вічний Петро
Народний депутат, лідер Комуністичної партії, 60 років
На вулиці Петра Симоненка свято – після довгого періоду
поступового згасання рейтингів і розмірів фракції КПУ отримала другу молодість
і непогані перспективи.
Симоненківці розгорнули широкомасштабну рекламну
кампанію, покликану переконати електорат, що всі біди країни – в олігархах, і
лише комуністи можуть виправити ситуацію. Мабуть, з міркувань коректності імена
цих самих олігархів вони не називають.
Про те, що КПУ вже не один рік входить у більшість,
очолювану найголовнішою олігархічною політсилою, Партією регіонів, і спокійно
голосує за антисоціальні закони, реклама також замовчує. А український
виборець, судячи з усього, має коротку пам'ять, наділяючи комуністів
підтримкою, достатньою для впевненого подолання прохідного бар'єру на осінніх
виборах.
На початок серпня КПУ виявилася однією з партій (поряд з
Батьківщиною, ПР й УДАРом), що гарантували собі потрапляння у ВР. У неї
четвертий показник за популярністю в країні – 9,4%, за даними GfK Ukraine.
Ренесанс комуністів особливо очевидний на півдні та сході
країни. У цьому електоральному заповіднику регіоналів виборець, розчарований у
діях влади, повертається до свого політкоріння, все активніше підтримуючи КПУ.
Заслуга Симоненка у всьому цьому невелика. Що не завадить
йому ще кілька років покерувати власною фракцією у Раді.
РЕЗЮМЕ: Народився в Донецьку. Закінчив Донецький
політехнічний інститут і Київський інститут політології і соціального
управління. У 1975-1980 роках – інструктор, заввідділом і другий секретар
Донецького міськкому комсомолу. Із 1978-го – член Компартії УРСР. У 1991-1993
роках був заступником директора корпорації Укрвуглемаш. З 1993-го – незмінний
лідер відтвореної Компартії України. З 1994-го п'ять разів поспіль ставав
депутатом парламенту. Тричі брав участь у виборах президента України і кожного
разу невдало. Одружений, має двох синів і дочку.