Китай 1968 року. Голова Мао оголошує про нову кампанію з метою радикально змінити обличчя країни: всі університети закриваються, випускники середніх шкіл відправляються в села на перевиховання бідним селянством
«Бальзака і кравчиню-китаяночку» ви, швидше за все, «проковтнете» за один присід. Здавалося б, книга про такі страшні часи повинна бути важкою і викликати безсилу лють. Але ні – у автора вийшла історія одночасно сумна, смішна і дивно затишна. Не дивлячись на всю безнадійність ситуації, в якій опинилися герої, настрій роману дуже оптимістичний. У будь-якій ситуації, в будь-якому оточенні можна знайти щось, що допоможе пристосуватися і заповнити порожнечу, що утворилася. Найцікавіше, що Лі і Ма перевиховуються, та ось тільки зовсім не так, як припускав ревком. Вони вчаться підлаштовуватися під обставини, коли нічого іншого більше не залишається, і змінюються, зберігаючи при цьому внутрішню суть і гармонію. І, самі того не знаючи, змінюють життя інших людей.
До речі про «інших людей» - не дивлячись на невеликий обсяг твору, другорядні персонажі (а їх немало) вийшли у Дай Си-цзе зовсім не фоновими.І сільський староста, і батько Кравчині, і Очкарик, і доктор з Юнцзіна і навіть безіменні сільські жителі прописані так добре, що можна легко уявити собі не тільки їх зовнішність, але і характер, і долі.
Історико-побутові подробиці не менш цікаві. Роман, звичайно, не історичний, але все таки містить деякі відомості про «культурну революцію». Зате спосіб життя китайської провінції прописаний дуже детально: від щоденних польових праць до свят і нехитрих розваг. Молоді читачі, що подорослішали вже в пострадянську епоху, відкриють для себе багато нового, всі інші – отримають можливість порівняти.