Капітан збірної України та посол Євро-2012 Андрій Шевченко в інтерв’ю UEFA.com розповів про своє здоров’я, національну команду і очікувану перемогу континенту.
Андрію,
останніми роками вас часто мучили проблеми зі здоров’ям, особливо зі спиною. Як
ви себе почуваєте? Чи є ще запал?
Звичайно,
є ще й запал, і сили, і велике бажання грати у футбол. Найголовніше – щоб
здоров’я дозволяло. Головна проблема – спина, але з допомогою лікарів і в
Німеччині, і тут у Києві я почуваюся нормально останнім часом. Справи дедалі
кращають. Єдине, що вік уже такий, коли слід дозувати ігрові навантаження. Є
матчі, коли треба виходити, і треба до них спеціально готуватися. Але грати, як
свого часу, кожен матч поспіль, я вже не можу. Потрібно більше часу на
відновлення.
Ви
часто думаєте про майбутнє ЄВРО-2012, про перший матч, про те, чи не станеться
нових травм?
Ні,
мені здається недоречним зараз переживати через те, що може статися через
півроку. Я спокійно живу кожним днем і не збираюся їхати на чемпіонат Європи в
будь-якому стані. Якщо я почуватиму себе добре, якщо я буду готовий грати, якщо
я буду серйозним конкурентом за місце в складі, то я поїду. Якщо у мене будуть
проблеми, і я відчую, що не готовий, то сам ніколи не вийду на футбольне поле.
Не хочу виходити і ганьбитися. Розумію, що немає сенсу просто виходити – хочу
виходити і показувати якийсь рівень.
Шанси
на те, що при жеребкуванні на початку грудня Україна потрапить в одну групу з
Росією – один до чотирьох. Якою буде ваша реакція, якщо це все-таки станеться?
Ніякою.
Я не знаю, як з боку росіян, але для мене в цьому немає нічого особливого.
Потрапимо і потрапимо – значить, так треба.
Але
гру проти Росії на ЄВРО-2012 за емоційною напругою ніяк не можна порівняти з
матчем проти збірних Греції чи Франції?
Мені
цікаво вийти з групи. Ось це те, про що я думаю. Це той бар’єр, який Україна
повинна намагатися взяти. Далі вже як складеться, так складеться. Мене більше
цікавить, щоб нам дісталася така група, з якої ми вийдемо з першого або другого
місця.
До
речі, вийти з групи буде непросто. Адже ви як господарі турніру більш ніж на
два роки залишилися без змагальної практики, оскільки були звільнені від
відбірного турніру.
Вплинути
це може на молодих. У нас є група ветеранів, яка пройшла з Олегом Блохіним і
Чемпіонат світу, і багато відбіркових циклів. Ми по 10-15 років у команді, і певний
досвід є, так що нам ця проблема не загрожує. Молоді гравці – так. Зараз багато
недосвідчених хлопців прийшли з молодіжної збірної, і для них це буде
проблемою. Перш за все, вони мають впоратися з психологічною невпевненістю і
тиском, який вони відчують. Гра у відбірковому турнірі корисна тим, що дає
можливість відчути напругу. Найбільша проблема української молоді – не в їхньому
талант і не в їхньому рівні як гравців. Справа в психології і в ставленні до
футболу.
Відомий
фахівець і колишній тренер збірної України Леонід Буряк нещодавно зауважив, що
на ЄВРО-2012 ваша команда може покластися тільки на гравців старої гвардії. Молодь, на
його думку, психологічно може не витримати старт на такому турнірі перед рідними
трибунами.
Є
таке поняття – розуміння футболу. Перехід від дитячого футболу до дорослого,
від дорослого до топового. Чим швидше гравець долає ці сходинки, тим йому легше.
Це не тремтячі коліна, це банальні прості істини. Розуміння того, коли зіграти
треба просто, а не складно. Коли треба подумати не про своє в ігровому моменті,
а про гру команди в цілому. Ось такі дрібниці, які, в кінцевому рахунку, і
стають головною складовою успіху команди і її внутрішнього балансу. Не можна
припускатися дрібних помарок, через які потім складається результат, треба всією
командою мислити і діяти в унісон. Ось про це я кажу, а не про тремтячі коліна
і про психологію. Вони всі готові, вони футболісти провідних клубів України, де
є лідерами. Але там вони дозволяють собі робити деякі речі, яких у збірній
робити не можна.
Майже
завершилася відбіркова кампанія Євро-2012, залишилися тільки стикові матчі. Хто
з конкурентів вас вразив?
Німці
вражають. Зараз у нас з ними буде цікавий матч 11 листопада, їхня команда мені
дуже подобається. Звичайно, не забудемо і про Іспанію. Плюс, краще стала грати
Італія. Чезаре Пранделлі молодець. Команда набула особистісних рис, певного стилю гри.
Є й інші топ-команди на зразок Англії, Португалії та Голландії. Іспанія на
своєму рівні, Німеччина завдяки яскравій грі повертається до своїх найкращих
зразків, а Італія - на підході. Нова команда, яка виглядає зовсім по-іншому, і
спостерігати за нею буде дуже цікаво.
Чим
думаєте зайнятися після завершення кар’єри, яке вже не за горами?
Думати
про це я, звичайно, думаю, але приймати якихось рішень вже зараз немає сенсу. Я
сконцентрований на тому, що роблю зараз. Зі збірною після Євро-2012 я
закінчу однозначно, з футболом – не знаю. Може бути, я пограю ще – все
залежатиме від мого бажання і фізичної форми. Але те, що на ЄВРО будуть мої
останні ігри в збірній – це точно. Якщо, звичайно, я потраплю до складу. Я
різностороння людина, не зациклююся на чомусь одному. Не виключатиму, що
після завершення кар’єри мене як один з варіантів зацікавить тренерська робота
або робота у футбольному світі в іншій ролі.
За
матеріалами: uefa.com