як стати мером
Глава Київської міської держадміністрації, 51 рік
Ось уже два роки поспіль столична влада переконує киян,
що немає бога, окрім Олександра Попова, а газета Вечірній Київ – пророк його.
Колись популярне видання перетворилося на бойовий листок імені голови
міськдержадміністрації.
Вечірку безкоштовно розкладають у поштові скриньки, щоб
ніхто не пропустив новину, як Попов полегшив, прикрасив, удосконалив життя
городян, побудував дороги, запустив електричку, допоміг пенсіонерам,
багатодітним мамам, малозабезпеченим татам і всім іншим теж.
Не вдаючись у подробиці багатоголосих осанн на адресу
чиновника, можна лише констатувати, що таким незграбним способом Партія
регіонів просуває свого однопартійця на найбільш хлібне місце в українському
самоврядуванні. Ще ніколи Київ не знав такої грубої й довготривалої артпідготовки
до виборів мера.
Попов, звичайно, чиновник з моторчиком. Його
працездатність вражає. Ступінь його проникнення в усі сфери життя Києва – теж.
Однак фанфари, що без утоми звучать навколо муніципальних досягнень голови
держадміністрації, у непідготовлених до такого мармеладу можуть викликати
нудоту.
Втім, це лише припущення. Поки що безперечним є те, що
Попов де-факто – мер Києва. Уперше в новітній історії столиці не обраний, а
призначений.
РЕЗЮМЕ: Народився в Кривому Розі (Дніпропетровська обл.).
Закінчив Тюменський інженерно-будівельний інститут. Працював майстром у тресті
Кременчукрудбуд. У 1987-1993 роках служив у КДБ і СБУ. 1993-й – начальник
відділу, пізніше віце-президент з економіки та маркетингу концерну Інкомбуд.
1994-2007 роки – мер Комсомольська (Полтавська обл.). У березні 2007-го очолив
МінЖКГ. З листопада того самого року – нардеп від ПР. У березні 2010-го – знову
міністр ЖКГ, з червня – перший заступник голови КМДА. Одружений, має сина і
дочку.