Фото: labiennale.org
Кадр з фільму П'ята пора року
На Венеціанському кінофестивалі показали перший у конкурсній програмі цього року фільм про кінець світу - картину П'ята пора року (La cinquieme saison) Джесіки Хоуп Вудворт (Jessica Hope Woodworth) та Пітера Бросенса (Peter Brosens), сімейної пари режисерів, що живе в Бельгії.
Дія картини, яку
автори характеризують як "протофантастичну інтерпретацію Данте",
відбувається в бельгійській селі. Дві попередні картини цієї пари, Хадак
(Khadak), що отримав у 2006 році у Венеції приз за найкращий дебют, та Альтіплано
(Altiplano), знімалися у більш екзотичних місцях, а саме - в Монголії та Перу.
Тим не менше, П'яту пору року Вудворт і Бросенс вважають завершальною частиною
трилогії.
Фільм починається
із зображення цілком ідилічного сільського життя в Арденнах. Перша осічка
трапляється, коли під час карнавалу відмовляється загорятися опудало зими.
Лиховісне передвістя обертається мором: корови перестають давати молоко, листя
на деревах не розпускається, люди впадають у злидні й озлоблення - доти, доки
не переходять усі межі.
"Це
гіпотетична ситуація, у якій могли б опинитися люди в будь-якій точці землі.
Але нам важливо було помістити дію в Європу, оскільки в Монголії чи Перу люди
все ще залежать від природи і відчувають свою відповідальність щодо неї, ми ж
фактично знищили природу, позбавивши її містичної сутності і перетворивши самих
себе на центр світу, менеджерів Всесвіту. Нинішня криза, на наш погляд, багато
в чому викликана пихатим ставленням людини до природи та надмірною вірою у
прогрес", - коментує сюжет Петер Бросенс.
Режисери
пояснюють, що працюють над усіма своїми проектами вдвох: разом пишуть сценарій,
причому найчастіше під музику і, зокрема, під Шостаковича, разом знімають і
разом монтують, і, якщо хтось один незадоволений кадром або поворотом сюжету,
цей елемент вирізається з фільму.
Акторам вони дозволяють
приймати всі рішення абсолютно самостійно, наодинці із собою.
"Всі діалоги
- результат імпровізації акторів. Частково тому, що для жодного з нас
французька не є рідною мовою, так що ми якомога точніше описуємо у сценарії всі
епізоди, обговорюємо з акторами їхніх персонажів, а потім фактично зіштовхуємо
їх у прірву: залишаємо наодинці з персонажами. Про конкретні репліки мова заходить
не раніше, ніж за 2 хвилини до сигналу "почали". Так що всі слова -
особистий внесок акторів, а наше режисерське завдання - оформити отриманий
результат у картину", - пояснює Джессіка Вудворт.
Нагадаємо, що 69-тий
знаменитий міжнародний Венеціанський кінофестиваль (Mostra internazionale del
cinema di Venezia) стартував 29 серпня. У програмі більше трьох тисяч картин.
Фестиваль триватиме до 8 вересня.