Сьогодні, 19 липня, виповнюється 120 років з дня народження Володимира Маяковського.
Поет і драматург Володимир Володимирович
Маяковський народився за старим стилем 7 липня 1893 в селі Багдад Кутаїської
губернії Росії (нині - Грузія).
З 1902 року навчався в гімназії в Кутаїсі, а
потім у Москві, куди в 1906 році після смерті батька переїхав разом з матір'ю і
двома сестрами. Через два роки був виключений з гімназії за несплату грошей за
навчання.
У 1908 році, захопившись ідеями
соціал-демократії, Володимир Маяковський вступив в Російську
соціал-демократичну робітничу партію, брав участь у підпільній роботі.
Тричі був арештований, 11 місяців провів в
одиночній камері Бутирської в'язниці, де почав писати вірші, і звідки його
звільнили в січня 1910 року на поруки матері. Після Бутирки вийшов з партії.
На наступний рік вступив в Московське училище
живопису, скульптури і зодчества, де зблизився з кубофутуристами.
У 1912 році опублікував перший вірш Ніч у
футуристичному збірнику Ляпас суспільному смаку. Брав участь у художніх
виставках сучасного мистецтва, виступав з читанням своїх віршів.
У 1913 році вийшов його перший збірник Я (цикл
з чотирьох віршів). У грудні того ж року в петербурзькому театрі Луна-парк була
поставлена, за участі автора, трагедія Маяковського Володимир Маяковський, у якій
поет виконав головну роль.
Маяковський разом із членами групи
кубофутуристів активно брав участь у "футуристичних турне" по Росії -
колективних виступах з лекціями і читанням віршів. У виступах були сильні
елементи театралізації, епатажу (провокативна манера поведінки, незвичайний
одяг, грим).
У лютого 1914 року за публічні виступи Маяковський
був виключений з училища.
У 1915 році поет співпрацював з журналом Новий
Сатирикон, де опублікував низку сатиричних та гумористичних віршів (Гімн судді,
Гімн вченому, Гімн обіду, Ось так я зробився собакою та ін.) У 1914-1915 роках
написав поему Хмара у штанях.
У 1915-1917 роках Маяковський проходив
військову службу в Петрограді в тиловій Військово-автомобільної школі.
У день Жовтневої революції Маяковський був у
Смольному, де знаходився ЦК РСДРП (б) і штаб повстання. Він був одним з перших
діячів культури і мистецтва, хто відгукнувся на заклик радянської влади
співпрацювати з нею; брав участь у перших нарадах та зборах представників
культури.
У період 1917-1918 років написав і опублікував
Наш марш, Оду революції, поставив п'єсу Містерія-буф.
В1918 році Маяковського експериментував в галузі кіно, при цьому поет виступав у ролі сценариста, режисера і актора
(всього знято три фільми, зберігся один - Панночка і хуліган). Згодом
Маяковський неодноразово писав кіносценарії, частина яких була реалізована.
17 грудня 1918 вперше прочитав зі сцени
Матроського театру вірші Лівий марш (матросів).
У березні 1919 року він переїхав до Москви, де
став активно співпрацювати в РОСТА (Російське телеграфне агентство) -
оформляв (як поет і як художник) для РОСТА агітаційно-сатиричні
плакати (Вікна РОСТА).
Протягом 1919 року працював над поемою 150 000
000.
У тому ж році вийшло перше зібрання творів
поета – Все написане Володимиром Маяковським. 1909-1919. (Все сочиненное Владимиром Маяковским. 1909-1919)
З 1922 по 1925 Маяковський очолював
літературну групу ЛЕФ (Лівий фронт мистецтв), пізніше - РЕФ (Революційний фронт
мистецтв); з 1923 року до 1928 редагував журнал ЛЕФ і Новий ЛЕФ.
У 1922-1926 роках поет активно співпрацював з
газетою Известия, в 1926-1929 роках - з Комсомольською правдою. Друкувався в
журналах Новий світ (Новый мир), Молода гвардія, Вогник, Крокодил, Червона нива.
У 1920-х роках Маяковський активно працював (у
співпраці з Олександром Родченко) над рекламою і дизайном упаковки (трест
Моссельпром, Резинотреста, ГУМ та ін.) За свої роботи в 1925 році був
удостоєний срібної медалі та диплома Виставки декоративно-прикладного мистецтва
в Парижі.
У 1922-1924 роках поет здійснив кілька поїздок
за кордон - Латвія, Франція, Німеччина, писав нариси і вірші про європейські
враження: Як працює республіка демократична? (1922); Париж (Разговорчики с Эйфелевой башней) (1923).
У рік смерті Володимира Леніна (1924)
Маяковський написав поему Володимир Ілліч Ленін.
У 1925 році поет відправився в свою найтривалішу закордонну подорож - відвідав Кубу, Мексику і протягом трьох місяців
виступав у різних містах США з читанням віршів і доповідей. За враженнями від
подорожі пізніше ним була написана збірка віршів Іспанія. - Океан. - Гавана. -
Мексика. - Америка і нарис Моє відкриття Америки.
У 1925-1928 роках Маяковський багато їздив по
Радянському Союзу, виступав в дуже різних аудиторіях. Тільки в 1927 році він
виступив, крім Москви і Ленінграда, в 40 містах. У ці роки поет опублікував
свої твори Товаришу Нетте, пароплаву і людині (1926); По містах Союзу
(1927); Поему Добре! (1927), Розповідь ливарника Івана Козирєва ... (1928).
Маяковський створив новаторську поетичну
систему, яка багато в чому визначила розвиток як радянської, так і світової
поезії.
В кінці 1920-х років поет знову звернувся до
драматургії. Для театру Всеволода Мейєрхольда були написані п'єси Клоп (1928,
перша постановка - 1929) і Баня (1929, перша постановка - 1930).
У лютому 1930 року, вийшовши зі складу РЕФАН,
Маяковський вступив в РАПП (Російська асоціація пролетарських письменників), за
що багато з його літературних соратників розірвали з ним стосунки.
У ці ж дні відкрилася виставка 20 років роботи
Маяковського. Виставку ігнорували і партійне керівництво, і колишні колеги по
Лефу (РЕФу).
Відчуження і громадське цькування загострювались
ще й через особисту драму поета.
14 квітня 1930 у своїй робочій кімнаті в
Луб'янському проїзді Володимир Маяковський пострілом з револьвера покінчив
життя самогубством.
Прах поета спочатку спочивав на Новому
Донському кладовищі, а в травні 1952 року був перепохований на Новодівочому
кладовищі.
Дочка - Хелен-Патриція Томпсон (Олена
Володимирівна Маяковська) (1926) - доктор філософії, професор, автор книги
Маяковський на Манхеттені.