Журналісти iSport.ua знову розповідають про найцікавіші і найбільш захопливі події, що відбулися за день на чемпіонаті в Словенії.
Україна стверджується, але не вирішує
Поєдинок нашої збірної очікувався без
особливого нетерпіння. Проте матч з Францією вийшов дуже навіть цікавим і
навіть додавав надію.
Проблеми збірної Франції залишилися все тими
ж: Трибарвні піддаються навіть мінімальному переходу контролю над темпом до
опонента, не завжди тримають периметр і надто залежні від настрою Паркера, що
грає у свою гру у відриві від команди. Але французькі питання нас хвилюють
мало.
Україна могла б цими проблемами скористатися:
у моменти, коли французи не влучали з усіх дистанцій або не проходили український
захист, "жовто-сині" не забивали. Не забивали з-під кільця, кидали в
аут, мазали штрафні, програвали підбори. При більш-менш рівному вході в
кінцівку нашій команді не вистачило захисника, щоб стримати Паркера. Не вийшов
матч у наших центрових: Кравцов зовсім розчинився на паркеті, Натяжко постійно
втрачав слабку сторону в захисті. Французи побудували оборону проти Гладиря, і
Сергій практично не кидав відкрито - Батум висів на ньому мертвим вантажем.
Джетер 30-35 хвилин стабільно не видає, Мішула великий кредит довіри не
заслужив, хоча до нього питань мінімум. Пустозвонов змушений грати на
"четвірці" більшу частину матчу, і якщо проти Ізраїлю це спрацювало,
то тут спробуй поштовхатися з Желабалем і Діао. На додачу до всього, Майк
Фрателло не до кінця вгадує із замінами і відчуває моменти для тайм-аутів.
Загалом багато нюансів, які, укупі з генієм Паркера і каламутним суддівством
бригади Луїджі Ламоніка в перших трьох чвертях, визначили результат матчу.
Але при цьому Україна 35 хвилин грала на
рівних з Францією. Україна виглядала гідно. Україна реалізувала 50% триочкових
кидків з однією з кращих збірних Європи, підтвердивши, що третє місце за
відсотком реалізації і перше за кількістю забитих кидків на турнірі – не випадково.
Штаб Фрателло показав, що препарувати він може не тільки збірні другого
ешелону. І так далі. При всіх перерахованих вище проблемах це "-6"
від Франції. Франції, з якою ми до турніру розраховували не менше, аніж на
"-20"!
Завтра нам грати з Великобританією.
Вирішальний матч, в якому потрібна перемога. Сьогодні наші хлопці остаточно затвердили
всіх на думці, що цій збірній під силу багато що. Зараз питання про "багато"
(другий етап і т.д) все ж не стоїть - давайте просто обіграємо британців. Які
своєю перемогою над Німеччиною пристойно зіпсували всім нам настрій.
Найкраща група
Уже сьогодні в інфарктній групі Б все нарешті
мало стати на свої місця. Явні фаворити зустрічалися з більш слабкими збірними,
і результат цих зустрічей здавався очевидний - ну погодьтеся, Македонія, Литва
і Сербія сильніші ж за Боснію, Чорногорію та Латвію... Як виявилося, ситуація
після ігрового дня якщо не загострилася, то зберегла інтригу. А головне -
уболівальники в Єсеніце побачили три суперматчі - вольову перемогу Боснії над
Македонією, успіх Сербії в грі з Латвією та овертайм у зустрічі Литва -
Чорногорія.
Відзначити якусь одну з ігор складно - всі
були по-своєму прекрасні. Зате варто звернути увагу на іншу деталь - саме в цій
шістці команд були зібрані найкращі характери чемпіонату. Наприклад, Боснія і
Герцеговина, поступившись у перших двох зустрічах, змогла здобути дві
неймовірні перемоги над Чорногорією та Македонією. Сьогодні збірній вже всерйоз
допоміг її лідер Мірза Телетович, який не тільки набрав 22 очки, а й реалізував
ключовий триочковий в останній чверті.
Іншою збірною, яку вже встигли поховати, була
Чорногорія. Але й вона сьогодні "дала прикурити" більш зоряним
литовцям. Команда Йонаса Казлаускаса мала вигравати ще в основний час, але лише
надбажання балканців дозволило їм перевести гру в додаткову п'ятихвилинку. У
своїй останній атаці, що почалася за 27 секунд до фінальної сирени, Чорногорія
тричі поспіль невдало кидала по литовському кільцю з різних дистанцій, але
щоразу примудрялася вигравати боротьбу за підбір. Таке прагнення домогтися
успіху було винагороджено чудовим триочковим Тайріса Райса. На жаль, на
овертайм підопічних Луки Павичевича вже не вистачило - там Литва показала клас,
який увінчався переможним дальнім кидком від Даріуша Лавриновича.
Після чотирьох ігрових днів у групі Б відомо
лише, що Сербія проходить у наступний етап Євробаскету, а Чорногорія, навпаки,
завтра зіграє свій останній матч на чемпіонаті. Тепер, дивлячись на турнірну
таблицю, найбільш непоказними шансами на продовження словенського шляху володіє
Македонія. Втім, група Б вже навчилася не загадувати завчасно - завтра глядачі
в Єсеніце напевно знову побачать суперматчі і стануть свідками неймовірних
результатів.
Іспанія та Італія: різними шляхами до однієї
мети
У товариських матчах збірна Іспанії нагадувала
мадридський Реал кращих зразків: біжуча команда, яка грає в красивий атакуючий
баскетбол. Варто було іспанцям приїхати на турнір, як їх ніби підмінили. Хуан
Антоніо Оренга, якого називають будівельником захисту в команді Серджіо
Скаріоло, запропонував своїм хлопцям грати в абсолютно іншій баскетбол. Іспанія
добре контролює м'яч, затягує атаки і дуже жорстко захищається на всіх
позиціях, включаючи трисекундну зону, де через Марка Газоля протиснутися майже нереально.
Так, Фуріа Роха поступилася господарям чемпіонату, проте в усі інші дні іспанці
виглядають суворою захисною машиною. 40 пропущених очок від Хорватії, 39 від
Чехії і не важливо, скільки від Польщі - до третьої чверті поляки ледь набрали
30, програючи 40. Згідно з давньою мудрістю, титули виграє захист. Іспанія йде
до третього золота?
Абсолютно інша ситуація в італійців. Команда
Сімоне П’яніджані
- єдиний колектив на турнірі , що має 100-відсотковий баланс перемог і поразок.
Більше того, всі перемоги італійці здобувають в красивій агресивній манері.
Багато кидають, багато влучають, феєрично виглядають лідери - Датоме, Джентіле
, Арадорі і, звичайно ж, Белінеллі. П’яніджані не став змінювати платівку, що
грала в Адзурри у відборі (правда, роль травмованого Галлінарі виконує
Белінеллі) і поки ця схема дає результат. Чому поки? У захисті італійці все ж
не безгрішні, не мають ротації на позиції центру, а з швидким, але маленьким і
молодим Меллі на "п'ятірці", можна обіграти не всіх. Плюс не ясний
характер травми Тревіса Дінера, якого завтра чекає ще один медогляд. Загалом
поки Італія пливе гладко, але - в повний штиль.
До речі, глибину і шторму "синім"
забезпечать іспанці - вже на другому етапі. Тоді ми і побачимо, чия тактика
більше працездатна тут і зараз. Втім, не виключено, що команди видозмінять концепцію
до часу особистої зустрічі.
Веселий день в Цельє
Варто було нам вчора зафіксувати
передбачуваність у групі С, буквально на один день, як вже через 24 години
доводиться "повертатися до витоків". Сьогодні команди секстету, який
грає в містечку Цельє, порадували нас відразу декількома несподіванками.
Про тріумф збірної Іспанії ми вже писали вище
- піренейці продемонстрували клас і легко взяли своє.
А от Грузія Ігора Кокошкова сьогодні провела
невиразний матч проти Чехії, а Весели і компанія тріумфували вже вдруге на Євробаскеті
. Хто б міг подумати? "Великий" Ян продовжує висіти на кільцях
суперника, а захисник Томас Саторанскі сьогодні був йому чудовим помічником.
Грузини ж, як видно, розклеїлись після поразки від Словенії.
Ну а головна несподіванка підійшла до кінця
ігрового дня - хтось все ж зміг обіграти Словенію. І це була Хорватія Ясміна
Репеші, яку не зупинили "+12" господарів чемпіонату Європи в третій
чверті. Спочатку "біло-червоні " зробили камбек, перевівши гру в
овертайм, а там вже розстріляли підопічних Божидара Мальковича.
Фінське щастя
Дві перемоги у стартових матчах турніру
дозволяли фінам впевнено дивитися в майбутнє - але не більше того. Останній і
рішучий крок підопічні Хенріка Деттманна повинні були зробити самі, обігравши
або Росію сьогодні, або Грецію завтра. Сподіватися на прихильність одного з
фаворитів Євробаскету (навряд чи статус еллінів сильно похитнула невдача у
зустрічі з італійцями) було б занадто серйозним ризиком, а тому Суомі були
налаштовані битися тут і зараз, і битися до останньої краплі крові.
Можна міркувати про те, що слабохарактерна
Росія з ветеранами, не здатними забити штрафні у вирішальну хвилину, і лідером
з НБА, що порушує правила тоді, коли цього робити зовсім не потрібно, сама
віддала супернику цей поєдинок. Воно, може, і так, але щедрими подарунками ще
треба було скористатися. Важко навіть уявити, скільки всього могло піти для
Фінляндії не так: не розстріляйся Шон Хуфф у четвертій чверті, не влуч
досвідчений Ханно Моттола хоча б один із двох штрафних на останніх секундах
основного часу, або допусти Петтері Копонен ще хоча б одну втрату - завтра
Деттманн був би змушений сподіватися на диво і рахувати розклади.
Але свого фіни не віддали. Навіть з п'ятьма
фолами Туукка Котті і Кіммо Муурінена, Тєєму Раннікко, що не влучав зовсім, і поганим
відсотком реалізації кидків перемога припливла в кишеню до Деттманна Не в
останню чергу завдяки Джеральдові Лі, що вдихнув у гру команди нове життя, і
сталевим нервам Моттоли, який двічі продовжував, за влучним висловом одного з
російських видань, словенську агонію команди Василя Карасьова. Навіть Копонен
виправився в кінцівці, обікравши Віталія Фрідзона, що втік у швидкий відрив.
І якщо в Литві вихід фінів у другий раунд
Євробаскету сприймався як немислима сенсація, то тепер ні в кого не виникне
питань щодо справедливості такого результату. Так, турки і росіяни дуже слабкі,
а шведи - чи не дебютанти турнірів подібного рівня. Але в той час, поки колишні
гранди європейського баскетболу шукають виправдання своїм невдачам, Деттманн
готує ввірену йому дружину до баталій зі збірними калібру Іспанії чи Словенії.
Відчуваєте різницю?
За матеріалами: iSport.ua