Одне з найвпливовіших видань про моду Business of Fashion, яке розглядає fashion-індустрію з точки зору бізнесу, опублікувало статтю про український модний ринок. Автор статті, відомий журналіст та письменник Робб Янг , звернувся до модних експертів в Україні, які розповіли йому про те, як зараз влаштований український модний ринок і як він виріс за останні роки.
Один зі способів вимірювання рівня можливостей на будь-якому ринку - стежити водночас за його насиченістю та швидкістю розвитку, зазначає Business of Fashion. Якщо говорити про моду, то варто звертати увагу не лише на кількість багатих та відомих клієнтів, але також і на появу місцевої моди та місцевих дизайнерів.
Обидва явища можна було спостерігати під час Mercedes-Benz Kiev Fashion Days, зазначає автор статті Робб Янг. Щонайменше півдюжини молодих українських брендів, які взяли участь у події, - включаючи Sasha Kanevski, Omelya Atelier, Anton Belinskiy, Paskal та Anna October - змогли похвалитися творчою цілісністю та націленістю на міжнародний ринок. Основну частину гостей їхніх показів склали молоді професіонали індустрії та клієнти дизайнерів, одягнені у суміш з міжнародних брендів, рідкісних вінтажних речей та речей від місцевих марок.
Але наскільки це показово, якщо конкуруюча Ukrainian Fashion Week роками збирала представників вищого світу, дружин олігархів та зірок, починаючи від 1997 року?, - замислюється Янг.
"На ринку я бачу багато молодих і заможних дівчат, які знають імена маловідомих дизайнерів та готові купувати їхні речі. Але я не впевнена , що вони витрачають свої гроші в Україні, адже більшість із них багато подорожує", - розповіла креативний директор Mercedes-Benz Kiev Fashion Days Дар'я Шаповалова.
Фото надане прес-службою Mercedes-Benz Kiev Fashion Days
Вона зазначила, що за останні п'ять років українська індустрія моди зробила величезний ривок. "Звісно, такий успіх у чималій мірі залежав від активної позиції нашої події. Уже три роки ми дотримуємося певної філософії: кожен сезон ми запрошуємо кількох дизайнерів зі світовими іменами, водночас різними способами промотуючи українських дизайнерів - тепер і за допомогою Fashion Scout Kiev", - наголосила Шаповалова.
Якщо говорити про магазини, то місцем, де від 2005 року успішно продають місцевих дизайнерів разом зі всесвітньо відомими брендами, є пост-індустріальний концепт-стор Atelier1, у якому можна за доступними цінами знайти одяг із Японії та інших країн. Варто згадати і мультибренд Pure, що продає українських дизайнерів та одяг британських марок. На вулиці Червоноармійській розташований більш люксовий The Icon, у якому можна знайти українські бренди та еклектичну селекцію марок на зразок Gareth Pugh, Rochas, Alexander Wang, Gaultier, Chtistopher Kane та Balmain.
"Продаючи нішеві бренди, за умови, що ви вірите у ці бренди, ви можете не дотримуватися загальноприйнятих правил продажів одягу класу люкс", - говорить Хелен Хількова, співзасновник та керуючий директор Atelier1.
Цікаво, що зараз в українському суспільстві можна спостерігати прагнення до самовдосконалення: люди інвестують у свою освіту, відвідують майстер класи і т.д.
Хелен Хількова
"У нашій новій локації - підземному бункері радянських часів - ми успішно продаємо як топових світових дизайнерів, таких, як Comme des Garçons та Junya Watanabe, так і більш нішеві бренди. У нас є прагнення проводити тут більше арт- і дизайн-заходів, щоб зрощувати креативне мислення, яке має прямий зв'язок із модою. Цікаво, що зараз в українському суспільстві можна спостерігати прагнення до самовдосконалення: люди інвестують у свою освіту, відвідують майстер класи тощо", - додала Хількова.
Таке прагнення до самовдосконалення, добробуту, духовності та освіти спостерігається, на переконання Хількової, незалежно від віку та соціальної приналежності, а також у корені змінює споживацьке ставлення людей до моди:
"Зараз більше грошей витрачається на те, до чого ми завжди прагнули тут, в Atelier1 - недооціненої розкоші і надзвичайно витонченого підходу до розвитку власного стилю. Однак таке віяння моди починає часом дратувати і воно схоже на зворотну реакцію на перебільшені і логотипні 1990-ті. Здається, практично кожен носить чорні похмурі асиметричні речі або дорогих авангардних дизайнерів".
Ще одним ключовим лідером нової гвардії української моди є Маша Цуканова, яка у свої 29 запустила Vogue Україна і стала його першим головним редактором у березні цього року. Завдяки ліцензії Condé Nast і київському медіа-гіганту UMH, Vogue став частиною ринку, на якому превалювала Sanoma Media, під чиєю егідою виходять локальні версії таких видань, як Harper's Bazaar, Esquire та Cosmopolitan, а також Hearst Shkulev, що випускає українські Elle та Marie Claire.
"Вкрай важливо розуміти особливості того, як в Україні ведеться бізнес - наприклад, знати потрібних людей на митниці або у податковій інспекції, а також знати шляхи захисту свого бізнесу у настільки висококорумпованій країні. Бізнес, що існує, найчастіше сірий, і українська економіка повністю залежить від політики, і ті, хто керує державою, - це ті, хто володіє основними видами бізнесу країни", - говорить Цуканова, яка раніше працювала для одного з головних видань про бізнес КоммерсантЪ, а також запустила КоммерсантЪWeekend.
"Тому якби я була на місці бренду, що входить на наш ринок, я б обійшлася без допомоги місцевих ритейлерів, а, можливо, вдалася б до допомоги місцевих консультантів або партнерів", - говорить вона.
Дар'я Шаповалова і Маша Цуканова/Фото надане прес-службою Mercedes-Benz Kiev Fashion Days
Цуканова також зазначає, що "з одного боку, існує досить сильне і цілеспрямоване молоде покоління, яке має доступ до нових медіа, багато подорожує і мислить поза рамками. Воно намагається будувати дрібний і середній бізнес по-новому - незалежно від держави. Можливо, цей бізнес поки що не настільки прибутковий, але він є хорошим прикладом того, що поступово у країні будуть відбуватися зміни. Як би там не було, яке б місце ви не займали на ринку, потрібно бачити і розуміти, як ведеться бізнес на Заході, де найбільш пріоритетними вважаються PR, реклама та взаємини із клієнтами - в Україні ж ці пункти поки що страждають".
Звіт, надрукований Euromonitor International у січні , підтверджує дану теорію: згідно з результатами, торік більша кількість фешн-ритейлерів - особливо у лакшері-сегменті - почала використовувати нові методи рекламування: рекламу на вулиці, власні журнали, програми лояльності, соціальні мас-медіа кампанії, які допомогли простимулювати ринок.
За словами директора з реклами українського Vogue Юлії Костецької, крім того, що ринок щодо бізнесу нині перебуває між пост-радянською ідеологією та західними нормами, він також перебуває у перехідному стані - від мультибрендової і франшизной моделі старого зразка, до того, щоб ритейл-магазини відкривалися безпосередньо під патронатом міжнародних монобрендів. Так, Prada торік запустили свій перший в Україні бутік під юрисдикцією московського філіалу, який намагається запровадити таку модель ведення бізнесу і в інших країнах СНД.
"Наприкінці 90-тих український ринок представляли два сильні гравці, які першими відкрили монобрендові магазини міжнародних марок: Helen Marlen Group та Sanahunt. Але більшість із них відкрилися лише у середині 2000-них. Helen Marlen Group відкрили монобренд Yves Saint Laurent у Києві у 2005-му, у цьому ж році ними був відкритий The Passage - нова шопінг-локація, створена за європейськими мірками", - говорить Костецька.
"Наступного року в Пасажі свої двері для відвідувачів відкрили бутіки Gucci, Burberry і Roberto Cavalli - одночасно з ними свої офіційні магазини в Україні стали відкривати Louis Vuitton (у самому центрі Києва, на вулиці Хрещатик), Dior, Prada та Chanel (у Mandarin Plaza)", - згадує вона.
З цього почався новий розділ в історії українського фешн-ринку, пише Business of Fashion. На ньому стали з'являтися нові гравці - такі, як Катя Вербер, президент та власниця OLO Fashion, яка підписала домовленості із Dolce&Gabbana і Ralph Lauren, та Ася Мхітарян, яка співпрацює з Valentino. Ці нововведення, а також економічна криза 2008-2011 років змусили старе покоління по-новому поглянути на свій бізнеc і знайти свіжі шляхи його ведення.
"Небагато хто на фешн-ринку зміг встояти під натиском несприятливих економічних умов з одного боку і швидкозростаючої конкуренції з іншого, - розповів Євген Мамай, якого у 2010 привела в бізнес засновник Sanahunt Group Оксана Мороз-Хант як керуючого бухгалтерією, плануванням і бюджетуванням, - але під час кризи ми отримали 8 ліцензій, серед яких - Stella McCartney, Berluti, Alexander McQueen, Zilli, Lanvin, Balenciaga, Giuseppe Zanotti, Céline та Brunelli Cucinelli".
Він продовжує: "За 15 років Sanahunt зміг залучити найкращі світові бренди. Більше 200 із них розташовані на 7 тисячах квадратних метрів. У 2013 році ми отримали ліцензію на продаж Tom Ford, Charlotte Olympia та Azzedine Alaïa, a у грудні плануємо відкрити корнер Giorgio Armani".
Раніше більшість мереж магазинів середнього класу і мас-маркету традиційно були російськими і турецькими. Зараз же, за швидкого зростання і місцевої, і міжнародної конкуренції, ця ситуація змінюється. У Topshop є два магазини, у столичній мережі Zara їх чотири (включаючи розташовані в торгових центрах Dream Town та Караван). Видання зазначає, що на українському ринку поки що відсутня H&M. У Mango налічується сім магазинів у Києві і ще декілька - в інших великих містах країни: Харкові, Одесі, Дніпропетровську та Донецьку. Але, на відміну від багатьох інших ринків, що розвиваються у великих містах, лакшері-ритейл тут уже давно закріпив за собою свої позиції за допомогою мультибрендових магазинів – прикладом цього є донецький Cult.
Катя Вербер, яка чимало часу пропрацювала на свою матір, росіянку Аллу Вербер (віце -президента Mercury Group та ЦУМу), також розгледіла в економічній кризі нові можливості і, не втрачаючи часу дарма, відкрила в Україні власне підприємство.
"Велика хвиля світових фешн-брендів прийшла у Київ у період від 2008 до 2009 року - приблизно у цьому проміжку часу я переїхала сюди з Москви, - розповіла Вербер. - Відтоді індустрія зробила величезний стрибок, відкрилися такі торгові центри, як Sky Mall, Ocean Plaza та Гулівер. Через два роки відкриється ЦУМ (гігантський простір, не пов'язаний із російським бізнесом, який перебуває у володінні ESTA Holding, частини SKM Group). На даний момент чимало брендів готуються до того, щоб почати продаватися в Україні. Я вірю, що Київ за наступні кілька років буде блискавично розвиватися, і, само собою, у людей з'явиться більше вибору, що також матиме певний вплив на розвиток ринку. Але я б порадила великим брендам рухатися, не поспішаючи, і пам'ятати, що найголовніше в Києві - це локація, локація і ще раз локація".
Шаповалова підтримує таку точку зору: "Відкриття ЦУМу матиме відчутний вплив на місцевий модний ландшафт. До того ж, я бачу потенціал у деяких невеликих ритейлерах з одним або двома монобрендовими магазинами, які однак мають серйозні амбіції. Сподіваюся, Україна стане частиною Європейського Союзу, що полегшить систему торгівлі, і українські дизайнери зможуть продавати свої речі за кордон з меншою кількістю проблем. Для деяких наших дизайнерів доставка одягу світовому ритейлеру вимагає більше грошей, ніж коштує його виробництво".
Сподіваюся, Україна стане частиною Європейського Союзу , що полегшить систему торгівлі, і українські дизайнери зможуть продавати свої речі за кордон з меншою кількістю проблем. Для деяких наших дизайнерів доставка одягу світовому ритейлеру вимагає більше грошей , ніж коштує його виробництво
Дар'я Шаповалова
"Більше того, я вірю, що зміни в законі щодо онлайн-шопінгу також матимуть сильний вплив. На сьогоднішній день, якщо посилка коштує понад 300 євро, ми зобов'язані заплатити як податок більше 30 відсотків від її вартості, що просто немислимо. Тому, якщо податки дійсно знизять, значення великих міжнародних онлайн-ритейлерів зросте. Net-a-Porter уже влаштовує спеціальні заходи для своїх українських клієнтів - і це лише початок".
"Стиль життя клієнтів Net-a-Porter у прекрасному історичному центрі Києва сильно різниться від того життя, яке ведуть збіднілі жителі сірих масивів, які купують одяг на стихійних ринках і складають чверть населення країни. Згідно з підсумками досліджень Euromonitor International за серпень 2013 року, "[хоча] з економічних причин багато хто економив на одязі та взутті [у 2012 році], цей рік був успішний стосовно продажів. Кінець року був ознаменований парламентськими виборами у жовтні 2012-го і підозрами про майбутню кризу і знецінення гривні. Тим не менше, у 2012 році національна валюта залишилася практично стабільною".
Політична нестабільність і невпевненість в економіці не можуть вплинути на бажання українців купувати одяг і виглядати добре
Юлія Костецька
Юлія Костецька припускає, що українці всіх статків та соціальних груп готові йти на жертви, щоб виглядати добре. "Політична нестабільність і невпевненість в економіці не можуть вплинути на бажання українців купувати одяг і виглядати добре", - вважає вона. "Одним із найбільш потужних двигунів зростання в галузі ритейлу є відкриття нових магазинів у торгових центрах, що постійно з'являються. Таким чином, ми відчуваємо той факт, що український модний ринок, незважаючи на деякого роду омани, насправді процвітає".
Нагадаємо, що від 17 до 20 жовтня в НСК Олімпійський відбувалися Mercedes - Benz Kiev Fashion Days. Дизайнери з України та інших країн представили колекції весна-літо 2014 у форматі показів, презентацій та шоу-румів. За словами організаторів, за 4 дні MBKFD відвідали близько 12 тисяч гостей.
Приєднуйтеся до ком'юніті Корреспондент Lifestyle&Fashion на Facebook та групи Корреспондент Lifestyle&Fashion ВКонтакте