За романом Ілюзія страху Олександра Турчинова буде записана аудіо-книга. Озвучить диск російський актор українського походження Олексій Петренко, що спеціально для цього приїхав до Києва.
Олексій Петренко приїхав за запрошенням продюсерів фільму-претендента від України на премію Оскар Ілюзія страху, в якому він зіграв роль Прохача.
В одному зі столичних ресторанів відбувся творчий вечір з Олексієм Петренком, під час якого він розповів журналістам про свою акторську діяльність, фільм Ілюзія страху й кінематограф в цілому.
"Ілюзія страху - річ сучасна, але змішана з такими серйозними речами - з Біблією, з висловлюваннями з Біблії, - поділився думкою Петренко. - Наміри там дуже хороші. А Толстой колись сказав, що цінувати художника потрібно за намірами, а отут я бачу, що й у того, хто писав книгу, і в людей, які взялися знімати цю картину, вони [наміри] дуже хороші...".
За словами народного артиста Росії, не завжди результат фільму й суть літератури відповідають одне одному.
"Часто буває так, що не найкраща література дає можливість зробити вдалий, або навіть чудовий фільм, що було доведено багато разів, і, навпаки, з геніальної літератури, бувало, робили таке, що краще б і не робили, краще б і не чіпали її", - сказав Петренко.
Крім того, актор розповів про своє хоббі - він співає в хорі й грає Івана Грозного в музичному моновиставі в супроводі симфонічного оркестру. Із цим спектаклем Петренко вже відвідав Відень, Берлін та інші європейські міста.
Нагадаємо, стрічка Ілюзія страху режисера Олександра Кірієнка заявлена як претендент від України на премію Оскар у категорії Кращий іноземний фільм.
У широкий український прокат фільм вийде 4 грудня 2008 року. Вихід аудіо-книги Ілюзія страху також запланована на грудень поточного року.
***
Олексій Петренко народився в селі Чемер на Чернігівщині 26 березня 1938 року. Однак, у паспорті в нього інша дата - 1 квітня: тільки через п'ять днів удалося зробити запис про немовля в найближчій сільраді.
В 1961 році він закінчив Харківський театральний інститут.
З 1961 року - актор театрів Запоріжжя й Донецька; в 1964 році - Ленінградського театру ім. Ленради. У Театр імені Ленради в Ленінграді його запросив режисер Ігор Владимиров. Театри Петренко змінював. В 1977 році працював у Московському драматичному театрі на Малій Бронній, в 1978 році - у МХАТі, в 1982-1986 р. працював за договором у театрі Школа драматичного мистецтва (під керівництвом А. Васильєва); в 1990 році - у Московському театрі на Таганці; в 1991-1992 р. - у театрі Школа сучасної п'єси.
У кіно Петренко знімається з 1967 року, зіграв більше 40 ролей. З 1991 року став штатним актором Кіностудії імені М. Горького.
Знімався у фільмах: Король Лір (1970), Агонія (1974 81), Двадцять днів без війни (1976), Ключ без права передачі (1976), Розповідь про те, як цар Петро арапа одружував (1976), Одруження (1977), Портрет з дощем (1977), Юлія Вревська (1977), Прощання (1982), Жорстокий романс (1984), Лев Толстой (1984), Слуга (1988), Бенкети Валтасара, або Ніч зі Сталіним (1989), Руф (1989), Кооператив Політбюро, або Буде довгим прощання (1992), Мушкетери двадцять років через (1992), Агапе (1996), Сибірський цирюльник (1999), Спогади про Шерлока Холмса (2000), Чорна Рада (2000), Послухай, чи не йде дощ... (2000), У серпні 44-го (2000), Ідіот (2003), Гілка бузку (2007), Дванадцять (2007), Ілюзія страху (2008).