Голкіпер Іллічівця Рустам Худжамов поділився думкою з приводу майбутнього 25 березня протистояння з київським Динамо в 24-му турі Чемпіонату України.
- Рустам, як проходить твоя адаптація в новому колективі?
- Можна сказати, вона вже завершилася. Я приєднався до
Іллічівця на зимових зборах.
Хлопці, багатьох з яких я знав ще за виступами за Шахтар, прийняли мене дуже
тепло. А тому ніяких проблем в команді не відчуваю.
- Досяг вже порозуміння з захисниками?
- Звичайно, завжди хочеться, щоб воно було ще кращим, проте
взаєморозуміння у нас непогане.
- Чому ж тоді команда поступилася у всіх матчах весняної
частини сезону?
- Не хочеться якось виправдовуватися, мовляв, календар
поганий або ще щось, це безглуздо і несолідно. Ми самі винні в тому, що поки не
добиваємося бажаного результату.
ВІДЕО: Супергол за розкладом. Алієв розпечатав ворота Дніпра
- Яка з поразок було найприкрішою?
- Все. Втім, виділив би поєдинки проти Чорноморця і Ворскли.
У матчі з одеситами ми навіть якийсь час мали чисельну перевагу, проте їм не
скористалися. А в грі з полтавчанами пропустили зовсім необов'язкові три м'ячі.
Хоча я б відзначив, що підопічні Миколи Павлова перевершили нас фізично.
- Чи можна сказати, що після поєдинку з Динамо календар у
Іллічівця буде більш легким?
- У жодному разі! Зоря впевнено набирає очки, Таврія теж
виглядає дуже непогано, а про Металіст і говорити нічого. За харків'ян говорять
їх результати.
- Остання зустріч Іллічівця з Динамо в Маріуполі завершилася
перемогою азовців, які завдяки їй залишилися у Прем'єр-лізі. Здивувався цього
результату?
- Ще б! Сталося справжнє диво. По ходу матчу команда
програвала, але потім хлопці зібралися і таки вирвали перемогу. Напевно,
Іллічівцю вона була потрібна.
- А зараз?
- Зараз теж. Навесні ми ще не взяли жодного очка, тому треба
проявити позамежну самовіддачу, грамотно зіграти. Тільки в такому випадку можна
розраховувати на сприятливий для нас результат.
- Які, на твій погляд, сильні сторони Динамо?
- Усі матчі киян у весняній частині сезону ми, звичайно,
подивилися, але я не люблю говорити про суперника до початку зустрічі, так як є
футболістом, а не боксером.
ВІДЕО: Дотиснули. Динамо обіграло Дніпро на очах 68-тисячної
аудиторії
- Удари Олександра Алієва вивчив?
- Не думаю, що він сам їх вивчив (посміхається). У Саші дуже
сильний удар, після якого м'яч летить по непередбачуваною траєкторією. Про це
можуть розповісти кіпери як українських, так і російських клубів. Залишається
сподіватися тільки на свою реакцію.
- Тримаєш чи образу на Динамо за те, що там свого часу не
розгледіли твій талант?
- Ні. Мала місце дещо інша ситуація. Якось я поговорив про
свої перспективи з тренером воротарів Михайлом Михайловим, і той порадив
відправитися в оренду. Я опинився в Закарпатті, потім в Харкові, ну а потім
віддав перевагу киянам Шахтар.
- У тебе в Динамо залишилися друзі?
- У моєму розумінні друг - це дуже близька людина, на якого
можна покластися в скрутну хвилину. У Києві у мене є друг, з ним ми починали грати
в футбол і до цих пір дуже тісно спілкуємося, це Андрій Михайлов. В Динамо ж у
мене залишилися знайомі, з якими завжди можна перекинутися парою фраз.
- Коли ти ще вчився в структурі киян, у воротах першої
команди стояв Олександр Шовковський. Як тобі його виступи в 37 років?
- Саша не стоїть,
а грає, причому робить це дуже добре. Говорячи про нього, можна тільки
розсипатися в похвалах. Як на мене, Шовковський є еталоном надійного
харизматичного голкіпера.
- Олександр вважається фахівцем з відображення пенальті, але
одного разу, в поєдинку за Суперкубок України, ти переміг динамівця в
післяматчевій лотереї ...
- Чому ж переміг? Адже ми один одному 11-метрові не били.
Єдиним нереалізованим пенальті у тій серії відзначився Папе Діакате. Сенегалець
пробив несильно, м'яч летів поруч зі мною, я зреагував і відбив удар. А
Шовковський тоді дуже старався. Просто футболісти Шахтаря виконували свої удари
бездоганно.
- Як ти думаєш, до якого віку воротар може показувати
ідеальну гру?
- Багато що залежить від самої людини. Треба стежити за
собою, за здоров'ям, ну і природні дані теж дуже важливі. Відмінним прикладом
воротарів-довгожителів є Ігор Шуховцев та Олександр Шовковський. Екс-кіпер Зорі
і зовсім, на мій погляд, незважаючи на 40-річний вік, міг ще років зо два-три
пограти.