Іранській актрисі заборонили повертатися на батьківщину через зйомки в оголеному вигляді

Іранській кіноактрисі Голшифте Фарахані (Golshifteh Farahani) заборонили повертатися на батьківщину після публікації у французькому журналі Madame Le Figaro її оголених фотографій.

Фарахані, що проживає зараз у Парижі, знялася оголеною для журналу Le Figaro на знак протесту проти обмежень прав жінок в Ірані, пише The Daily Telegraph.

На наступний день після публікації фотографії Фарахані повідомила, що отримала повідомлення від міністерства культури Ірану.

"Мені офіційно повідомили у Міністерстві культури та ісламської орієнтації, що Іран не потребує акторів або артистів, і я можу запропонувати свої акторські послуги десь ще", - сказала газеті Фарахані.

Фарахані також опублікувала один із кадрів, зроблених для Madame Le Figaro, на своїй сторінці у Facebook. За 15 годин з моменту публікації фотографії на сторінці Фарахані залишили близько 4 тисяч коментарів, а знімок перепостили у себе понад тисячу осіб. Більша частина коментаторів на сторінці Фарахані - громадяни Ірану або країн Близького Сходу. Причому одні з коментаторів хвалять Фарахані за сміливість, а інші звинувачують її у непристойній поведінці.

Гольшифте Фарахані почала грати в театрі у віці шести років, а в 14 знялася у першому фільмі і відразу ж отримала звання найкращої актриси на Тегеранському кінофестивалі Фаджр. З тих пір вона знялася ще у 15 фільмах, практично всі з них отримали нагороди на різних кінофестивалях. Один з останніх фільмів, Сантурі, де вона знялася в ролі дружини головного героя - музиканта, що був залежний від наркотиків, став піком її популярності, хоча у масовий показ фільм досі не вийшов.

У 2008 році Фарахані заборонили виїжджати з Ірану, після того, як вона знялася у фільмі американського режисера Рідлі Скотта Сукупність брехні із Леонардо Ді Капріо в головній ролі. У фільмі Фарахані грає медсестру, яка допомагає агентові ЦРУ, що стежить за одним із лідерів Аль-Каїди. Як писало тоді іранське інформаційне агентство IRNA, іранським акторам необхідно отримувати офіційний дозвіл для участі в закордонних фільмах.

У 2011 році Фарахані покинула Іран на знак протесту проти обмежувальних ісламських законів, яким вимушена підкорятися іранська кіноіндустрія відповідно до консервативної культурною політики президента Ахмадінеджада.

Публікація фото оголеної актриси збіглося із присудженням Золотого глобуса іранському фільму Розлучення Надера і Сімін, після чого іранська влада розпорядилися закрити Будинок кіно в Тегерані. Гольшифте Фарахані грала в багатьох фільмах режисера Розлучення Асгара Фархаді.

Нагадаємо, що іранське кіно перебуває під сильним пресингом ісламської влади країни. Найгучніша справа, пов'язана з кінематографом, була порушено проти режисера Джафара Панахі, переможця кінофестивалів у Каннах, Венеції та Берліні. У травні 2010 року він був заарештований разом зі своїм колегою Мохаммадом Расулофом.

Після того, як за режисера заступилася вся світова кіноспільнота, його тимчасово випустили під заставу, але через півроку не лише засудили до тюремного ув'язнення строком на шість років, але і заборонили протягом 20 найближчих років знімати фільми, писати сценарії, спілкуватися з журналістами та виїжджати з країни.

В очікуванні вердикту апеляційного суду Панахі зняв про своє життя картину Це не фільм (In film nist), яку показали у Каннах. Однак петиції, підписані Мартіном Скорсезе, Френсісом Фордом Копполою, Робертом Де Ніро, братами Коенами, Стівеном Спілбергом, Олівером Стоуном, десятками інших кінознаменитостей та директорами провідних міжнародних фестивалів, не вплинули на суддів: вирок Панахі залишили в силі, і лише Расулофу скоротили термін ув'язнення до 1 року.

Великий міжнародний резонанс викликала і доля актриси Марзах Вафамехр, яку засудили до 90 ударів батогами і подальшого ув'язнення за знятий в Австралії фільм Розпродаж мого Тегерана (My Tehran for Sale), де мова йде про актрису, яка страждає від заборони на зйомки. Правда, цей вердикт у підсумку був пом'якшений.

Водночас іранське кіно продовжує викликати до себе інтерес на міжнародних фестивалях і незалежно від політики. Так, стрічка Асгара Фархаді Розлучення Надера і Сімін (Jodaeiye Nader az Simin), де каталізатором конфлікту між чоловіком і дружиною стає її бажання будь-що емігрувати, отримала минулого року на Берлінале Золотого ведмедя за найкращий фільм та Срібного ведмедя за акторський ансамбль, а також була удостоєна звання найкращого іноземного фільму року від американської асоціації кінокритиків, і тепер вважається одним із найсильніших кандидатів на Оскар за найкращий іноземний фільм.