У неділю, 9 листопада, стартував фінальний турнір року ATP у Шанхаї, який підсумує сезон-2008 - рік нового короля і час підйому молодих талантів. uaSport.net пропонує Вашій увазі свої думки щодо цієї події.
Безумовно, відмова Рафаеля Надаля від участі в шанхайському турнірі позбавила підсумковий Маsters якоїсь гостроти, якої додавало нинішньому сезону безкомпромісне протистояння з Роджером Федерером, що закінчилося сходженням іспанця на першу позицію в рейтингу ATP. Хоча, очевидно, не тільки швейцарець зітхнув із полегшенням, коли Рафа заявив свою відмову: здається, мало хто з когорти, що залишилася, хотів би випробувати на собі його вміння.
Задля справедливості варто сказати, що якщо такий невгомонний боєць, як Надаль, вирішив не їхати на підсумковий турнір, значить, цьому були серйозні причини, і краще дочекатися його зустрічі з швейцарцем наступного року, ніж споглядати підбитого іспанця в кінці такого прекрасного для нього сезону.
Дай, Боже, щоб Рафаель устиг вчасно облямуватися і зміг допомогти своїй національній команді у фіналі Кубка Девіса. Проте, розчарованим прихильникам нового лідера не варто нехтувати нинішнім шанхайським турніром: гідних суперників для Федерера цього року вистачає, і ми ще можемо стати свідками не одного сюрпризу.
Отже, почнемо із Золотої групи
Новак Джокович у нинішньому сезоні відзначився виграним Australian Open, а також Маstersами в Індіан-Уеллсі й Римі, при цьому має в списку перемог вдалі матчі і з Надалем, і з Федерером, що і допомогло йому зайняти 3-й рядок у рейтингу ATP.
Проте, серб має недобру традицію виснажуватися під кінець сезону, про що нагадує торішній виступ у Шанхаї, коли він програв усі три матчі в своїй групі, а також не зовсім вдала гра останніх пару місяців цього сезону.
Утім, Джокович уміє виглядати могутньо, завдяки сильному удару, хорошій роботі ніг і достатньо різноманітній техніці, та, схоже, навчився робити висновки з попередніх помилок, що сповна відчув на собі Хуан Мартін дель Потро, у перший день нинішнього шанхайського Маsters, 9 листопада, програвши Новаку 7:5, 6:3.
Жо-Вілфред Тонга (7) демонструє прекрасний теніс під кінець сезону, про що свідчать виграний турнір у Бангкоку, де у фіналі француз здолав Джоковича, а також рідний паризький Маsters, в 1/16 якого Тсонга також не залишив шансів сербові, пам'ятаючи свою поразку в фіналі Australian Open.
Така динамічна кінцівка сезону француза може пояснюватися тримісячною перервою, яку мав Жо-Вілфрід через травму в літні місяці: він знову почав набирати форму, коли інші вже цілком виснажилися. Крім того, емоційний француз уміє мобілізувати сили в потрібний момент.
Утім, поразка від Давиденка, 9 листопада, наштовхує на думку, що перемога в Парижі далася Тсонга не такою вже легкою ціною. Адже попереду гра з Джоковичем, який, схоже, не збирається поступатися втретє поспіль.
Для Миколи Давиденка (5) нинішній сезон видався цілком вдалим, про що свідчать три виграні турніри, особливо значущим з яких був Маsters у Майамі. Але в той же час, росіянин не відрізнявся стабільністю, якщо пригадати турніри в Мадриді та Москві.
Зважаючи на виграний у Тсонга матч, Микола все-таки може зібратися в потрібний момент і володіє непоганою фізичною формою, так що на цьому турнірі все в його руках. Хуан Мартін дель Потро (8) яскраво відзначився на турнірах цього року, завоювавши титули в Штутгарті, Кітцбюелі, Лос-Анджелесі й Вашингтоні, провівши серію з 23 перемог поспіль. У Шанхаї від нього також очікують сильного дебюту. Проте, розгром, здійснений Налбандяном у 1/16 паризького Маsters (4:6, 0:6), і програш стартового поєдинку Джоковичу ставлять серйозні питання щодо потенцій молодого аргентинського дарування в кінці сезону.
Червона група, як багато хто вже здогадався, також має свою специфіку
Звичайно, Роджер Федерер (2) є тут головним фаворитом. Не зважаючи на те, що нинішній сезон видався для швейцарця не найбільш вдалим, адже він, окрім іншого, програв Roland Garros і Wimbledon Надалю, а головне, пропустив іспанця на першу сходинку рейтингу ATP, проте на чотирьох турнірах, одним із яких став US Open, він вийшов переможцем.
Федерер, як завжди, універсальний, сильний і небезпечний, а тому впоратися з ним завдання великої складності. Хоча…
Напевно не відомо, наскільки серйозною є травма Роджера, через яку він знявся з паризького Маsters. Можливо, що ця обставина дасть додаткові шанси для суперників багаторазового переможця турніру в Шанхаї.
Одним із претендентів на останній у сезоні титул є Енді Мюррей (4), який уже довів відсутність страху перед авторитетами, як Надаль, обігравши того у півфіналі US Open, так і Федерера, перемігши Роджера у півфіналі мадридського Маsters.
Якщо врахувати ще, що за сезон юний шотландець завоював 5 титулів у Досі, Марселі, Цинциннаті, в тому ж Мадриді й Санкт-Петербурзі, а також обставина, що такі легенди тенісу, як Джон Макінрой, Матс Віландер і Бьорн Борг в один голос співають йому дифірамби, то хлопчина може стати творцем інтриги, яку так хочуть побачити глядачі.
Енді Роддік (6) провів непоганий рік, записавши до свого активу 3 виграні турніри в Сан-Хосе, Дубаї, а також у Пекіні, причому за сезон американець встиг обіграти кожного зі своїх суперників по групі. Роддіка виділяє сильна подача і відносна стабільність виступів.
Утім, така постійність робить Енді трохи передбачуваним, і суперники достатньо вдало пристосовуються до його манери гри.
Останнім представником шанхайської вісімки, завдяки відмові Рафаеля Надаля, став Жиль Сімон (9), для якого нинішній сезон став найвдалішим у кар'єрі. Серед його досягнень можна назвати перемоги на турнірах у Касабланці, Індіанаполісі та Бухаресті, а також вихід у фінал мадридського Маsters, де француз показав свій бойовий характер.
Чи зможе Сімон (ці рядки написані до перемоги над Роджером Федерером - ред.) скласти гідну конкуренцію суперникам по групі, покаже час: варто тільки відзначити, що Надаля, Федерера і Джоковича він цього року вже перегравав.
Таким чином, підсумковий Маsters обіцяє бути видовищем, зважаючи на серйозність товаришів, які на нього зібралися. Що ж до перемоги, то вона, швидше за все, дістанеться як завжди тому, хто приїхав до Шанхаю з доброю підготовкою і жагою перемоги.
Володимир Дальський, uaSport.net