Картини складної долі: в Києві виставили 100 шедеврів живопису

27 вересня у Києві в Національному музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків відкрилася унікальна виставка - 100 картин європейських художників VI-XVIII століть, які складають золотий фонд музеїв України. Багато які з них публіка побачить уперше.

До неї увійшли 100 шедеврів із дев'яти музеїв, прискіпливо відібраних російськими та українськими фахівцями. І ті, й інші вважають, що вийшло зібрання унікальним.

"Виставка дуже велика, являє найрізноманітніші школи, найвидатніші твори, показує унікальність українських [музейних] колекцій", - розповів журналу Корреспондент російський куратор Вадим Садков, співробітник відділу старих майстрів ДМДІ ім. Пушкіна.

Від 27 вересня до 11 листопада найкращі твори старих майстрів із колекцій вітчизняних музеїв представлені у столичному Музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків на виставці під назвою Європейський вимір.

Назва, за словами куратора виставки Олени Живкової, завідуючої відділом західноєвропейського мистецтва музею Ханенків, покликана підкреслити європейську історію країни.

"Україна завжди належала до Європи, що ця виставка зайвий раз і доводить", - розповіла Живкова журналу Корреспондент.

Як стверджують фахівці, вперше за всю історію незалежної України - а можливо, і взагалі вперше - у рамках однієї експозиції зібрано таку кількість творів західноєвропейського живопису, кожен із яких може називатися шедевром, а також має власну історію та особливу долю. Настільки особливу, що між собою мистецтвознавці та музейні працівники охрестили цю виставку Картини складної долі.

На виставці чимало робіт художників зі світовим ім'ям - голландців Халса та Пітера Рубенса, італійця Бернардо Строцці, іспанця Франсиско де Сурбарана та інших. Причому багато із представлених картин, незважаючи на свою високу художню цінність, невідомі широкому глядачеві не лише в Росії, але і в Україні: заради цієї виставки багато музеїв розворушили свої запасники.

Під час підготовки виставки більшість творів була відреставрована, отримала нові рами або оновила старі, а близько 30 картин невідомих художників знайшли нарешті авторство. Це, наприклад, Пастушок, який грає з кішкою та мишкою, що виявився роботою італійського художника Томмазо Саліні, і Дама в кімнаті після повернення з церкви кисті данця Карела Слабберта.

А деякі картини і взагалі отримали повну історію - ім'я автора, хто або що там зображено, ім'я замовника. Так сталося із портретом невідомого хлопчика роботи невідомого художника, який виявився більше ніж відомим французом, чиї роботи представлені у Луврі. Зокрема, багато хто бачив його культове полотно Три грації.

"Це Жан-Батіст Реньйо, блискучий живописець з оточення Наполеона Бонапарта. За замовленням Миколи Рєпніна-Волконського, героя Аустерліца, а пізніше - генерал-губернатора Чернігівської та Полтавської губерній він зобразив його сина Василя Рєпніна, майбутнього приятеля Тараса Шевченка та одного з перших слухачів гоголівських Мертвих душ ",-захоплено розповідає історію полотна Живкова.

Були і неприємні сюрпризи, зазначає Корреспондент. Відповідаючи на численні скарги відвідувачів московської виставки, які не побачили на ній знаменитий Портрет інфанти кисті Дієго Веласкеса з музею Ханенків, Садков заявив, що це робота не знаменитого іспанця, а його менш знаменитого земляка Хуана Батиста дель Масо, учня і зятя Веласкеса.

Докладніше про виставку і представлені на ній шедеври, про плани організаторів показати картини у Європі, і те, чому в експозиції немає Поцілунку Іуди Мікеланджело да Караваджо з Одеського музею, читайте у новому номері журналу Корреспондент від 28 вересня 2012 року.

Корреспондент.net