Фото: фото Архидея
Грамотно зонована квартира задумана для одного, максимум - двох мешканців.
Київ завжди був містом із потаємними куточками та тінистими двориками, так званими напівприватними просторами, зазначає Архидея.
"Квартира першого поверху з виходом у сад
або квітучий палісадник - одна з характерних київських традицій, незвичайно
душевних і незаслужено витіснених сучасним містом", - вважає архітектор
Наталія Олексієнко.
Новий об'єкт - квартиру в історичному центрі -
Наталія створила за всіма законами жанру, на базі власних досліджень
ідентичності.
Абсолютно європейський інтер'єр - сучасний і
чарівний, спроектований з пієтетом до старих стін. Квартира розташована на
першому поверсі семиповерхового будинку початку минулого століття.
Подарунком архітекторові був той факт, що всі
вікна проектованого приміщення виходять у затишний дворик, куди інші мешканці
навідуються рідко. Слідуючи загубленій традиції, вирішено було організувати
власний окремий вхід через простору терасу. На ній можна насолодитися ранковою
кавою, а ввечері почитати книгу у променях південно-західного сонця.
У зоні кухні на стелі придумана
"пергола", у якій гніздяться світильники, - своєю "альтанковою"
конструкцією вона нагадує про світ за вікнами, куди запросто можна вийти з
чашкою чаю.
Грамотно зонувана квартира задумана для
одного, максимум - двох мешканців.
Роблячи крок із вхідної тераси у житлові
простори, відчуваєш щось незвичайне - інтер'єр дихає. За словами архітектора,
певна динаміка, пульсація світлотіні досягається єдністю об'ємно-просторових і
декоративних рішень: чітко продуманим чергуванням глухих та світлопрозорих
елементів, грою площин у різних матеріалах і текстурах.
Одна з особливостей інтер'єру - застосування
елементів садової архітектури, наприклад, перголи над кухонною зоною. Зниження
стелі мають характер терасових навісів.
Необхідно відзначити колірну гамму як
особливий прийом, що організує простір. В обробці приміщень використані
відтінки натуральних кольорів - від пісочного до глибокого синього, - і, в
цілому, їх палітра співзвучна з живим колоритом природи за вікнами.
Інтер'єр постійно виявляється в діалозі з
пленером - відгукуючись рефлексами на гру сонячних відблисків або рух хмар.
Дивне відчуття виникає ще й тому, що рівень підлоги у вітальні свідомо знижений
порівняно з терасою - ніби старий будинок вріс у землю, а сама квартира, слідом
за будівлею, претендує на столітню історію та життя у втраченому часі.
Джерело - Архидея, Текст - Олеся Нестеркова,
фото - Андрій Авдеєнко
Приєднуйтеся до ком’юніті Корреспондент Lifestyle&Fashion на Facebook та групи Корреспондент Lifestyle&Fashion ВКонтакте