Стало відомо, хто став прототипом Ганнібала Лектера

Письменник Томас Харріс - творець тетралогії про маніяка Ганнібала Лектера - розповів, що прообразом його персонажа став тюремний лікар з мексиканського міста Монтеррей в штаті Нуево-Леон.

Про це стало відомо з передмови письменника до нового видання Мовчання ягнят, присвяченого 25-річчю з дня виходу книги. Передмову було опубліковано у The Times.

Прізвище прототипу доктора Лектера - Салазар. Харріс розповів, що зустрівся з доктором Салазаром у в'язниці, куди приїхав, щоб взяти інтерв'ю в американського в'язня, засудженого за вбивство трьох молодих людей.

Точну дату зустрічі Харріс не пам'ятає - імовірно, це трапилося в 1964 році.

Харріс познайомився з доктором Салазаром після того, як той врятував життя злочинця, у якого письменник збирався брати інтерв'ю.

Ув'язнений отримав поранення при спробі втечі з в'язниці, але тюремний лікар зумів його вилікувати. Письменник згадує, як розмовляв з доктором Салазаром про пораненого американського ув’зненого та дитячі психологічні травми, які могли штовхнути його на вбивство.

Ця розмова стала прообразом сцени в книзі Мовчання ягнят, де Ганнібал Лектер розпитує стажиста ФБР Кларису Старлінг про її дитячі травми.

"Доктор Салазар був невеликою гнучкою людиною з темно-рудим волоссям. Він тримався дуже спокійно, і в ньому була якась елегантність", - розповідає Харріс.

Автор романів про Ганнібала Лектера досі в жодному зі своїх інтерв'ю не розкривав, хто став прототипом вигаданого ним злочинця. Читачі і критики припускали, що прообразами могли стати такі реальні вбивці-людоїди, як Альберт Фіш з Нью-Йорка або Вільям Койн зі штату Міссісіпі.

Серія книг Томаса Харріса про психіатра, хірурга і канібала доктора Лектера виходила з 1981 по 2006 рік. Вона включає в себе чотири книги: Червоний дракон (1981), Мовчання ягнят (1988), Ганнібал (1999) і Ганнібал: Сходження (2006). Всі вони були екранізовані.

Картина режисера Джонатана Демме Мовчання ягнят отримала п'ять головних премій Оскар, у тому числі за головну чоловічу роль у виконанні Ентоні Хопкінса.