Піонери радянського рок-н-ролу в дорозі вже півстоліття. За цей час колектив не раз змінював склад, але незмінним лідером залишався Андрій Макаревич.
Одній з головних радянських рок-груп, зібраній ще школярами, 27 травня 2019 року стає 50 років. Вони до цих пір можуть збирати стадіони.
За свою піввікову історію колектив, очолюваний
Андрієм Макаревичем, устиг чимало разів змінити склад, декілька разів потрапити в немилість влади і відвоювати собі право на існування завдяки народній любові.
Корреспондент.net згадує їхні історію і головні пісні.
Time Machines: півстоліття в дорозі
Московські школярі Андрій Макаревич і Сергій Кавагое в 1969 році заснували групу і назвали її за аналогією із The Beatles і The Rolling Stones - Time Machines.
Назву придумав ударник колективу Юрій Борзов. До складу групи увійшли Ігор Мазаєв, Олександр Іванов і Павло Рубін. Усі вони були з благополучних сімей, що допомогло молодим музикантам жити не як всі і при цьому залишатися на плаву.
До Time Machines Макаревич виступав з дівчатами, але з ними було вирішено попрощатися, оскільки в "бітлів" чи "стоунів" жіночого вокалу не було.
"Перше, що ми зробили, це дівчаток позбулися. Негарно це, звісно, звучить. І я відчував, що Андрію-то було важко з ними розставатися. Отак. Ну, може, тому що він був закоханий в когось із них", - розповів Борзов.
Англомовна назва була не всім зрозумілою і навряд чи могла забезпечити популярність. Окрім того, піонерів радянського рок-н-ролу комсомольська преса звинувачувала в тому, що "вони співають із чужого голосу".
"З інституту мене витурили на початку четвертого курсу через не зрозумілі мені ідеологічні міркування. І щоб не убаблятися за статтею за дармоїдство, довелося йти на роботу", - згадував Макаревич.
У 1972 році з групи пішов Борзов. Макаревич каже, що це було дуже важким відлученням для групи.
"Юрко був справжнім генератором духу нашої команди... Якийсь внутрішній орган, який змушував би його щораз краще грати на барабанах, був відсутній у нього начисто. І ми все це відчували, і, звісно, сам Юрко. Я думаю, він просто не хотів бути поганим барабанщиком", - розповідав музикант.
У 1979 році Кавагое, якому родичі з Японії надсилали хороші музичні інструменти, і Макаревич посварилися - і закінчилася історія того найпершого складу гурту Машина времени.
8 березня 1980 року Машина времени в новому складі тріумфально дебютувала на фестивалі "Весняні ритми. Тбілісі-80", отримавши першу премію за пісні Снег і Хрустальный город (перше місце також зайняла й естонська група Магнетик-бенд).
У 1980-х роках партія заборонила концерти гурту Машина времени в Москві, офіційно не було видано жодного альбому, хоча десятки пісень різних років "ходили" по СРСР на магнітних записах.
Але група їздила з виступами по всьому Радянському союзу, і в середині десятиліття остаточно вийшла з андеграунду, і стала всесоюзною.
Ситуація змінилася з початком Перебудови. Машину времени почали частіше запрошувати на телебачення. Восени 1986 року на Мелодії видається перший офіційний альбом В добрый час, який був збірником записів різних років, скомпільованих без участі групи.
Жанр колективу визначають елементи класичного року, рок-н-ролу, блюзу і бардівської пісні. Автор цілковитої більшості текстів пісень і беззмінний лідер групи - Андрій Макаревич.
Машина времени: головні пісні
Костер
Поворот
Синяя птица
Пока горит свеча
Перекресток семи дорог
Он был старше ее
Однажды мир прогнется под нас
Мой друг
За тех, кто в море