Фото: АР
Кожен четвертий українець не відкриває книг взагалі
Україна стала європейським аутсайдером за кількістю людей, що читають книги, пише в новому номері український щотижневий журнал Корреспондент.
В країні через відсутність
моди на освіченість, старі бібліотеки і високі ціни зникла традиція читання, а
значить, під загрозою вміння нації критично мислити і творчо опрацьовувати
інформацію, зазначає видання.
Так,
за оцінками дослідницької компанії GfK України, для 73% населення країни
читання не є сферою інтересу, а кожен четвертий українець не відкриває книг
взагалі. Це
тим більше вражає, що за часів існування Радянського Союзу регулярно
присвячували час книгам, за офіційними даними, понад 90% населення і гасло СРСР
- найбільш читаюча країна в світі відповідало дійсності.
"Що
ж сталося з найбільш читаючими українцями?", - задається питанням
Корреспондент і наводить думки експертів - останні впевнені, що на українців
тиснуть наслідки складних 1990-х, розвал галузі друкарства, старіння
бібліотечних фондів і відсутність моди або навіть потреби бути освіченим. Все
це відобразилося на українських сім'ях, в яких старше покоління не прищеплює
спадкоємцям любов до книг.
У
кращому випадку молоді українці дивляться інтернет-матеріали, але це, швидше,
лише втамування інформаційного голоду. "У
нас виросло покоління, яке не застало навколо себе в життєвому просторі книг,
якщо їх не було в домашній бібліотеці у мами і тата",- говорить відома
українська письменниця Оксана Забужко.
Щоб
зрозуміти різницю між читаючою Європою і нечитаючою Україною, досить поглянути
на Фінляндію - другу за чисельністю регулярних читачів країну Європи.
Як
розповіла Корреспонденту посол Фінляндії в Україні Арья Макконен, у неї на
батьківщині існує давня традиція читання. Пресу
доставляють додому рано вранці, ще до того, як люди йдуть на роботу. Тому
робочий день чи не кожного фіна розпочинається з кави і газети.
Крім
того, велику роль відіграє освітня система. Рівень
шкільної освіти у Фінляндії - найвищий у світі, і в місцевих початкових
навчальних закладах дітей вчать любити книги і цінувати одержувані з них
знання. Макконен,
з посмішкою згадавши власні шкільні роки, каже, що у віці 7-15 років вона
читала по десять книг на тиждень.
Ще
один фактор, який робить з фінів завзятих книголюбів, - сучасні бібліотеки. У
лісистій країні, значна частина якої розташована за Полярним колом, навіть у
невеликих населених пунктах обов'язково є бібліотеки з книжковими новинками, а
також свіжою пресою, музикою і фільмами. Пошук,
замовлення, продовження терміну користування відбувається по інтернету, причому
взяти книгу можна в одному місці, а здати в іншому.
Схожими
методами користуються і в інших європейських країнах - лідерах за кількістю
книголюбів. І отримують
закономірний підсумок. "У
якийсь німецький Фастів або Жмеринку щотижня приїжджає письменник - німецький
або зарубіжний, не кажучи вже про [наявності там] книжкові магазини. Тобто
книга є нормальною частиною соціального життя країни", - каже Забужко.
Детальніше
про те, що вбило любов українців до читання і про європейські підходи до
популяризації друкованого слова читайте в № 12 журналу Корреспондент від 30
березня 2012 року.
Корреспондент.net