Марокканський захисник Динамо Бадр Ель Каддурі, який на правах оренди до січня 2012 року буде виступати за шотландський Селтік, дуже сумує за Києвом.
Про це він розповів в інтерв'ю офіційному
сайту Біло-синіх, яке було опубліковане у четвер, 24 листопада.
- Бадр,
у чемпіонаті Шотландії ви граєте практично в кожному матчі. Очікували, що
відразу займете місце у новій для себе команді?
- Звісно, сподівався на це. Ще до підписання
контракту мені говорили, що в Селтіку немає лівого захисника, їм потрібен
гравець на цю позицію. Так і вийшло, у чемпіонаті граю практично завжди.
- У матчі із Рейнджерс вам вдалося навіть м'яча
забити, вивівши команду вперед. Шкода, що зберегти перемогу не вдалося...
- Коли
граєш, віддаєш усі сили для перемоги своєї команди. Саме перемога є нашою
метою. Забити м'яча, та ще у грі з Рейнджерс, дуже приємно. Але потім ми
пропустили і програли. Так вийшло, це було дуже серйозне дербі. Матчі між цими
командами чекає вся Шотландія.
ВІДЕО: Постріл у ворога. Бадр Ель Каддурі забиває свій перший гол за Селтік
- Яке враження справила атмосфера в Old Firm
Derby?
- Це одне із найкращих дербі в усьому світі.
Раніше про нього багато чув, а тепер зумів взяти участь, відчув його. Це
неймовірно! Люди весь тиждень тільки й говорять про цей матч. Наша наступна
зустріч із Рейнджерс буде 28 грудня, а вже зараз усі квитки продані.
ВІДЕО: Old Firm Derby. Наставник Селтіка познущався над фанатами Рейнджерс, які освистували його
- Вам до душі британський футбол?
- Дуже важко. Я звик у Марокко і в Україні
грати в інший футбол, більше утримувати м'яча, створювати комбінації. У
Шотландії навпаки, усе будується на боротьбі і довгих передачах. Можна сказати,
тут на гравців припадає велике навантаження, а від самого футболу отримуєш
менше задоволення. Це зовсім інший футбол. Але теж дуже цікавий.
ВІДЕО: Шестирічний хлопчик заводить трибуни вболівальників Селтіка
- На вашому становищі в Селтіку позначається відсутність
можливості взяти участь у Лізі Європи?
- Коли підписував контракт, ніхто не знав, що
Селтік буде грати у Лізі Європи. Лише днів через десять стало ясно, що ми
займемо місце Сьона. Хороша новина, але для мене, звісно, після цього стало
важче. У деяких іграх чемпіонату, які йдуть перед Лігою Європи, я не виходжу на
поле. Тренер хоче подивитися гравця, якого задіє в єврокубках.
- Для Селтіка важливіше перемогти в чемпіонаті
Шотландії чи успішно зіграти в єврокубку?
- Мені здається, у першу чергу важливіше
виграти чемпіонат і Кубок Шотландії. Якщо в цих турнірах йде все добре, тоді
ставляться завдання і в єврокубках.
- Ваша позиція залишилася незмінною - лівий
фланг захисту?
- Так, дуже багато доводиться працювати. Часом
відчуваю, що повернувся на вісім років тому, коли було багато сил і дуже багато
бігав по полю.
- Як спілкуєшся із партнерами, з англійською
проблем немає?
- Все нормально. У Глазго люди говорять із
сильним акцентом, їхнє спілкування між собою зрозуміти дуже важко. Але зі мною
всі використовують просту англійську. Я російську вивчив у перший рік після
переходу в Динамо, а з англійською взагалі проблем немає.
- З ким із партнерів по команді у хороших стосунках?
- Навіть не можу нікого виділити. Селтік -
великий клуб, тут все влаштовано на найвищому рівні. З боку гравців,
обслуговуючого персоналу відчуваєш дуже шанобливе ставлення, всі тобі
намагаються допомогти, підтримати. Я навіть не встиг відчути себе новачком,
настільки швидко пройшов процес адаптації.
- Сім'я
живе у Глазго?
- Ні, в Касабланці. Діти ходять у садок і
школу. Мені здалося, їм нема чого на три-чотири місяці міняти місце проживання.
- Яка атмосфера на Селтік парк, стадіон
заповнений завжди?
- Тут футбол дуже люблять, і дістати квитки на
матчі Селтіка дуже складно. На кожній грі мінімум п'ятдесят тисяч глядачів, підтримка
просто неймовірна. У Селтіка тисячі вболівальників в Англії, США, Європі,
багато подорожують разом із командою на всі матчі. Фани Селтіка вважаються
найвідданішими у світі.
- Глазго більш футбольне місто, ніж Київ?
- Напевно, так. У Глазго є дві великі команди
- Селтік і Рейнджерс. Місто поділене на дві частини, кожна сім'я уболіває за
одну із команд. Часом здається, що тут усе життя крутиться навколо футболу.
- Після переходу в Селтік, в Україну більше не
приїжджали?
- Один раз навідався, забрав речі. Часу не
вистачає, у Селтіка дуже щільний календар. Дуже сумую за Києвом, за друзями.
Прожив у ньому дев'ять років, місто стало для мене рідним. Мене також
викликають у збірну, я там основний гравець, можна сказати, ветеран команди. У
цьому році провів за збірну кілька хороших матчів, у них мене визнавали найкращим
гравцем.
- З ваших вуст виходить суцільний позитив. Нам
дуже приємно, що у вас усе добре в особистому житті, у футболі...
-
Насправді я дуже радий своєму становищу і у збірній, і у Селтіку. Шкода, що в
Україні матчі з моєю участю не показують. Думаю, що проведені за Селтік чотири
місяці підуть мені на користь. Це дуже хороший досвід.
- Термін оренди закінчується в кінці січня. Не
знаєте, як далі буде складатися ваша кар'єра?
- Поки що немає часу займатися цим питанням.
Зараз я граю у футбол, отримую задоволення. Буду приймати рішення, коли термін
оренди буде завершуватися.
За матеріалами: ФК Динамо (Київ)