Тоніно Гуерру поховають у його рідному місті Сантарканджело

Знаменитого італійського сценариста, поета, письменника і художника Тоніно Гуерру (Tonino Guerra), поховають у суботу в його рідному містечку Сантарканджело (Santarcangelo).

Як повідомляє міська адміністрація, церемонія прощання з відомим італійцем розпочнеться в п'ятницю в одній із зал Міської ради Сантарканджело.

Вранці в суботу 24 березня на площі перед будівлею мерії будуть сказані надгробні промови, після чого труну з тілом Гуерри доставлять у сусіднє містечко Пеннабілі (Pennabilli), де розташований будинок-музей сценариста.

Тоніно Гуерра народився 16 березня 1920 року в невеликому італійському містечку Сантарканджело в північній області Італії Емілія-Романья недалеко від Ріміні. За свою творчу кар'єру він написав сценарії більш ніж до 100 фільмів, багато з яких стали класикою. Гуерра працював з класиками світового кінематографа, серед яких Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антоніоні, Андрій Тарковський, Тео Ангелопулос.

Серед фільмів, знятих за його сценаріями, Забріскі Пойнт, Червона пустеля й Ідентифікація жінки Мікеланджело Антоніоні, Амаркорд, Казанова, І корабель пливе Федеріко Фелліні.

Крім того, Гуерра тісно співпрацював з російськими кінематографістами. Його перу належать сценарії фільму Андрія Тарковського Ностальгія і його ж документальної стрічки Час подорожі. Режисер Володимир Наумов зняв за творами Гуерра Біле свято і Годинник без стрілок. Мультиплікатор Андрій Хржановський створив спільно з італійським сценаристом фільми Лев з сивою бородою, Довга подорож і Колискова для цвіркуна (останні дві - за малюнками Фелліні).

Італієць тричі був номінований на премію американської кіноакадемії Оскар за сценарії до фільмів Казанова (1966), Фотозбільшення (1967); Амаркорд (1976).

Сценарії Тоніно Гуерра вісім разів були відзначені головною нагородою Каннського кінофестивалю - Золотою пальмовою гілкою (Пригода, Забріскі пойнт, Блоу-ап, Ніч св. Лоренцо, Амаркорд, І корабель пливе, Подорож в Цітеру.).

У 1995 році він був нагороджений премією Московського Міжнародного Фестивалю За внесок у світове кіно.

Гуерра був тісно пов'язаний з Росією. Він був одружений з Елеонорою Яблочкіною і жартував, що за дружиною він росіянин. Сценарист неодноразово приїжджав спочатку в СРСР, а потім до Росії, де у нього з'явилося багато друзів серед художників, поетів, кінематографістів. Вірші Гуерра були перекладені його близьким другом Беллою Ахмадуліною, а виставки його робіт відбувалися в ДМІІ ім. Пушкіна та галереї Дім Нащокіна.

Нагадаємо, що Тоніно Гуерра помер у середу, 21 березня, на 93-му році життя.