У Росії вперше покажуть нашумілий фільм про життя і смерть екс-співробітника ФСБ Олександра Литвиненка, який помер у 2006 році в Лондоні.
Фільм під назвою Бунт. Справа Литвиненка зняв режисер Андрій Некрасов у співпраці з Ольгою Конською.
Прем'єра стрічки відбулася на 60-му Канському кінофестивалі в 2007 році. Після цього фільм обійшов кіно- і телеекрани світу, і, нарешті, дістався до Росії, де стрічку покажуть в четвер ввечері, 20 листопада, в Центрі імені А.Д. Сахарова. Показ приурочений другим роковинам від дня смерті Литвиненка.
У стрічку включені раніше не демонстровані епізоди та інтерв'ю людей, які знали Литвиненка.
Бунт. Справа Литвиненка, роботу над стрічкою Некрасов розпочав у 2000 році, вона охоплює майже 10-річний період - від служби в ФСБ аж до останніх днів життя Литвиненка.
Покійний постає у фільмі чесним і принциповим співробітником ФСБ, який потерпає від корумпованості вищого керівництва, і не бажає бути замішаним в брудні політичні махінації.
"Я покинув Росію тому, що я хочу захистити життя свого 6-річного сина", - розповідає у фільмі Литвиненко.
Далі колишній співробітник ФСБ розповідає про те, наскільки корумпована російська спецслужба і як вона замішана в злочинах.
"В нашій країні спецслужби працюють на правлячий клан, роблячи все можливе для того, щоб він продовжував залишатися при владі", - говорить він, називаючи ФСБ "робочим інструментом Кремля".
Єдиним світлим моментом фільму став епізод з інтерв'ю з Андрієм Луговим, якого вважають головним підозрюваним у вбивстві Литвиненка.
Луговий, який докладно розповів про принципи дії радіоактивної речовини полоній-210 і симптоми отруєння нею, з посмішкою запропонував Некрасову чашку чаю. Некрасов, з гримасою відвертого жаху на обличчі, відмовляється від люб'язно запропонованого напою.
Сам режисер підкреслює, що у своїй стрічці він нікого не звинувачує в смерті колишнього офіцера ФСБ, а просто хоче показати, що той був винятково етичною людиною.
Некрасов, який здобув популярність після фільму Недовіра про вибухи будинків у Москві в 1999 році, зізнався, що давно збирався показати Литвиненка в кіно.
Як розповів Некрасов, він познайомився з Литвиненком, коли думав робити фільм про пост-єльцинську історію. Але той зацікавив режисера як персонаж, а не просто як джерело інформації.
Спочатку зробили короткий фільм для Бі-Бі-Сі, який називався Мій друг Саша і транслювався по державному британському каналу. Однак, на думку режисера, матеріалу було надто багато, і 50-хвилинний телефільм його не є вичерпними. Тоді Некрасов вирішив зняти двогодинну стрічку.
***
Екс-співробітник ФСБ РФ Олександр Литвиненко втік до Великобританії у 2000 році і помер у Лондоні 23 листопада 2006 року. Фахівці британського Агентства з охорони здоров'я стверджували, що виявили в його тілі сліди радіоактивного полонію-210.
Офіційного висновку про причини смерті й результати розтину влада Великої Британії так і не оприлюднила. Королівська прокуратура пред'явила звинувачення у вбивстві Литвиненка бізнесменові Андрію Луговому. Відмова Росії видати Лугового Великобританії стала причиною ускладнення відносин між двома країнами.
Загадкові обставини смерті Литвиненка і галас навколо цієї справи надихнули багатьох авторів на створення своїх літературних і кінематографічних версій цієї історії.
Так, в листопаді 2007 року у Великій Британії вийшла книга вибраних творів Литвиненка, заснована на двох російськомовних творах екс-офіцера - ФСБ підриває Росію і Луб’янське злочинне угрупування.
За матеріалами РИА Новости, Arthause.ru