RU
ГоловнаШоу-бізнесКіно
 

Афоня, Міміно, Кін-дза-дза! Найкращі фільми ДанеліїСюжет

Корреспондент.net, 4 квітня 2019, 17:43
0
472
Афоня, Міміно, Кін-дза-дза! Найкращі фільми Данелії
Фото: Кадр из фильма
Кадр з фільму Кін-дза-дза

Культовий радянський режисер Георгій Данелія помер 4 квітня. Причиною смерті стала зупинка серця.

 
У лютому Данелія потрапив у реанімацію із запаленням легенів і лікарі ввели його у штучну кому, щоб нормалізувати дихання.
 
Георгій Данелія народився в травні 1930 року в Тифлісі, так до 1936 року називалася столиця Грузії Тбілісі. Через рік разом з родиною переїхав до Москви.
 
Його мати працювала асистентом режисера, а згодом і сама займала режисерське крісло. Також естетичним вихованням хлопчика займалася бабуся, яка часто водила онука в театр.
 
Данелія навчався в Московському архітектурному інституті і працював за фахом, але цікавився кінематографом і знімався у масовках. Потім вступив на Вищі режисерські курси при Мосфільмі в майстерню Михайла Калатозова, які закінчив у 1959 році.
 
Вже дебютний повний метр - Сергій - привернув до себе увагу критиків і глядачів. Третій фільм режисера Я крокую по Москві став культурною подією хрущовської відлиги. За нього він був удостоєний спеціальної згадки журі Каннського кінофестивалю.
 
Георгій Данелія помер у віці 88 років / фото КП
 
У фільмах Данелії ексцентрика, сатира і сарказм уживаються з ліризмом, смутком, а часом навіть і з похмурим, трагічним сприйняттям дійсності. Всі без винятку герої для нього "теж люди", а поділ на хороше і погане відносний.
 
"Для мене в картині найважливіше історія і люди. Я дуже уважно стежу за своїми героями, і моє завдання, щоб глядачі теж переживали за цих людей", - говорив режисер.
 
Данелія також був сценаристом або співавтором сценаріїв більшості своїх фільмів, брав участь у створенні сценаріїв інших картин, наприклад, Джентльмени удачі.
 
Я крокую по Москві, 1963
 
 
Основу кінооповіді склали події, що відбувалися протягом одного дня з молодим метробудівцем Колькою і його друзями - сибірським монтажником Володею Єрмаковим, призовником і щойно одруженим Сашею, продавчинею відділу платівок ГУМу Оленою. Фільм являє собою ланцюжок завершених епізодів-новел.
 
У цій картині особливого значення режисер надавав тонкому розкриттю психології героїв, використанню музики. Крім того, Данелії вдалося зібрати чудовий склад з маловідомих акторів - Микита Михалков, Євгеній Стеблов, Галина Польських, Інна Чурикова й інші.
 
Радянське кіно епохи відлиги розглядається кінознавцями як окрема віха в культурному просторі. На екранах став створюватися образ міста, у якому живуть люди, пов'язані між собою "почуттям єдності покоління". У фільмах з'явився новий герой - "людина думає, а не виконує чиюсь волю".
 
Не сумуй! 1969
 
 
Комедійно-драматичний художній фільм являє собою вільну екранізацію роману французького письменника Клода Тільє Мій дядько Бенжамен, перенесену в Грузію кінця 19 - початку 20 століття.
 
Бенжамен Глонті недавно вивчився на лікаря і повернувся додому в рідне місто. Він не поспішає розплатитися з боргами за навчання і приступити до лікування пацієнтів, а проводить час у гульні і п'янках з друзями.
 
Утримувати його і решту великої сім'ї випадає його сестрі Софіко. Намагаючись напоумити брата одруженням, вона зводить його з дівчиною із заможної родини місцевого лікаря. І безтурботне життя Бенжамена несподівано ускладнюється.
 
Афоня, 1975
 
 
Афанасій Борщов - слюсар-сантехнік, але робота для нього явно не перша у списку пріоритетів. Найбільше Афанасій любить випити. На пошуки спиртного направлені всі його цілі. Поступово під тиском власної ліні й егоїзму балагур і веселун розуміє, що розгубив усіх своїх близьких і залишився один у цілому світі.
 
У фільмі Афоня є яскравий епізод, коли головний герой "підкочує" до пишногрудої дівчині на танцях. Тоді актрисі Тетяні Распутіній, щоб збільшити груди, вирішили підкласти в бюстгальтер манну крупу. Груди так "заграли" в прозорій блузці, що потім критики щиро захоплювалися цією художньою знахідкою.
 
Міміно, 1977
 
 
У фільмі розповідається історія провінційного льотчика, який вирішив перейти у велику авіацію. Здійснивши свою мрію, він усвідомлює, наскільки сильний його зв'язок з батьківщиною, і повертається додому.
 
За словами Вахтанга Кікабідзе, виконавця головної ролі, в Міміно Данелії "вдалося передати думку про непорушний зв'язок людини із землею, на якій вона виросла, про коріння, без яких їй неможливо жити".
 
Фільм був доброзичливо прийнятий критикою і глядачами, отримав кілька нагород, а багато фраз з фільму стали крилатими.
 
Осінній марафон, 1979
 
 
Сумна філософська комедія про людину, яка намагається вести подвійне життя і тим самим заганяє себе в кут.
 
Андрій Бузикін - чоловік у віці, досвідчений перекладач, який співпрацює з ленінградським видавництвом, викладач Ленінградського університету. У нього є загрузла в побуті дружина і молода коханка, яка хоче його розлучення.
 
Але м'якотілий Бузикін не бажає змінювати своє життя, продовжує жити з дружиною і зустрічатися з коханкою, підтримуючи видиму нормальність стосунків безглуздими поясненнями.
 
Кін дза Дза! 1986
 
 
Двосерійний трагікомедійний художній фільм у жанрі антиутопії розійшовся на цитати.
 
Примітно, що картина стала справжнім феноменом і на Заході. Так, дуже її любив 44-й президент США Барак Обама, про що говорив сам Данелія.
 
 
ТЕГИ: смертьвидеотрейлер
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах