Головна
 

Корреспондент: Точка зору. Совок непорушний

Корреспондент.net, 9 лютого 2015, 16:05
0
862
Корреспондент: Точка зору. Совок непорушний
Фото: Дмитра Слинька
Радянське минуле виявляється в Україні у дуже неочікуваних формах

Радянський Союз в’ївся в Україну сильніше, ніж здається на перший погляд.

Совок, одягнений по-європейськи і який розмовляє англійською, є набагато небезпечнішим за червоні зірки і пам'ятники Леніну, пише заступник головного редактора журналу Корреспондент Дмитро Слинько у колонці, опублікованій у №3-4 видання від 30 січня 2015 року.

Жовто-блакитний напис Слава Україні оточують три червоні зірки, два серпи з молотами і самотній тризуб. Це не чергова інсталяція модного художника з Мистецького арсеналу. Барельєф красується на греблі річечки Остер на Чернігівщині. Спочатку бетонну стіну прикрашав напис Слава КПРС, але незалежність України зажадала ребрендингу. Незважаючи на свою абсурдність, отримана композиція якнайкраще уособлює сучасну Україну. Радянський Союз не помер у 1991-му, а успішно мімікрував під нові реалії.

Розсадник горезвісного совка зовсім не Донбас, як стверджують гарячі голови у соцмережах. Його носії не нафталінові чиновники, які починали кар'єру в райкомах і обкомах. Совок потрапив у душі людей, які ніколи не жили за СРСР, зміцнився в містах, які аж ніяк не вважаються радянськими, і навіть навчився розмовляти англійською.

У цьому я переконався восени 2013-го, коли мене запросили на міжнародний туристичний форум. Там мені довелося бути членом журі молодіжного конкурсу. Його учасники, студенти українських вузів, повинні були представити проект у галузі туризму англійською мовою. Євромайдан тоді тільки починався, пам'ять про Євро-2012 ще не охолола, і країна всерйоз покладала великі надії на зарубіжних гостей.

Переможці отримували путівку на закордонний тренінг, тому учасники викладалися на повну. Серед тих, хто виступав, різко виділявся один студент львівського вишу, і не тільки своїм китайським походженням. Я довго не міг зрозуміти, що відрізняє його виступ від інших, адже рівень англійської у всіх учасників був однаково непоганим.

Відповідь виявилася все тією ж – совок. Здавалося б, юнаки та дівчата народилися в кінці 1990-х і мали знати про СРСР тільки з розповідей батьків. Та й форум відбувався у Львові – далеко не найбільш радянському місті України. Але де там. У презентаціях постійно проскакували казенні мовні звороти, невідомі жителям Туманного Альбіону, але знайомі школярам епохи залізної завіси. До того ж юні створіння вели себе скуто, ніби виступали на партзборах.

Китаєць, на відміну від них, постійно усміхався, ходив по залу, вставляв жартівливі репліки, та й взагалі всіляко привертав увагу аудиторії. У графі Якість презентації йому єдиному я поставив найвищий бал.

«Перше враження може вирішити всю справу», – політкоректно резюмував голова журі, літній британець. Відомий вітчизняний чиновник у скандальному колись ролику на YouТube доніс цю думку простіше і зрозуміліше: «У тебе нудне обличчя, тобі ніхто грошей не дасть».

Звичайно, совок більш помітний в індустріальних регіонах, де в заводських багатотиражках друкуються віршовані оди «червоному директору», а пам'ятник Леніну стоїть на однойменній вулиці. Але це лише вершина айсберга.

Совок являє себе сучасному українцю із самого дитинства. На дитсадівському ранку, сценарій якого майже не змінювався з часів діда Панаса, легендарного ведучого телепрограми На добраніч, діти. У фольклорному фестивалі з назвою в стилі Нехай квітне ..., що за нудністю змагається з першотравневим мітингом. Совок – це коли немає від душі, коли для галочки, в рамках ДСТУ. Він перетворює живу людину на бетонну дівчину з веслом. І тому, прагнучи до Європейського Союзу, насамперед треба попрощатися із Союзом Радянським.

Адже норвежці від вступу в ЄС відмовилися і Азією від цього не стали. І навпаки: нові «європейські» номери українських машин автоматично не зроблять їхніх водіїв європейцями. Та й взагалі, Україні з її гострим питанням децентралізації та регіональних протиріч набагато більше підійшов би досвід США. На номерних знаках кожного штату американці пишуть слоган, що відображає те, чим відрізняється цей штат від інших і чим пишаються його жителі. Аляска – Останній рубіж, Колорадо – Штат Великого каньйону, Західна Вірджинія – Дика, прекрасна. Зважилася б херсонська влада на креативні номерні знаки з кавунами?

Кожен пам'ятник Леніну, що впав, аж ніяк не наближає крах Радянського Союзу. Навпаки, ленінопад перетворився на соцзмагання: поставте нам галочку, передаємо естафету сусідньому району. Статуї вождя – це, безперечно, совок. Але й однакові порожні постаменти не додадуть містам нової ідентичності і нового сенсу.

Позбутися вождя витончено, відрізняючись від інших, додумався лише дехто. Особисто мені відомий один випадок. У містечку Сумської області, яке колись славилося художнім ткацтвом, порожній постамент розмалювали традиційним місцевим візерунком. Вийшов непоганий за місцевими мірками арт-об'єкт. Совка в містечку, звичайно, як і раніше, вистачає. Але ж будь-яка дорога починається з першого кроку.

***

Цей матеріал опубліковано в №3-4 журналу Корреспондент від 30 січня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах