У середу, 18 липня, у прес-центрі Донбас Арени відбулося офіційне представлення Марко Девича як гравця Шахтаря.
Футболіст прибув на захід разом з головним тренером команди Мірчею Луческу.
Перш за все Містер вручив гравцеві помаранчево-чорну футболку з 18-м номером і потиснув руку.
Після цього Девич відповів на запитання журналістів.
- Марко, як довго Шахтар полював за вашою персоною?
- Не знаю. Напевно, це питання варто поставити Шахтареві.
- Тоді як довго тривали переговори?
- Все сталося дуже швидко. Коли я дізнався про інтерес з боку донецького клубу, ми буквально протягом дня про все домовилися і відразу уклали контракт.
- З ким ти ділиш кімнату на базі і чи визначився з житлом у Донецьку?
- Я живу один у кімнаті на базі. А квартиру знайшов і вже вселився.
- Марко, ти встиг забити перший гол у складі Шахтаря. Ви заздалегідь домовлялися з Містером про пробиття пенальті чи ти попросив своїх партнерів, аби вони довірили тобі це право?
- Ні, я з тренером не домовлявся і нікого не просив. Просто у цей момент кілька гравців розвернулися і сказали: "Марко, бий!" Мене дуже потішило таке бажання моїх партнерів, аби я забив перший гол за Шахтар і відчув впевненість. Гол сам по собі допомагає кожному футболістові. Повторюся, я не повинен був бити пенальті. Можливо, я повівся неправильно, але я бачив, що хлопці дуже хотіли, аби я забив. Останні 10 хвилин вони грали постійно на мене. Це мене вразило! Вони мені допомагали більше старатися, рухатися і приносити користь команді.
- Металіст якось намагався тебе втримати?
- Як вам сказати. Я провів у Харкові шість прекрасних років. Без Металіста не було б і мене. Я б не грав за збірну і не став би цікавий такій команді, як Шахтар. Скажем так, якби все влаштовувало і Металіст, і мене, я б, напевно, залишився. Але це не означає, що я в поганих відносинах з президентом Металіста і гравцями. Ми розійшлися нормально. Отже велике їм спасибі за все, що вони зробили для мене, і за те, що дали шанс зіграти в Металісті, отримати український паспорт, виступати за збірну, а отже, і за те, що я став потрібний Шахтареві.
- Зрозуміло, чому ти не взяв собі 33-й номер. Чому все ж таки 18-й?
- Не хотів брати 33-ій у Срни. Він же довго вже тут грає. Шкода було Даріо. (Посміхається.) А 18-й був одним з небагатьох вільних. І раніше у сербській команді я грав під цим номером.
- Сьогодні ти прийшов в ретрофутболці Шахтаря. Це з поваги до історії клубу?
- Так, звичайно!
Нагадаємо, Девич вже провів одну офіційну гру у складі Шахтаря. У першому турі Чемпіонату України він встиг відзначитися голом у ворота Арсеналу.