепаду: безліч груп впливу,
але незламна домінанта над будь-яким ідеологічним інакомисленням.
У результаті кабінет Азарова з легкістю розібрався з
протестувальниками, подарував великому бізнесу зручний Податковий кодекс і,
незважаючи на пробуксовку всіх раніше оголошених реформ, глава уряду всидів у
своєму кріслі.
Півтора роки свого правління Азаров жив мрією про дешеву
позику і навіть зумів її дістати від Міжнародного валютного фонду. Тепер прем'єр
змінює свою точку зору і каже, що політика вічного запозичення – шлях у глухий
кут.
Азаров, як завжди, правий. Він мав рацію, коли казав, що
Україні потрібні позики, і коли казав, що Україні не потрібні позики. Навіть
якщо в палкій суперечці Азарову протиставити Азарова, вони обидва матимуть
рацію.
Риторика – сильний бік учасника під № 5 у нинішньому
ТОП-100 найвпливовіших українців. Цей дар йому посланий в глибокому дитинстві,
про що Корреспонденту розповіли в школі Азарова.
"Любив бешкетувати, - з теплотою згадує свого учня
шкільна вчителька Іда Олександрівна Копилова. Він не любив погоджуватися з усім
тим, що йому пропонували. Буза, буза, любив бешкетувати. Колючка. Добра колючка".
Треба віддати належне Азарову: однокласники відгукуються
про нього як про талановитого юнака – перший у спорті, зокрема у вільній
боротьбі, не останній у фізиці, хімії та літературі.
"Найбільш інтелектуальний вид спорту, яким він
[Азаров] займався, - це доміно, іронізує шкільний товариш українського прем'єра
Андрій Ікрянніков. - Мужики у дворі грали. Коля обігрував мужиків".
Сьогодні він теж обігрує мужиків, тільки не в доміно, а у
великій політиці.