Чорнобиль завершився. Правда і вимисел у серіаліСюжет

 

Фінальна п'ята серія серіалу Чорнобиль Вічная пам'ять (Vichnaya Pamyat) вийшла 4 червня. Всього лише за п'ять тижнів цей проект американської телевізійної мережі HBO встиг обігнати на IMDb з оцінкою 9,6 такі культові серіали, як Гра престолів та У всі тяжкі.

 

Чорнобиль відзначився максимальною автентичністю побуту пізнього СРСР. Що стосується історичної достовірності, то творці говорили, що провели скрупульозну роботу, але питання до неї є, хоч і небагато. Корреспондент.net наводить спогади ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

 

 

 

 

Минулого тижня в Києві на одній з вулиць Подолу пройшов показу серіалу Чорнобиль, на якому також були присутні ліквідатори аварії на ЧАЕС.

 

Радіо Свобода запитала у них, чи збігається показане в серіалі з реальністю. Сергій Паршин, колишній заступник секретаря РНБО і колишній керівник Чорнобильської зони відчуження, під час аварії був секретарем парткому і заступником директора Чорнобильської АЕС.

 

Вночі 26 квітня 1986 він був на ЧАЕС вже через годину після вибуху. У першій серії показується засідання керівництва в бомбосховищі, моменти прийняття рішень з ліквідації аварії, пошук надпотужних дозиметрів, коли звичайні вийшли з ладу.

 

Паршин був присутній при всіх цих подіях і каже, що в серіалі себе не впізнав, як і своїх колег, та зазначив, що "реального тут мало".

 

Кадр із серіалу Чорнобиль

 

"Але сам дух цього фільму - він корисний для дуже багатьох людей. Дух катастрофи переданий, але керівний персонал АЕС показаний не в тому світі... Тобто, це - погляд Заходу на Радянський Союз, тому тут багато міфів... У бункері люди поводилися інакше", - розповів один з керівників ліквідації.

 

Олексій Бреус, який був інженером на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС і ліквідатором наслідків аварії, вийшов на зміну вранці 26 квітня, через кілька годин після вибуху.

 

Його зміна була останньою за пультом управління четвертого реактора. Бреус зробив останню спробу запустити з пульта останній вцілілий насос для неіснуючого реактора.

 

"Найбільше сподобалася, якщо говорити про деталі, вся перша серія: напружена, страшна. Це робота на атомній станції в перші години після вибуху. В цілому - це все відповідає дійсності. Вона, ця серія, передає той жах, який там панував" , - сказав Бреус.

 

Він також говорить про невідповідність характерів героїв їх реальним прототипам, але загалом його враження від серіалу залишилося позитивним.

 

"Спотворені характери таких ключових персонажів, як директор Віктор Брюханов, головний інженер Микола Фомін, його заступник Анатолій Дятлов. Їх характери - абсолютно фальшиві: вони не були такими злодіями, як їх зобразили", - зазначає ліквідатор.

 

Серіал Чорнобиль він назвав "вражаючою ілюстрацією, але з принесеною в жертву правдивістю".

 

Сергій Мирний командував взводом дозиметричної розвідки в зоні відчуження, він каже, що реальність "набагато цікавіша, емоційніша і фантастична, ніж можна уявити".

 

"І цей серіал - найкраще наближення до реальності, що існує в художньому кінематографі. Але все це - ну зовсім далеке від справжніх подій, як я їх знаю. І що ще важливо: вони не впоралися з декількома викликами. Зокрема, немає відчуття візуалізації тієї небезпеки від невидимої радіації", - розповів Мирний.

 

Однак ліквідатор виправдовує творців серіалу тим, що картинка Чорнобиля відповідає сучасному уявленню західного суспільства про радянську дійсність і про аварію на ЧАЕС зокрема.

 

 

 

 

Олексій Бреус більш детально порівняв серіал з реальністю в інтерв'ю BBC News Україна. У першій серії пожежні гасять вогонь на даху, але Бреус каже, що це міф.

 

"Там не було пожежі, про що говорять і самі пожежники, і оператори, які були там. Були локальні осередки, їх швидко збили", - сказав колишній інженер ЧАЕС.

 

Скріншот з серіалу Чорнобиль

 

Він також розповів, що на даху стояли пожежні, які подавали "рукавами" воду в розпечений і зруйнований реактор, але, швидше за все, вона випаровувалася, не встигаючи до нього долетіти. Отримавши величезну дозу радіації, пожежні загинули через кілька днів.

 

Один з епізодів серіалу розповідає про трьох добровольців, які погодилися, як їм говорили в комісії з ліквідації, на швидку смерть у страшних муках. Вони повинні були відкрити вентиль під реактором, щоб спустити воду.

 

Але в реальності "чорнобильські водолази" Олексій Ананенко, Валерій Беспалов і Борис Баранов були добровольцями. У серіалі в них костюми для підводного плавання, в житті - прозорий пластиковий гідрокостюм з відкритою головою.

 

Вони не отримали променеву хворобу і не загинули. Двоє живі і зараз, а Баранов помер у 2005 році. У серіалі вони отримали премію в 400 рублів, в реальності - 80.

 

HBO