захисник прав
Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної
групи, 59 років
РЕЗЮМЕ: Народився в Харкові. Закінчив мехмат Харківського
університету та аспірантуру Ростовського інституту інженерів залізничного
транспорту. Участь у правозахисному русі розпочав в 1970-х. У 1989 році –
співголова харківського правозахисного товариства Меморіал. У 1990-му став
депутатом Харківської міськради. У 1991-му заснував Харківську правозахисну
групу, у 2004-му став головою правління Української Гельсінської спілки з прав
людини, потім – членом правління.
Для багатьох він – остання надія знайти правду у боротьбі з держмашиною
Євген Захаров давно займається проблемою дотримання прав
в Україні. Але оскільки йому, як і його колегам з невеликих неурядових
організацій, протистоїть потужний держапарат, говорити про перемогу добра над злом,
що прикрите законом, не доводиться.
Проте цього року Захаров ледь не вийшов на новий рівень
взаємовідносин з державою: опозиція запропонувала його кандидатуру на роль
омбудсмена – уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Посада ця не дуже
впливова, але омбудсмен, якщо стане працювати на совість, може неабияк дошкулити
владі. Для цього йому треба лише висвітлювати факти помилок і злочинів, скоєних
представниками МВС, ГПУ або судового корпусу. Оскільки правоохоронна система
прогнила, скандали, ініційовані активним уповноваженим, можуть іти один за
одним.
Однак пропрезидентська більшість не підтримала
кандидатуру правдоруба Захарова. Причина політична: за нинішніх умов під
спостереження омбудсмена потрапляють не тільки звичайні принижені й ображені,
але й два високопоставлених в'язня – Юлія Тимошенко і Юрій Луценко. У їхніх справах
і умовах утримання багато вузьких місць, неприємних для влади.
В результаті Захаров залишився при своїх, що теж
непогано. Адже для багатьох він – остання надія знайти правду у боротьбі з
держмашиною.