людина слова
Оксана Забужко, українська
письменниця, 51 рік
Оксана Забужко сердиться:
напередодні передвиборних перегонів у пресі поширилися чутки, що вона зібралася
в депутати. Щоб спростувати "мерзенну підозру", письменниця виступила в ЗМІ,
розставивши всі крапки над i. Дісталося і своїм, і чужим. А головний меседж був
таким: політика в Україні зайшла так далеко, що чесна людина нею не те що
займатися не буде - не повинна.
Письменниця з ім'ям, яке давно
переступило літературні кордони України, має право на жорсткість. Її ніколи не
можна було запідозрити в політичній кон'юнктурі, зате завжди - у прагненні жити
чесно і судити вільно. Її численні літературні праці, перекладені європейськими
мовами, дають уявлення про сучасну Україну та її людей у світі, а їхній художній
рівень - про національну ментальність.
Остання книга Забужко, Музей
покинутих секретів, стала українським бестселером - перший тираж, випущений у
2009 році, довелося додруковувати у 2010-му. До того ж Музей вже читають у
Німеччині - близько року тому книгу випустило одне з німецьких видавництв.
Та що там німці - Забужко
по-справжньому популярна в Україні. Тому "провиною" не тільки її літературні
праці, але й професійне вміння яскраво і свіжо формулювати власні думки.
Втім, під час публічних дискусій
вона нерідко епатує, викликаючи полярну реакцію. До прикладу, у своїй
однозначно негативній оцінці політики Забужко напевно перегинає палицю. Хоча
напевно навмисне: за її словами, тільки так можна зупинити одну з головних
сучасних українських хвороб - поділ суспільства на людей, які оцінюють інших за
вмістом гаманців, і тих, для кого важливіші душа і розум.
Що стосується самої Забужко, то
після яскравої заяви вона знову повернулася до письмового столу - займатися
тим, що в неї виходить найкраще.