Корреспондент поспілкувався із відомим українцем, який виступає у Ла Скала і Метрополітен-опері

Відомий бас Віталій Ковальов, який співає в Ла Скала і Метрополітен-опері, в інтерв'ю журналу Корреспондент розповів про те, як він з диригента церковного хору перетворився на оперну зірку.

Як пише видання, ще 20 років тому скромний диригент церковного хору в Черкасах Віталій Ковальов і не сподівався, що коли-небудь буде співати на найкращих сценах планети нью-йоркського театру Метрополітен-опера або міланського Ла Скала.

Сьогодні Ковальов - затребуваний виконавець, в його репертуарі понад 40 ролей, а гастрольний графік включає до десяти виступів на місяць у театрах Європи та США. Критика не скупа на компліменти - американські оглядачі порівнюють його зі своїм видатним співвітчизником басом Семюелем Реймі, а росіяни називають не інакше як новим Борисом Гмирею.

Корреспондент зателефонував до Ковальова, який перебував на гастролях у Лондоні, щоб поговорити про його історію успіху та українських виконавців на Заході. У першу чергу він розповів про переїзд до Швейцарії. "Я диригував церковним хором у 1990-х роках. Ми давали невеликі, хвилин на 45, концерти для туристів у Черкасах. І ось була одна літня швейцарка, фрау Рената Грюнігена, яка дуже любила оперу. Так вийшло, що в одному творі мені доводилося співати разом з хором. Це її дуже зворушило", - зізнався Ковальов.

За його словами, Грюнігена протягом двох років ходила в Бернський оперний театр і просила, щоб Ковальова запросили на прослуховування. "Звичайно, ризик був величезний. Але я позичив гроші, купив квиток, мені дали візу - все вирішувалося дуже швидко. Коли приїхав, у театрі був кінець сезону, але мене все ж прослухали. Сказали, все добре, але в хорі місця зайняті, та й не розмовляєте ви німецькою. Артистичний директор запропонував зайти до консерваторії, до професора Елізабет Глаузер. Я прийшов туди до неї, почав співати арію, вона обірвала на першій фразі і відправила по документи на вступ", - зазначив він.

"Через п'ять-шість місяців на іспити, здавати весь курс консерваторії, все німецькою. Коли я все це переглянув, м'яко кажучи, трішки злякався. Але оскільки вже почав, треба пробиватися до кінця. Усі вивчив, здав. Перші два місяці фрау Грюнігена допомагала з квартирою. Але для мене це було жахливо. Подумав тоді, що єдина можливість - самому знайти роботу. У Берні є дві великі центральні вулиці. І я просто пішов - думаю, буду заходити наліво і направо, у магазини, ресторани [і запитувати про роботу]. Але скрізь була відмова. І вже перед вокзалом випадково побачив магазинчик з пошиття та продажу ортопедичного взуття. Його шеф дав мені заготовку, інструменти і каже, мовляв, роби. Ну, я зробив, він подивився і сказав: "Завтра о 7:15 на роботу". Так я по десять годин на день працював у магазині і ще навчався", - поділився спогадами співак.

"Коли вступив до аспірантури, мій педагог попросила прослуховуватися на паралельне навчання в оперну студію при театрі в місті Біле. Мене взяли. Після закінчення аспірантури завантажили по повній програмі. Так я розпочав свою співочу кар'єру", - додав він.

Корреспондент запитав, які ключові чинники допомогли Ковальову стати затребуваним у Європі та Америці виконавцем. "Якщо бог дав талант, то треба намагатися, проявляти наполегливість. Мій професор іноді мені говорила, мовляв, тобі бог голос у глотку вистрілив [нагородив голосом], так, будь ласка, працюй. Адже тут [потрібно було] вчити німецьку, а крім німецької, досконало співати на сцені італійською, французькою або англійською. З часом у мене склалися хороші стосунки з моїм педагогом, ми розуміли один одного з півслова. Мені здається, це один з тих чинників, які необхідні", - зазначиив оперний співак.

Він також відповів на запитання, чи є в українських оперних артистів якась репутація на Заході, яка вже за ними закріпилася. "Звичайно. Це і раніше було, і є зараз. Перший приклад - зараз я в Лондоні співаю з Людою Монастирською, солісткою Київської опери. Коли я співав у Ла Скала, люди підходили після вистави, вітали, запитували, звідки я. Я говорив, що з України, і чув у відповідь: "А, ну тепер зрозуміло, звідки голоси такі", - розповів Ковальов.

Повне інтерв'ю з відомим співаком з України читайте в № 14 видання Корреспондент від 12 квітня 2013 року.