Воронін розповів, як вибачався перед Блохіним, і чому більше не хоче грати в Росії

Форвард збірної України і московського Динамо Андрій Воронін, заскочивши на день в Москву в перерві між зборами національної команди для отримання премії Зірка, розповів про бачення своєї ситуації.

Про причини невдач московського Динамо: Важко сказати. У першу чергу, напевно, справа в тому, що ми перестали демонструвати ту гру, яку показували раніше. І яка привела нас до вершини. Вона радувала наших шанувальників, іноді викликала захоплення супротивників, але останнім часом ми від неї пішли - вже не знаю чому. І особливого результату, до речі, не досягли.

Про те, хто винен: Винні ми всі разом. По-іншому і бути не може. На поле ж усе одно виходять гравці. Просто ми злякалися продовжувати грати в той футбол, який демонстрували раніше. І почали грати від оборони.

Про те, хто злякався: Думаю, тренерський штаб злякався. Головним чином після поразки від Зеніта - 1:5.

Про рішення тренера поміняти тактику: Цього багато хто не розумів, у тому числі всередині команди. Хлопці розводили руки: чому треба відмовлятися від футболу, який приносив успіх? Ми ж узяли і поміняли тактику. Але знову ж - є тренер, який вирішує, несе відповідальність, вибирає склад, тактику, стиль гри. Ось він і вирішив, що для команди так буде краще.

Мені важко судити. Не знаю, що сталося. Не тільки для мене, а й для багатьох у команді стало сюрпризом, чому все вийшло так, як вийшло. Чесно кажучи, команда не була готова до тих глобальним перестроювання, які відбулися.

Про те, чому став просиджувати на лавці запасних: В цілому я не розумію і не зрозумію до кінця, чому так вийшло. Тренер сказав, що я не готовий. Коли ми з ним розмовляли, він пояснив, що моя заміна пов'язана з чисто тактичними міркуваннями: мовляв, команді треба грати в оборонний футбол. А я - не оборонного плану футболіст.

Про програші в фіналі Кубка Росії: Швидше за все - і це, напевно, було помітно, - Рубін фізично виглядав краще за нас. Може, тому, що казанці відпочили. Якщо не помиляюся, перед нами вони в гості до Анжі поїхали мало не резервним складом. Динамо ж напередодні боролося з Локомотивом. Плюс ми, схоже, відучилися грати в атакуючий футбол, а звикли до того, котрий нам навесні прищеплювали. Мовляв, бог дасть, за рахунок контратаки який-небудь гол заб'ємо.

Про розмову з тренером Динамо Сілкіним: Ми розмовляли рази два чи три... Я хотів дізнатися причину - погано я готовий або щось ще. Тренер говорив те, що озвучував у пресі. Є певна тактика, якої ми дотримуємося. Граємо з сильними командами, тому Динамо буде діяти від оборони, за рахунок контратак і флангів. Так, мовляв, краще.

Про те, що Семшов виніс сміття з хати: Важко відповісти, правильно чи ні. Я теж людина емоційна.

Може, якісь слова були сказані неправильно, але це, вважаю, емоції. Сіма - людина спокійна, і я, чесно кажучи, прочитавши його інтерв'ю, здивувався. Але, повторюся, не вважаю це винесенням сміття з хати. Нічого такого вже страшного Ігор не сказав. Просто висловив свою думку

Про те, що собі подібних висловлювань не дозволяв: Не дозволяв, вірно. Але, якщо чесно, сказати міг. У мене ж теж був момент, коли я не потиснув тренеру руку, а повернувся і пішов. Потім вибачився - і конфлікт на тому завершився. Було це у збірній з Олегом Володимировичем Блохіним. Подібне іноді трапляється. На емоціях. Це не винесення сміття з хати, а просто думка футболіста.

Про те, коли вирішив, що залишить Динамо: Напевно, в квітні. Якоїсь конкретної дати або матчу не назву.

У мене ще два роки контракту з Динамо. Слава богу, ніяких проблем з керівництвом клубу в мене не було, з президентом зберігаю нормальні відносини. Не все, звичайно, залежить від мене, але якщо все буде складатися нормально, то практично впевнений: влітку Динамо покину.

Про те, куди зібрався йти: Клуби - європейські. Не виключаю, що в Росії більше взагалі грати не буду.

Про те, чому не хоче залишатися в Росії: Я тут себе добре впочував, але хочу ще отримувати задоволення від професії.