ЧС-2010. Символічна збірна турніру

Чемпіонат світу з футболу 2010 вже встиг стати історією. Саме час підбивати підсумки. СПОРТ Bigmir) net представляє символічну збірну цього Мундіалю.

Касільяс (Іспанія) - Рамос, Пуйоль (обидва Іспанія), Мертезакер (Німеччина), ван Бронкхорст (Нідерланди) - Іньєста (Іспанія), Швайнштайгер (Німеччина), Снейдер (Нідерланди), Мюллер (Німеччина) - Форлан (Уругвай), Вілья ( Іспанія).

Ікер Касільяс. В черговий раз підтвердив свій високий клас. Воротар відпрацював цей турнір стабільно рівно, зовсім не дозволяючи собі помилятися. Усі матчі плей-оф на "0" - небувалий результат. Більше того, двічі ліквідовані виходи Роббена один на один у фіналі - це дійсно воротарський подвиг. Без нього тріумфу Іспанії могло і не бути.

Серхіо Рамос. Правий захисник в першу чергу запам'ятався своїми ураганними підключеннями до атаки. Так, він уміє ходити вперед - але важко було очікувати, що робитиме це постійно. В умовах відсутності флангового хавбека саме від Рамоса часто виходила небезпека воротам суперника з правого краю. Забив би він у фіналі - ціни б йому не було.

Карлес Пуйоль. Гравець Барселони продовжив робити те, що йому вдавалося весь сезон - бути оплотом захисного кордону своєї команди. Він підійшов до мундіалю у відмінній формі, і з першого матчу показав, що приїхав сюди за трофеєм. Класний півфінал, де Клозе отримав гідного противника, вирішальний гол, що вивів Іспанію до останнього рубежу, і чудова робота у фіналі - саме завдяки таким хлопцям команда пропустила всього 2 голи за 7 матчів.

Пер Мертезакер. Гравець Вердера став одним з ключових факторів успіху Німеччини в плей-оф. Він відзначився надійністю і вміннями, чим навіть змусив знервуватися Лео Мессі - аргентинець непомітно для арбітра наступив на партнера по команді Мертезакера Арне Фрідріха.

Джованні ван Бронкхорст. Ветеран відмінно провів свій останній міжнародний турнір, а наостанок ще й відзначився фантастичним голом у півфіналі проти Уругваю - без одного з найкрасивіших м'ячів чемпіонату Голландія могла і не вийти в фінал. У той же час прикро, що йому не дали дограти свій останній матч у помаранчевій футболці.

Андрес Іньєста. Автор вирішального голу! Одного цього навіть вистачить для проголошення каталонця героєм Іспанії. Але Андрес ще й на всьому турнірі відзначився чудовою грою, не раз ставлячи у глухий кут захист суперників. Саме він своїм прискоренням посприяв голу Вільї в матчі з Парагваєм. Іньєста вийшов з тіні Хаві, і проявив себе - претендента на звання кращого гравця світу.

Бастіан Швайнштайгер. Гравець Баварії провів свій кращий турнір за всю кар'єру. Бастіан не тільки випалював всю активність суперника біля своїх воріт, але й активно й агресивно підключався до атак - його гру проти Англії та Аргентини нескоро ще забудуть футболісти протилежної сторони. Півфінал явив нам все того ж Швайнштайгера - але Іспанія просто була сильнішою.

Уеслі Снейдер. Світла голова Інтера втратила шанс стати гравцем, який виграв всі трофеї за сезон. Успіх на клубному рівні міланця не став підкріплений перемогою Голландії - хоча для цього Уеслі доклав максимум зусиль. Гра збірної у кожному матчі приносила успіх багато в чому завдяки Снейдеру - його вмінню віддати пас, навісити, вдарити. Багато в чому успішний турнірний хід Нідерландів - це успіх в першу чергу Снейдера.

Томас Мюллер. Явище молодого Мюллера запаморочило голову абсолютно всім - і суперникові, і вболівальникам. Гравець Баварії став справжнім відкриттям цього чемпіонату, зачарував своєю грою і Англію, і Аргентину. Прикра жовта картка, що позбавила його матчу з Іспанією, позбавила нас можливості насолодитися грою таланту - Німеччина з ним і без нього - це дуже-дуже велика різниця. Що ж, уся кар'єра попереду, і приз кращого молодого гравця турніру заслужено відправляється в його домашню колекцію.

Дієго Форлан. 31-річний нападаючий з трохи шаленим поглядом нарешті отримав загальне світове визнання. Для цього йому довелося втягнути у півфінал Чемпіонату світу відверто не найсильнішу збірну Уругваю. Форлан не тільки забивав сам (на його рахунку п'ять точних пострілів), а й був конструктором усіх атак своєї команди. Можна не сумніватися, що без Дієго Уругвайське диво ніколи б не сталося.

Давид Вілья. Форвард збірної Іспанії за загальним визнанням став ключовим елементом в історичній перемозі своєї команди. І хоча в останніх двох іграх Давид трохи розгубив бомбардирський запал, але сама його присутність на полі сковувала німецьких і голландських захисників, чим суттєво полегшувала завдання для решти іспанців.

Повинні були потрапити:

Стекеленбург - за відмінно проведений фінал

Лам - за кращого капітана

Роббен - за стрімкі проходи

Ван Боммель - за стабільність і холоднокровність

Клозе - за бомбардирські подвиги

Луїс Суарес - за воротарську реакцію.

Сергій Швець, Олександр Кривицький, СПОРТ Bigmir)net