Творчість Скотта вплинула на весь світовий кінематограф.
Видатний британський режисер Рідлі Скотт 30 листопада відзначає 80-річчя. Свій творчий шлях Скотт почав на каналі Бі-бі-сі, де працював дизайнером, художником-постановником, а потім і режисером телевізійного кіно.
В кінці 1960-х створив власну рекламну агенцію, а в кіно повернувся вже у другій половині наступного десятиліття.
Першим повнометражним фільмом Рідлі Скотта стала історична картина Дуелянти, яка на Каннському кінофестивалі отримала приз як кращий дебют.
Потім він різко змінив тематику своєї роботи - зняв фантастичного
Чужого і
Того, що біжить по лезу, що породив цілий
жанр кіберпанк. Ці картини сьогодні вважаються одними з кращих фільмів в історії кіно.
У його фільмографії також є пеплуми на кшталт Гладіатора, військові фільми, такі, як Чорний яструб, драми і комедії.
Далеко не всі фільми Скотта були оцінені критиками і глядачами - багато провалилися в прокаті. Навіть Той, що біжить по лезу, який має статус культового фільму, довгий час не визнавався.
"Свого часу Той, що біжить по лезу провалився, але я знав, що він хороший... Знаменитий кінокритик New Yorker Полін Кейл на трьох сторінках знищувала фільм і мене. Навіть мою бороду. Я повірити не міг, це було настільки особисте... Після цього я більше ніколи не читав пресу... Той, що біжить по лезу - мій найбільш завершений і особистий фільм", - згадував режисер.
Корреспондент.net згадує головні фільми культового режисера Рідлі Скотта.
Чужий, 1979
Другий фільм Рідлі Скотта і перший фільм всесвіту
Чужого, однозначно, є найкращою роботою з усієї франшизи. Про неї можна прочитати
тут.
Скотт своєю картиною задав стандарт для інших режисерів, що знімають подібні жахи і фільми про космос.
Зараз Чужий очолює не тільки всі списки кращого сайєнс-фікшн-кіно, а й рейтинги кращих хоррорів в історії кіно.
Всесвіт Чужого розповідає про агресивних і неймовірно живучих інопланетних істот ксеноформів, ембріони яких можуть розвинутися тільки в інших живих істот.
Над створенням зовнішнього вигляду Чужих працював унікальний швейцарський художник Ханс Гігер, який працював у таких жанрах, як некро-готика і біомеханіка.
"Я, правда, хочу налякати глядача до чортиків. Загалом, у цьому й полягає моя робота... Іноді виходить мистецтво, але головним чином я розважаю. Ніколи про це не забувайте... Для мене головне в Чужому - почуття клаустрофобії", - згадував режисер.
Той, що біжить по лезу, 1982
Фільм Скотта за мотивами роману Філіпа Діка "Чи мріють андроїди про електровівців" вийшов на екрани в 1982 році ще до появи слова "кіберпанк", але багато в чому сформував стилістику жанру.
Картина визнана культовою і, незважаючи на те, що знятий відносно давно, його спецефекти не те, що викликають збентеження, навіть вражають. Сам фільм вплинув на розвиток кіно в цілому.
Режисерська версія Того, що біжить по лезу з відкритим фіналом (1992 року) згідно з опитуванням шістдесяти вчених, проведеного британською газетою Guardian, визнана кращим науково-фантастичним фільмом в історії.
Події історії відбуваються в 2019 році, коли людство розділене на класи людей і реплікантів (андроїди у Діка - ред.) - продуктів генної інженерії, штучних людей.
Репліканти зовні не відрізняються від людей, але знаходяться на положенні їх рабів і виконують функції, які ризиковані для життя, або такі, що принижують гідність, наприклад, проституція.
Головний герой Рік Декард працює "тим, що біжить по лезу" - знищує реплікантів, що втекли і які не хочуть підкорятися людям.
"Той, що біжить по лезу - мій найбільш завершений і особистий фільм. Деякі тоді (в рік виходу - ред.) говорили, що Той, що біжить приголомшливий. Але вони говорили це пошепки", - згадував Скотт.
Тельма і Луїза, 1991
Роуд-муві Тельма і Луїза приніс Скотту першу номінацію на Оскар - він претендував на перемогу в категорії "краща режисура", але програв.
Артистки, які зіграли головні ролі, Сьюзан Сарандон і Джина Девіс, змагалися одна з одною в номінації "краща актриса", але обидві програли. Всього у Тельми і Луїзи було шість номінацій на Оскар, але одна перемога - за кращий сценарій.
Фільм розповідає історію втомленої домогосподарки, яка зі своєю глузливою подругою офіціанткою відправляються на вихідні розважитися. Але відпочинок закінчується вбивством гвалтівника однієї із подруг.
У своїй подорожі жінки роблять один злочин за іншим і від поліції їм вже важко ховатися.
"Це приємно, що люди помічають феміністський підтекст у моїх фільмах. Пам'ятаю, як розповідав про ідею Тельми і Луїзи, і хтось із керівництва зауважив:" Ну, це просто дві тітки в машині". А я: "Взагалі-то там є ще дещо", - згадував Рідлі Скотт.
Гладіатор, 2000.
Історичний фільм-пеплум про опального давньоримського полководця Максимуса отримав 12 номінацій на Оскар і переміг у п'яти з них, у тому числі, "кращий фільм" і "кращий актор".
Бюджет фільму склав 100 мільйонів доларів, а зібрав у прокаті - 457 мільйонів.
Скотт ще не раз намагався взятися за історичні (або навіть псевдоісторичні) теми, але подібного успіху більше не домагався жоден з його проектів.
Фільм займає 46 місце у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.
Ганнібал, 2001.
Продовження фільму Мовчання ягнят стало новим фінансовим успіхом Скотта після Гладіатора.
Картина оповідає про завершення складного життєвого шляху людожера Ганнібала Лектера, якого переслідують агенти ФБР і колишній пацієнт, який залишився знівеченим після їх останньої зустрічі.
Ганнібала оцінили премії науково-фантастичної спрямованості, а також кінопремія каналу MTV, аудиторія якого номінувала Хопкінса на звання "кращого лиходія".
Прометей, 2012
Через 33 роки Рідлі Скотт повернувся до свого культового всесвіту Чужого. Фільм планувався як приквел у першому Чужому, в якому режисер хотів пояснити появу цього монстра, але в ході роботи став окремим проектом.
В результаті Прометей вийшов дуже красивим, але досить затягнутим фільмом. Виявився вдалим у прокаті, але був розкритикований фанатами всесвіту Чужого.
Декорації до фільму створювалися за безпосередньої участі Ханса Гігера - відомого художника і автора зовнішності найпершого Чужого. Тому Прометей можна розглядати як "живу" картину Гігера.
Марсіанин, 2015
Події розгортаються в недалекому майбутньому. Фільм розповідає історію астронавта Марка Уотні, члена дослідницької експедиції на Марс.
Його випадково залишили на Червоній планеті і тепер йому доводиться проявляти кмітливість і волю, щоб вижити в екстримальних умовах, сподіваючись, що за ним повернуться.
Найуспішніша в комерційному плані робота у фільмографії Рідлі Скотта, яка принесла в світовому прокаті понад 600 мільйонів доларів.
Марсіанин заслужив в цілому схвальні відгуки критиків. Вони відзначили, що, незважаючи на навантаженість сценарію науковими деталями, творцям вдалося їх донести до широкого загалу в розважальному і комедійному ключі.
Високу оцінку заслужила акторська гра Метта Деймона і команди спеціальних ефектів картини. Однак фахівці відзначили наявність проблем, пов'язаних з науковою достовірністю подій.
Фільм отримав кілька значущих кінематографічних нагород, в тому числі, Золотий Глобус за кращий фільм-комедію і кращу чоловічу роль у комедійному фільмі. Також картина отримала сім номінацій на премію Оскар.