Голос України
Любомир Гузар, кардинал, екс-глава Української
Греко-католицької церкви, 79 років
РЕЗЮМЕ: Народився у Львові. У 1944-му з родиною емігрував
до Австрії, у 1949-му – в США. Закінчив Американський католицький університет у
Вашингтоні. Вивчав філософію в Фордхемському університеті Нью-Йорка. У 1958-му
висвячений на священика. У 1969 році переїхав до Риму, де захистив ступінь
доктора богослов'я. Був помічником патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого. У 1993-му
повернувся в Україну. З 1996 року бере активну участь у розвитку УГКЦ. У січні
2001-го став її главою. У лютому 2011-го склав повноваження патріарха церкви.
У роки верховенства в Українській Греко-католицькій
церкві Любомир Гузар вів себе як обережний політик, про владу і опозицію
говорив як про небіжчиків – добре або просто мовчав. Передавши більше року тому
кермо правління церкви молодому наступнику, сивоволосий кардинал заговорив – і
виявився не просто людиною ерудованою і розумною, але й щирим прихильником демократії.
Не задіяний у певній політичній силі, кардинал став одним
з найбільш об'єктивних коментаторів вітчизняної дійсності – тільки за останній
час він зробив низку заяв, які склали б честь політику найвищого рівня.
Приміром, Гузар засудив ініційований владою конфлікт, пов'язаний з мовним
законом, заявивши, що влада серйозно ризикує, інспіруючи протистояння в
суспільстві.
Також кардинал напередодні майбутніх парламентських
виборів звернувся до тих, хто не зміг вибрати політсилу, за яку варто
голосувати, і збирається віддати свій голос за "проти всіх". "Якщо "проти всіх",
тоді виникає питання: що ми робимо, якщо ми проти всіх? Чи є це справжнім
громадянським суспільством?" – поставив риторичне запитання Гузар тим
українцям, які, на його думку, страждають відсутністю громадянської позиції.
І ось що цікаво: якщо для більшості політиків
можливість бути почутим коштує чималих зусиль і грошей, практично кожне слово
Гузара, підхоплене ЗМІ, втомленими від заанґажованості інших спікерів, швидко
стає надбанням країни