Німецький режисер Якоб Пройс, який зняв фільм Інший Челсі: Історія з Донецька, порівняв із бенкетом під час чуми святкування дня народження ФК Шахтар.
Про це він сказав
в інтерв'ю газеті Факти.
"Тут знову
проявився донецький контраст. З одного
боку, це чудове шоу європейського рівня.
Святкова вечірка була схожа на
декадентський банкет, з річками
шампанського і суші до 10 ранку. Але на
тлі важкої економічної ситуації в
регіоні все нагадувало бенкет під час
чуми", - зазначив Пройс.
За його
словами, головна проблема Донбасу - це
"питання повної безкарності еліти,
яка маніпулює людьми на цинічному
популізмі". "Донецька еліта любить
демонстративно ностальгувати за
втраченими цінностями часів Радянського
Союзу, що зовсім не заважає їм їздити
на "лексусах" і бути капіталістами.
Завершальним акордом є релігія, коли
ікони розвішані на стінах нарівні з
портретами комуністичних діячів", -
заявив режисер.
Пройса обурила
поведінка секретаря Донецької міськради
Миколи Левченка, який знявся в його
фільмі.
"Микола - типовий персонаж
сучасної української політичної еліти,
який, приміром, може дозволити собі
порушувати правила дорожнього руху,
знаючи, що ніхто його не зупинить. Мені
була неприємна його "мажорна"
поведінка", - розповів він.
Також
Пройс нагадав, що, вибираючи штори для
свого будинку, Левченко сказав: "У
нас в Донецьку немає хороших фахівців".
"У початковій версії він продовжив:
"У Донецьку тільки ідіоти, які шиють,
як фірма N" (була названа одна дуже
відома донецька фірма). Зрозуміло, що
для політика, орієнтованого на даний
регіон, це не дуже розумно", - вважає
німець.
"Звичайно, неприємно, коли
брешуть в очі. У тому ж епізоді зі шторами
він у розмові по телефону говорить, що
зібрався їхати в Дубай "зігрітися
днів на п'ять". Якось незвично це
звучить для людини, котра щойно говорила,
що працює без вихідних по 20 годин на
день", - зазначив він.
Нагадаємо,
Пройс зняв документальний фільм Інший
Челсі: Історія з Донецька, де порівняв
життя простих шахтарів зі збиткової
шахти і секретаря міськради Левченка.