Кулиняк пояснив, за що звільнив директорів п'яти київських музеїв

Учора міністр культури Михайло Кулиняк назвав причини звільнень директорів Національних заповідників Києво-Печерська лавра і Софія Київська, а також Національних музеїв Пирогово і Тараса Шевченка. За його словами, колишні керівники допускали помилки у фінансовому управлінні і порушували "архітектурну збереження пам'яток культури", пише КоммерсантЪ-Украина в статті Михайло Кулиняк почав культурну революцію .

Замість них пан Кулиняк призначив менеджерів без досвіду музейної роботи. Кадрові рішення міністра обурили експертів, які вважають, що музеї повинні очолювати профільні фахівці.

Так, 20 січня Кулиняк звільнив директора Національного заповідника Києво-Печерська лавра Марину Громову і призначив замість неї колишнього заступника міністра культури Вікторію Лісничу. 24 січня була звільнена директор Національного заповідника Софія Київська Неля Куковальська, що обіймала цю посаду з 2000 року. Передбачається, що заповідник очолить директор науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень Олена Сердюк. 25 січня відомство зняло з посади генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталію Клименко. На її місце був призначений голова гуманітарної ради при президенті Дмитро Стус. А 27 січня був відправлений у відставку директор музею народної архітектури та побуту Пирогово Павло Федака. Його змінив заступник голови Державної служби туризму і курортів Дмитро Заруба.

За інформацією видання, наступним кандидатом на звільнення може стати директор Національного художнього музею України Анатолій Мельник. Проте вчора пан Мельник повідомив, що як і раніше виконує свої обов'язки: "Недавно я розмовляв з міністром (Михайлом Кулиняком), і він не висловлював ніяких претензій до моєї роботи".

Учора на колегії Міністерства культури, присвяченій підсумкам роботи в 2011 році, міністр Михайло Кулиняк пояснив причини кадрових перестановок, проведених відомством. За його словами, до кадрових перестановок привели проблеми, виявлені у щорічних звітах:

"У музеї Пирогово, наприклад, КРУ виявило фінансові порушення. Це і стало причиною для відсторонення директора. У Софії Київській на території, що охороняється без необхідних дозволів здійснювалося будівництво. Там же без узгодження з міністерством був розкритий саркофаг Ярослава Мудрого", - розповів Кулиняк.

За словами міністра, порушення, допущені директором Києво-Печерської лаври, носять "пам'яткоохоронний і фінансовий характер".

Кулиняк також додав, що головними для керівника є "менеджерські якості", а профільний досвід роботи не обов'язковий. "Перед директором музею стоять більш великі питання, ніж збереження пам'яток. У його компетенції - стратегія розвитку, фінансування, логістика, контроль управління та маркетинг. Тому директорами найбільших музеїв повинні бути менеджери", - сказав міністр.

Кадрова політика Міністерства культури обурила експертів.

"Призначення за розчерком пера - це класика радянського періоду. У європейських країнах таке неможливо! Кандидатуру директора національного музею треба погоджувати з наглядовою радою, з громадськістю. Музеї слід очолювати професіоналам. Менеджер не може не мати профільної освіти, він повинен розбиратися в музейних фондах, вміти оцінювати колекції та перспективи ", - наголошує виконавчий секретар українського комітету Міжнародної ради музеїв Юлія Литвинець.

Колегу підтримав директор Інституту літератури ім. Шевченка, академік НАН Микола Жулинський: "У цих перестановках немає логіки! У Мінкульту повинні бути вагомі причини звільняти керівників кращих музеїв України! Як можна ставити на чолі Києво-Печерської лаври 33-річну Вікторію Лісничу? Гадаю, вона приємна в спілкуванні жінка, але точно не профільний фахівець ". Зміна керівництва музеїв, упевнений він, може спричинити за собою відчуження історичних пам'яток або земельних територій.

Голова правління громадської організації Український центр розвитку музейної справи Владислав Піоро вважає, що побоювання експертів викликані непрозорістю кадрових рішень міністерства.

"Влада не пояснює, що відбувається, не аргументує вибір тих чи інших кандидатур. Кадрова політика Мінкульту може означати прагнення поставити під контроль фінансові потоки в заповідниках та музеях або вирішити питання майнового характеру з відчуження земельних ділянок та будівель у кожному з музейних комплексів", - зазначив Піоро .