Фото: Тест-драйв Nissan Qashqai
Ми випробували модернізований японський "паркетник" на українських дорогах в бензиновій та дизельній версії.
Дизайн
З оновленням у Nissan Qashqai стала виразнішою задня оптика, а звичайну антену на даху змінив «акулячий плавник». Двері з практичними незабарвленими накладками повністю накривають пороги, які не забруднить взуття та одяг. Забавно, що емблема тепер захована під ковпаком з прозорого пластика. Тепер у Кашкаю стало менше комплектацій, ніж було раніше, до того ж пішли, нарешті, в історію версії з такими, що не запам'ятовуються, дволітерними індексами і плюсиками. Відтепер є три варіанти оснащення зі звучними іменами: Visia, Acenta і Tekna. До речі, повністю діодні фари, що слідують за рухами керма, - прерогатива лише найтоповішої версії.
Інтер'єр
Найпомітніше нововведення інтер'єру - сучасне і зручне D-образне кермо. Інтерфейс медіа Nissan Connect хоч і оновлений, але все одно виглядає архаїчним. А ось блок клімату зручний і наочний. З рестайлінгом з'явився електрообігрів вітрового скла. І просто безцінним подарунком для меломана буде аудіосистема Bose з вісьмома динаміками: звучання у неї фантастичне! Щоправда, за неї доведеться доплатити, як і за красиві та комфортні крісла з оббивкою із наппи та електроприводами.
В русі
Успішно розбиті нинішньою зимою дороги дозволили сповна оцінити обіцяне доопрацювання ходової оновленого кросовера: Qashqai нехай і не отримав ідеальної плавності ходу, але став помітно комфортнішим. Підвіски набагато м'якше сприймають вибоїни і відмінно ковтають дріб'язкові.
Та щодо керованості автомобіль тепер більше орієнтується на вічні сімейні цінності, ніж на вітряний драйв.
Неодмінно потрібен повний привід? Окей, але саме з приводу приводу я б не радив особливо заморочуватися. На добряче розмоклій під дощем польовий доріжці передньопривідний кросовер дав собі раду, нехай в парі поворотів і пустився в легке секундне пробуксування, щоб не було прісно.
Дизель зі своїми 130 к. с. везе, практично, так само, як 2-літровий бензиновий 144-сильний двигун. Причому, варіатор майстерно зрівнює низові дизельні пориви і впевнену тягу бензинового агрегату з 2500 оборотів: завдяки дипломатичній трансмісії обидва мотори не дадуть скучити і порадують соковитим прискоренням. Різниця - в парі нюансів. Бензиновий двигун разюче тихий - настільки, що вам не завжди вдасться почути його роботу на холостих зовні, а в салоні його голос проривається тільки на оборотах за 3,5 тисячі. За це скажемо спасибі глобальному перегляду акустичного комфорту машини. Дизель зовсім не назвеш настирливим, і він геть позбавлений вібрацій, однак з бензиновим побратимом він все ж не зрівняється за бездоганною тишею.
Але дизельний Qashqai здатний на одному баку зганяти зі столиці до Харкова і назад, що ми й перевірили. А у дволітрового бензинового мотора апетит значно грунтовніший: в найсприятливіших умовах міста, без заторів, так з легкими дотиками до правої педалі мені не вдалося вписатися менш ніж в 10,5 л на "сотню". Це - мінімум: якщо поштовхатися в тягнучках або їздити поенергійно, то витрата підскакує зовсім немилосердно. У шосейному режимі, там, де кросовер з дизелем вкладеться в 5,5-6 л/100 км, його бензиновому близнюку потрібно на 2,5 л більше. І при цьому дизельний Qashqai з передніми ведучими дешевший за бензинову машину 4х4! Ще один аргумент не морочитися щодо приводу?