RU
ГоловнаLifestyle&FashionПодорожі
 

Втекти від цивілізації. Чому популярний зелений туризм

Корреспондент.net, 29 червня 2018, 21:21
0
1408
Втекти від цивілізації. Чому популярний зелений туризм
Багато мандрівників обирають кардинально інший вид відпочинку - зелений, або екотуризм.

Зелений туризм - нині це дуже модно. Корреспондент з'ясував, чому це настільки цікаво і захоплююче, з перших рук.

 
Навіть найвибагливіший відпочинок у Туреччині, Єгипті чи Тунісі, де включено все, що тільки можна, рано чи пізно приїдається, пише Павло Харламов у №12 Журналу Корреспондент. Звичайно, приємно, коли турботи про туристів бере на себе туроператор, який організовує поїздку. У мандрівників лише одне завдання: сісти в літак і долетіти до місця призначення. І можна ні про що не думати, копти цілими днями на пляжі і попиваючи коктейлі під звуки прибою.
 
Але постійний шум, снуючі туди-сюди відпочиваючі, які, до того ж, далеко не завжди тверезі, і навіть послужливий персонал готелю починають втомлювати і дратувати.
 
Саме тому багато мандрівників вибирають кардинально інший вид відпочинку - зелений, або екотуризм. І вони полюють не за комфортом, не за all inclusive, а, в першу чергу, за тими емоціями та враженнями, які надовго залишаться в пам'яті і на фотографіях. До того ж, це зараз у тренді. Підемо ж за модою.
 

Наодинці з природою

 
Насправді, про екотуризм в Україні склалося хибне враження. Існує думка, що це життя виключно в диких умовах, без зручностей і гігієни, без нормальної їжі. А через тиждень або два після такого відпочинку людина виглядає, як Робінзон Крузо, який втік із безлюдного острова.
 
Частка правди в цьому, звичайно, є. Але сенс зеленого туризму полягає зовсім не в тому, щоб перетворитися у змучену побутовими негараздами істоту. А в тому, щоб на деякий час відірватися від звичного ритму, від цивілізації, зіткнутися з природою, харчуватися натуральними продуктами, зануритися в колорит і традиції того регіону (брати участь у місцевих святах, фестивалях, обрядах), де знаходиться турист. А вже як організувати побут - кожен вирішує сам.
 
Це, дійсно, може бути відпочинок у наметах, їжа, приготована на багатті, ніякого інтернету і гарячого душу. Але ніхто не заважає зняти будиночок у селі або кімнату у господарів, зануритися в їх побут, їздити або ходити на екскурсії, рибалити і полювати. І при цьому не відмовляти собі в звичному способі життя.
 
Для туристів, які хочуть максимально глибоко врости в сільську пастораль, існує такий напрямок, як агротуризм. Приїжджі не тільки вивчають місцеві визначні пам'ятки і культуру, а й безпосередньо беруть участь у садово-польових роботах. Обробляють землю, допомагають збирати урожай, доглядають за худобою. Ось тут, звичайно, важливий здоровий глузд. Взяти участь у вендемії - святі збору винограду для виробництва вина десь у П'ємонті або Тоскані - це одне. А копання картоплі на Рівненщині або Волині - це зовсім інше.
 
Караванінг - ще один популярний вид зеленого туризму. В Україні, щоправда, автоподорожі - це доля ентузіастів. Зате в Європейському Союзі десятки тисяч сімей щорічно відправляються у відпустку зі своїми будинками на колесах. Це вигідно і зручно. З житлом проблем немає, з транспортом - теж. А за пару тижнів можна об'їхати кілька країн і отримати масу вражень. І все це в глибинці, куди туристичні маршрути зазвичай не дотягуються.
 

Карпати кличуть

 
З точки зору зеленого туризму в Україні, найцікавіші місця знаходяться в Карпатах, Прикарпатті та Закарпатті. Там є що подивитися (замки, водоспади, заповідники) і чим себе розважити (рафтинг, гірські сходження, полювання, риболовля). До того ж, необов'язково займатися організацією відпустки самостійно. Є маса пропозицій як від турфірм, так і від приватних гідів, які забезпечать насичене дозвілля. За три-чотири дні туристи зможуть відвідати кілька монастирів, вмитися в найчистішій воді карпатських водоспадів, зустріти схід сонця на вершині однієї з гір і покататися на конях.
 
Втім, на Карпатах світ клином не зійшовся. Наприклад, північна частина України багата лісами і озерами, а ближче до південного заходу знаходяться Подільські Товтри з надзвичайно мальовничим каньйоном Дністра (ідеальне місце для дикого відпочинку, до речі), а на півдні України - море, де теж можна знайти практично незаймані людьми місця. Скажімо, Кінбурнська коса, куди дістатися без катера або провідника (якщо на авто) неможливо. Зате там справжня незаймана природа і немає ознак цивілізації.
 
 

Приймуть як рідних

 
У Західній Європі при всій її обжитості місць для екотуризму куди більше, ніж в Україні. Житло - на будь-який смак. В Італії, Хорватії та Чорногорії, наприклад, здається в оренду величезна кількість котеджів, шале і приватних будинків. На морському узбережжі, в гірських районах, в лісових зонах. Причому це не сучасні фешенебельні вілли, а саме житло в традиційному стилі.
 
При бажанні можна взагалі знайти будинок з підсобним господарством і допомагати його власникам доглядати за фруктовим садом, за тваринами або ловити разом з ними рибу сітками. У Польщі, Угорщині та Чехії теж можна оселитися прямо на фермі і займатися випасом коней або корів. Або навіть на млині, і коротати дні відпустки, перемелюючи зерно на борошно.
 
В Албанії місцеві жителі часто здають в оренду частину будинку або кімнату. Тобто, постояльці проживають разом з албанською сім'єю, ділять з нею побут і їдять за одним столом. І господарі будуть із задоволенням пригощати гостей фруктами, сирами і домашнім вином.
 
А в Румунії практично в будь-якому «глухому» селі можна знайти типовий сільський будинок з коморою, солом'яною стріхою і традиційним начинням. Якщо ж село розташоване десь у гірському районі, то максимальний «ефект занурення» гарантований.
 

Своїми силами

 
Спланувати поїздку можна самостійно або знайти гіда, який займається організацією групових або індивідуальних турів. Другий варіант, звичайно, простіший. Але не факт, що запропонована гідом програма буде цікава і за адекватні гроші. Якщо в Україні ще можна вкластися в 2500 - 3000 грн за одну поїздку, то подорож з гідом по Європі може вилитися в 1000 - 1500 євро, а то й дорожче.
 
Та й самому організувати подорож не так і складно. Головне, заздалегідь розібратися, які пам'ятки і цікавинки є в тій чи іншій країні або в регіоні, які заходи проводяться і як туди добиратися.
 
В межах України житло реально знайти, практично, в будь-якому селі. Особливо це стосується місць, які приваблюють туристів. Скажімо, Миргородський район, де проходить Сорочинський ярмарок, а ще Меджибіж та Хотин, де проводяться різні фестивалі. Тому можна прямо по приїзді шукати, де оселитися. Але все ж, розумніше заздалегідь поспілкуватися зі знайомими, які їздили в ці краї, і з'ясувати у них, де краще зупинитися. А потім завчасно зв'язатися з господарями.
 
Ціни - на будь-який гаманець. Не виключено, що вдасться домовитися і за 50-100 грн за ніч. Якщо хочеться, щоб були не просто стіни і ліжко, а хоча б гаряча вода і кухня з посудом, то доведеться розщедритися на 200-300 грн за ніч. Дістати цілий будинок у своє розпорядження можна за 400-500 грн на добу.
 
В інших країнах вибирати житло з наскоку точно не варто. Оптимально - знайти варіант і домовитися з господарями за кілька тижнів, а краще місяців до поїздки. Але любителям авантюр може виявитися за смаком інший варіант: заздалегідь домовитися про нічліг на перші пару ночей після приїзду, а потім шукати щось більш підходяще.
 
Важливо, що наявність підтвердженої броні полегшить перетин кордону в Шенгенську зону. Шукати зручно через такі ресурси і сервіси, як Airbnb, HomeAway, VRBO, Vacation Rentals. Там величезний асортимент котеджів, кімнат, лофт, таунхаусів і гостьових апартаментів. І не тільки в Європі, але і по всьому світу.
 
Ціни дуже сильно залежать від розташування, типу і стану житла. Кімнату можна зняти за 15-20 євро/добу, річний котедж - від 35-40 євро/добу, будинок або віллу - від 50-60 євро/добу, а щось нестандартне на кшталт плавучого будинку, комори або рибальського будиночка на острові - від 60-70 євро/добу. Дорогувато, звичайно, але така плата за оригінальність і атмосферу.
 

Плануємо з розумом

 
Найкраще вирушати в подорож на власному авто. Це дозволить вибудувати ідеальний для себе маршрут і не залежати від громадського транспорту. Якщо ж добиратися по повітрю, потрібно з'ясувати, як після прильоту доїхати до конкретного населеного пункту. Не виключено, що доведеться брати таксі (а це досить дорого) або домовлятися з господарями житла, щоб вони забезпечили трансфер. Є ще один варіант - взяти авто напрокат. Але, з огляду на обставини, швидше за все, доведеться оплачувати весь період перебування - навряд чи в місці призначення знайдеться пункт rent-a-car.
 
Заздалегідь варто з'ясувати, що і де цікавого відбувається в регіоні. Про це, до речі, можна розпитати господарів орендованого житла. Чим можуть бути привабливі локальні свята? Наприклад, в Італії, в тій же Тоскані або Венето, місцеві ресторанчики регулярно проводять різноманітні гастрономічні міні-фестивалі. Виглядає це, приблизно, так: за фіксовану плату гість закладу може в конкретний день напробуватися місцевих вин і страв, приблизно, за 25-35 євро з носа. Слово «напробуватися» - це не фігура мови, годують рясно і різноманітно, приблизно, такий же набір їжі і випивки у звичайний час обійдеться в рази дорожче.
 
Сезонні гастрономічні фестивалі - це взагалі класика в Італії: артишоки навесні, трюфелі восени. Ну а про вендемію ми вже нагадували: кінець вересня - пора резервувати місця.
 
Але ось все сплановано, і ми навіть майже добралися до пункту призначення, залишилося зробити останній кидок від великого міста до місця відпочинку. У цей момент бажано відразу запастися місцевою валютою (якщо це не євро) - обмінників або банкоматів у глибинці можна і не знайти. Резонно відразу ж купити сім-карту місцевого оператора, щоб не витрачатися на роумінг, і обзавестися путівником по визначних пам'ятках та інших знакових місцях. Стане в нагоді і перекладач (благо, додатків-словників для смартфонів маса), щоб можна було порозумітися в ресторані або магазині, задати питання перехожим.
 
Орендуючи приватне житло, потрібно підготуватися до різного роду сюрпризів. І це стосується не тільки України. Навіть в Європі поняття про комфорт часом дуже розмите. На Балканах ліжко, шафа, килим на підлозі і душова зона прямо в туалеті, обгороджена лише тонкою шторкою, вважаються нормою. У Польщі та Словаччині далеко не завжди в будинках за межами великих населених пунктів є опалення. Його замінюють піч або камін. Крім того, якщо житло здають частинами (скажімо, перший і другий поверхи будинку окремо), є ймовірність, що доведеться уживатися з абсолютно незнайомими людьми.
 
Важливо не забувати, що в більшості країн ЄС немає цілодобових супермаркетів. Практично всі продуктові магазини закриваються о 21-22 годині, а менші магазинчики - о 19-20 годині. Виняток становлять лише міні-маркети при АЗС. Тому продуктами і тим, що потрібно для побуту, необхідно запасатися заздалегідь. Збігати за сіллю або хлібом, як у нас, пізно вночі не вдасться.
 
Тим, хто збирається подорожувати з автобудинків, слід врахувати, що оренда кемпера/автокаравану коштуватиме від 40 до 100 євро на добу. Найдорожчий варіант - це переобладнаний мікроавтобус класу Mercedes-Benz Sprinter або Fiat Ducato. Там є все: і кухня, і два-три спальних місця, і навіть туалет з душем. Щоправда, розбивати табір де-інде не можна, за це можуть оштрафувати. На ресурсі https://en.camping.info зібрана інформація про організовані стоянки для кемпінгів. Там є і вода, і електрика. Але за це доведеться платити - від 5-7 євро (Польща, Чехія) до 25-30 євро на добу (Фінляндія).
 
ДОСВІД ЧИТАЧІВ
 
Олена Оніщук, любить відпочивати у словацькій глибинці
 
Ми вже другий рік поспіль їздимо в кінці весни в Словаччину. Знімаємо у сім'ї котедж подалі від туристичних місць і насолоджуємося природою. Будинок розташований у невеликому дачному селищі на озері, куди місцеві з'їжджаються відпочити тільки на вихідні. У будні ж - тиша і спокій. Ніяких гулянок, п'яних компаній, дискотек, які дуже стомлюють на великих курортах. Тільки свіже повітря, природа і нечисленні мешканці, з якими ми легко знайшли спільну мову. Щоправда, в таке місце краще подорожувати на машині, тому що селище розташоване за 5 км від траси, де ходить хоч якийсь транспорт. До того ж, в окрузі немає жодного ресторану або кафе, тому готувати теж доводиться самим, і потрібно регулярно їздити в супермаркет за продуктами в місто, що знаходиться за 15 км. Ну і треба бути готовими до різних несподіванок. Наприклад, під час грози у нас зникло світло. Повністю. І ми не знали, що робити, адже дзвонити господарям будинку о другій годині ночі - це вже якось занадто. Звичайно, в готелі б таку проблему швидко вирішили, а коли ти знаходишся далеко від цивілізації, то можеш покладатися тільки на себе.
 
В'ячеслав Лашук, організовує екотури в Карпатах
 
Зелений туризм, перш за все в Карпатах, останніми роками став надзвичайно популярним. Це пов'язано і з анексією Криму, і з тим, що такий відпочинок дешевший. А ще це можливість влаштувати собі коротку відпустку. На море потрібно їхати на два тижні. У Карпатах вистачає тижняі. Причому, необов'язково жити в наметах. Можна поселитися і в садибі з телебаченням, інтернетом і гарячою водою. Там же можна робити перепочинки від «наметового» відпочинку. До речі, чим далі від містечок і сіл - тим дешевше проживання. А то і зовсім безкоштовне. Високо в горах можуть і дах над головою надати, і нагодувати, і з собою стільки сиру з молоком дати, що і за місяць не з'їсти. Таких людей, як у Карпатах, не зустрінеш на рівнині. Вони більш відкриті, світлі. Який мінус такого відпочинку? Він не для всіх. Він не для людей, які просиджують свій вільний час в барах або кальянних. «Я заплатив гроші - подайте мені все, що я хочу» - такого не буде. В горах слід ставитися до людей так, як ніби ти приїхав до них у гості. За вдачею вони не надто бізнесмени, а поводяться більше по-людськи. Будь-які, звичайно, бувають, але я кажу про більшість.
 
Дмитро Єрмоленко, жив у справжньому чеському селі
 
Під час подорожі з друзями по Європі пощастило орендувати перший поверх старовинного приватного будинку в чеській глибинці недалеко від містечка Ческі-Крумлов. Будинок виявився в настільки віддаленому селі, що жоден навігатор не знав його назви, а знайти село вдалося тільки за GPS-координатами. По дорозі від траси ми пробиралися через ліси і поля, бачили диких оленят і навіть ведмедя (добре, що він був за огорожею). Поселившись, ми зрозуміли, як нам пощастило: це був старовинний будинок з метровими стінами і пічним опаленням, але при цьому не позбавлений основних зручностей (кухня, холодильник, гарячий душ, інтернет і т. д.). Абсолютна тиша, свіже повітря і запах дров тільки посилив відчуття, що ми потрапили сюди відпочити не тільки тілом, а й душею. А яким було наше здивування, коли ми вночі з вікна побачили маленьке оленя, яке просто пройшло освітленою вулицею. Приємні враження тільки посилилися за рахунок гостинності і дружелюбності літніх господарів будинку, які жили на другому поверсі. Тепер я точно можу сказати, що побував у цій Чехії з її неповторним колоритом. А туристичні місця можна залишити початківцям мандрівникам.
 
Олександр Власенко, випробував принади природи Білорусі
 
Відпочивали в Білорусі, в Брестській області, біля Біловезької пущі, і в Гомельській, у заплаві Прип'яті. Сподобалися відмінні дороги, навіть у сільських магазинах є можливість розраховуватися банківською картою. Природа досить одноманітна, тільки мішаний ліс. Але ліси якраз справжні, а не посадки сосен 60-річної давності. Чисті річки, менша щільність населення, чому можна опинитися в зовсім глухих місцях. Всі об'єкти та визначні пам'ятки позначені покажчиками на коричневому тлі на всіх дорогах, інформацію про них можна зчитувати по QR-кодах. Прокладена мережа велодоріг, яка інтегрована в загальноєвропейську, і до неї продається карта. Тобто, можна вибрати базу для зупинки і потім об'їхати околиці на велосипеді. Мінуси. Прокат велосипедів тільки в місцях важливих пам'яток. Слабо розвинена система громадського харчування, а в селах не розвинена взагалі. Домовитися про харчування в садибі можна, але дешевше харчуватися в кафе або готувати самому, а інших альтернатив немає. Мало традиційних сільських розваг на зразок прогулянок верхи, риболовлі (з орендою вудок, наживки, човни - проблеми). Так що бажано мати своє. Зате скрізь дуже хороший інтернет. Головне, купити сім-карту локального оператора.
 
Максим Моргунський, їздить із друзями в тури по Європі
 
Подорожуючи по Європі, ми зазвичай починаємо шукати нічліг вранці або навіть в обід. У цей час ми вже уявляємо, куди, ймовірно, встигнемо дістатися в зручний час. А пропозиції цього дня, як правило, дисконтні: власники готові реально поступитися. До речі, знижки на апартаменти в центрі іноді вищі, ніж на апартаменти на околиці. Хоча при виборі місця ночівлі можливі різні сюрпризи: від дуже скромних умов до розкішних просторих і зручних. Добре, коли в країні є якась організація типу фінського Lomarengas, що перевіряє відповідність всіх  котеджів, що здаються, певним стандартам. Ти точно знаєш, що в будинку на озері обов'язково буде не тільки весь набір необхідного посуду і побутової техніки, а й сауна і човен. Так, і ще. Спонтанна подорож удвох проходить без проблем завжди. Не виникає особливих складнощів і в поїздці вчотирьох. А ось якщо компанія більша, ніж із шести-семи чоловік, тоді, мабуть, краще планувати. Ще стане в нагоді знання місцевої мови. Англійською володіють багато, але не всі і не завжди. Наприклад, одного разу нам увісьмох так і не вдалося пояснити батькові власника готелю в Угорщині, як нас слід розселити. Попри те, що в сукупності наша компанія непогано висловлювалася українською, російською, польською, чеською, англійською, німецькою, французькою та іспанською мовами. Довелося півгодини чекати власника, який відразу заговорив хорошою російською.
ТЕГИ: туризмприродаКарпатыУкраина туризмзеленый туризм
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах