Фото: АР
Критики цінували Келлі за неординарність мислення та сміливість задумів
Американського художника Майка Келлі, відомого мультимедійними інсталяціями та перформансами, часом вкрай провокаційного характеру, у вівторок, 31 січня, знайшли мертвим у його будинку в Каліфорнії.
Правоохоронні органи вважають, що 57-річний художник
наклав на себе руки, проте остаточні висновки слідство оголосить після розтину.
Тієї
ж гіпотези дотримується і нью-йоркська галеристка Хелен Уайнер, яка представляла
Келлі.
"Вражає,
як людина може таке з собою зробити - тим більше, людина, у якої були успіх,
визнання, перспективи. Майк був нездоланною силою в сучасному мистецтві.
Неможливо повірити, що його більше немає, але ми впевнені, що його спадщина
продовжить кидати виклик
кожному, хто з ним зіткнеться", - цитує газета Guardian заяву Уайнер.
Поліцію
до будинку Келлі викликав один з його друзів, який не зумів додзвонитися до
художника. Він
повідомив, що Келлі останнім часом страждав від депресії через розрив з
коханою.
Келлі
народився 27 жовтня 1954 року в передмісті Детройта. Спочатку
захоплювався не сучасним мистецтвом, а музикою, грав у нойз-рок-гурті Destroy
All Monsters.
У
1978 році перебрався до Лос-Анджелес, вчився в Каліфорнійському інституті
мистецтв. У
своїх перших роботах почав змішувати всі мислимі техніки - скульптуру, малюнок,
живопис, перформанс і читання текстів, згодом оголосив себе "анархістом
від художнього виробництва".
Критики
цінували його за неординарність мислення та сміливість задумів. Його
роботи - насамперед скульптури та інсталяції - прославилися на весь світ у
середині 1980-х років. Зокрема,
він брав участь у виставці Documenta, надалі його ретроспективи влаштовувалися
в музеї Уїтні в Нью-Йорку і в галереї Ларрі Гагосяна у Лондоні.
Більша
частина акцій та інсталяцій Келлі навмисно викликала у глядачів неприємні
відчуття: в роботах Келлі філософський чи політичний підтекст часто позначався
скатологічними і сексуальними мотивами.
Його
останній проект в галереї Гагосяна відтворював місто Кандор з коміксів про
Супермена, де безперервно демонструвався порнофільм з елементами садомазохізму.
Улюбленими
темами для роздумів і переосмислення у Келлі були відхилення від норми,
збочення, поп-культура і загальноприйняті пристойності.