Молода гвардія
Святослав (Шевчук), глава
Української Греко-католицької церкви (УГКЦ), 41 рік
РЕЗЮМЕ: Народився в Стрию (Львівська
обл.). Закінчив медучилище, навчався в греко-католицькій
духовній семінарії. Навчався в Центрі
філософсько-богословських студій Дон Боско (Буенос-Айрес, Аргентина). Влітку 1994 року висвячений на священика. Отримав
ступінь доктора богослов'я в Папському університеті святого Томи Аквінського
(Рим). Повернувся до Львова, працював спочатку префектом,
а потім віце-ректором Львівської греко-католицької семінарії. З 2002 по 2005 рік був особистим секретарем кардинала Любомира Гузара.
У березні 2011 року обраний верховним архієпископом
Київським і Галицьким.
Владика Святослав, який вивчав богослов'я в Римі і крім рідної української володіє п'ятьма мовами, не втратив манер університетського професора і властивого йому почуття гумору
Наймолодший серед лідерів українських
церков, 41-річний Святослав (Шевчук), який очолив у березні Українську
Греко-католицьку церкву (УГКЦ), руйнує усталене в країні уявлення про
релігійних лідерів.
На відміну від колег з Української
православної церкви Київського патріархату і особливо - Московського, він
їздить не на розкішному Mercedes ціною в кілька квартир у столиці, а на
старенькому Volkswagen. Непоказний автомобіль йому
дістався у спадок від попередника - Любомира Гузара, якого Святослав вважає
своїм учителем і прикладом для наслідування.
Сьогодні, стоячи на чолі
семимільйонної пастви, владика Святослав, який вивчав богослов'я в Римі і крім
рідної української володіє п'ятьма мовами, не втратив манер університетського
професора і властивого йому почуття гумору. І навіть
розмірковуючи з Корреспондентом про проблеми батьківщини і відсутність лідерів,
здатних об'єднати націю, він цитує поширений в церковних колах жарт: "Що
робить українець, коли потрапляє на безлюдний острів? Будує
дві церкви. Навіщо? Щоб в одну
ходити, а в іншу ні".
Проте цілі в цієї розумної й симпатичної
людини неабиякі - модернізувати церкву, фактично знищену за радянських часів і
відновлену в роки незалежності. Без сумніву, такий
підхід дасть можливість суттєво збільшити кількість греко-католиків в країні, причому
не тільки на традиційному для них заході, а й в інших регіонах.