Фото: Архідея
Цегла та авторський текстиль в інтер'єрі дачі
Архітектори Катерина і Валерій Кузнєцови на місці маленької літньої хатки на мальовничих пагорбах річки Сури побудували новий цегляний будинок, який при всій покладеній йому ґрунтовності насправді несерйозний, як і все, що роблять Катерина і Валерій, розповідає Архідея.
Будинок новий,
але от цегла стара - з розібраних катерининських казарм. На
кожній із цеглинок стоїть клеймо 1880-90-х років від прославлених колись на всю
царську Росію катерининських цегляних заводів, і ховати цю красу, вже неабияк
потерту часом, звичайно, не стали - неструнка кладка стала самостійним декором
як для екстер'єру , так і в інтер'єрі.
Ще
одним природним декоративним елементом стали величезні вікна з виходом на
дерев'яну терасу (реальне серце будинку) і видом на річку і пагорби, які
зсередини сприймаються живою, ошатною та народною картиною. Весь
інший декор "танцював" уже від цих двох вихідних.
Простір
не захаращували ні зайвими деталями, ні зайвими приміщеннями. Основна
тусовочна і вона ж житлова зона - відкрита вітальня в два рівні (будинок стоїть
на схилі, тому головний, основний, вхід знаходиться трохи вище, ніж рівень
тераси): на верхньому напівповерсі - вхідна група і так звана "лежаночна №1"
з найкращим оглядом всього інтер'єру і видом за вікнами, тут же знаходиться
ванна кімната; на нижньому - власне вітальня з "лежаночною № 2",
каміном та кухнею-їдальнею.
Столярні
елементи - двері, кухня, перегородки - все робилося на місці одним майстром,
який тут же і різав дошки на нехитрому верстаті. Ручки
- з будівельної арматури або знайдені на блошиних ринках.
Буквально
на ходу були придумані світильники - по стелі протягнули проводку зі звичайними
лампочками, а щоб світло не сліпило, обернули їх тонкою розділкою (геніальний
хід був незабаром оцінений - точно такі ж світильники від decorkuznetsov висять
тепер в приватному музеї зброї). В'язані
подушки, іграшки та сидушки - теж фірмове, впізнаване, Кузнецовське.
У
будинку є ще один поверх - мансардний, крихітний закуток, куди ведуть сходи з несподівано
білими перилами.
Це
улюблене простір Іллюші, сина Кузнєцових. Сюди здорово
забиратися і бути для всіх невидимим.
А
ось на нижньому рівні сходи є умовною межею для мінімальної приватної зони -
території батьківської та дитячої спалень. Тут
ті ж прийоми - цегла, фарбована і нефарбована дошка,
смішний і душевний
авторський текстиль.
Будинок
невеликий, але завжди вміщує будь-яку кількість гостей. Хороший парадокс,
який досі дивує господарів.
Текст: Христина Франчук. Фото: Павло Колотенко. Стиліст зйомки: Христина Франчук
Джерело: Архідея,
всі фото - Архідея.
Приєднуйтеся до спільноти Корреспондент Lifestyle&Fashion на
Facebook та групи Корреспондент Lifestyle&Fashion вКонтакте