У ніч з суботи на неділю, 9 листопада, у Нью-Йорку на відомому Madison Square Garden у рингу зійдуться один із найкращих боксерів у історії боксу Рой Джонс-молодший і один із найкращих бійців сучасності Джо Кальзаге.
Хай на двох на момент проведення бою їм уже буде 75 років, магія їхніх імен і безперспективність нинішнього молодого покоління боксерів примусить усіх нас, зібравшись біля телевізора, вкотре провести у щасливу дорогу цілу епоху великих боксерів середньої ваги, яку ми застали на своєму життєвому шляху.
З одним із них ми прощалися вже як мінімум тричі. Вперше - після другого бою з Антоніо Тарвером. Коли Рой опинився в нокауті вже у другому раунді, здалося, що, враховуючи те, як він виглядав у своєму першому, виграному бою, прийшов час піти на відпочинок.
Вдруге, коли Рой усе-таки повернувся на ринг, у бою з достатньо середнім боксером Гленном Джонсоном, але, нажаль, пік цього 35-річного боксера припав якраз на той поєдинок. Гленн постійно пресингував Роя Джонса, йшов у безперервну атаку і в 9 раунді відправив легенду у важкий нокаут.
Потім Рой Джонс не міг дуже довго піднятися з настилу рингу, безпорадно крутив головою і запевнив, що на ринг він більше не вийде, хоча б для збереження свого здоров'я, що ґрунтовно похитнулося в тому бою. Проте, посидівши близько року вдома, він усе-таки вирішує повернутися заради третього бою зі своїм нещодавнім кривдником Антоніо Тарвером.
У цьому бою, не показавши нічого, що б хоч віддалено нагадувало нам минулого Роя Джонса, він зазнав поразки за очками, а потім, провівши два поєдинки приблизно на тому ж рівні, переміг за очками двох мало кому відомих боксерів Прінса Баді Аджаму й Ентоні Хеншоу.
І якщо до третього поєдинку з Тарвером якийсь інтерес ще палав, то два інші бої вже не викликали ніяких емоцій у любителів боксу. Саме тоді здалося, що цього разу з Роєм попрощалися вже остаточно і безповоротно, причому, незалежно від того, чи буде він виходити ще на ринг, чи вирішить сидіти вдома біля телевізора.
Якщо у Роя Джонса в 34 роки почався захід кар'єри, то Джо Кальзаге в 32 тільки вийшов з тіні. До цього він, хай і володіючи довгий час титулом чемпіона Світу за версією WBO, носа з Великобританії не показував, єдиного разу виїхавши для проведення поєдинку до Німеччини, викликав усмішку в любителів боксу, здобув славу дутого чемпіона.
Вже на заході кар'єри Кальзаге все-таки зміг заманити до себе на батьківщину, як тоді здавалося, одного з найкращих боксерів Джефа Лейсі, і просто декласував його, вигравши кожен із 12 проведених у рингу раундів.
Потім, провівши два бої з Сакіо Бітою і Петером Манфредо-молодшим, начебто як, повернувся на колишню безтурботну колію, проте потяг до грошей усе-таки перевищив прагнення до спокійної пенсії, і примусив Джо провести два Мегафайти проти Міхаеля Кесслера і Бернарда Хопкінса.
На другий з цих боїв навіть Джо вибрався до Америки. Там він знову переміг, хоч і не так запаморочливо, як у разі Джефа Лейсі, а, відчувши смак грошей і слави, анонсував свій другий поєдинок на американському континенті - проти воскреслого з мертвих Роя Джонса.
Коли виявилось, що ціла плеяда сильних боксерів планети вже на вильоті, а за ними нікого не немає, то промоутери і телебачення почали гонитву за минулим. Останнім часом було організовано безліч цікавих боїв, у яких людям, що виходять на ринг було в сумі за 70, проте які через якісь причини не змогли зустрітися на рингу на сході своєї кар'єри.
Це і Бернард Хопкінс-Вінкі Райт, і бої Шейна Мозлі з Майоргою і Варгасом, Кальзаге-Хопкінс, а також велика кількість інших боїв. Ось тоді з гуталіну був витягнутий Рой Джонс і поставлений в пару до Фелікса Трінідаду, що повернувся вкотре на ринг. Перемога навіть такого Роя, яким він був на той момент, допускалася в основному через те, що він більший боксер, адже, як ми пам'ятаємо, розгодовувався навіть до суперважкої вагової категорії, проте переміг він, перевершивши Тринідаду не тільки в потужності, але техніці, швидкості й куражі.
Тоді-то перед нами, осоромленими у своїх прогнозах, з'явився той Рой Джонс початку нового тисячоліття, який, здавалося, був уже на завжди втрачений.
І тепер, коли один перебував на піку слави, а інший намагається туди повернутися, настала їм черга, обтрусившись від нафталіну, дати жару на боксерському рингу.
Кальзаге навіть анонсував, що це його останній бій, правда, уточнивши, що останній бій може перейти в останню трилогію, а Рой навпаки сповнений творчих планів, пообіцявши у разі перемоги дати реванш самому Катові Бернарду Хопкінсу, який нещодавно осоромив Келлі Павлика.
Букмекери називають фаворитом у цьому бою Джо Кальзаге, проте, на нашу думку, шанси приблизно рівні. Особливо, якщо Рой збереже себе хоча б на тому рівні, який ми спостерігали в бою з Тринідадом, і, якби потрібно було вибрати для прогнозу один варіант, то ми б поставили на Роя Джонса, адже, як виявилось, магія його імені все ще жива в серцях любителів боксу.
Олександр Проскура, спеціально для uaSport.net