Фото: forbes.ua
Власник ФК Металіст Олександр Ярославський
Президент харківського Металіста Олександр Ярославський в інтерв'ю журналу Forbes Україна розповів про своє захоплення великим футболом.
Президент футбольного клубу Металіст, розповідає кореспонденту журналу Forbes Україна, як він полюбив футбол:
- Це правда, що Ви не любили футбол до придбання Металіста?
- Футболом захоплювалися мій батько і молодший брат Олексій. У дитинстві вони часто вечорами дивилися матчі по телевізору. Для мене футбол взагалі не існував. Я не розумів, як можна 90 хвилин сидіти перед телевізором і дивитися цю нудятину.
- Зараз розумієте?
Зараз я цієї нудятини можу, напевно, матчів п'ять подивитися. Особливо у футбольні дні: субота, неділя, обов'язково дивлюся.
- З чого все починалося? У 2005 році ви купили клуб у харківського бізнесмена Олександра Фельдмана ...
- Коли ми в 2005 році приїхали на базу, там щурі бігали. Мирон Маркевич сів на ліжко, а воно провалилося - підлога погнила. Старе, якесь забите, убоге село.
- Скільки тоді пішло грошей? Перші витрати пам'ятаєте?
- Мільйона три я відразу витратив, напевно. На зарплати, на форму. А потім апетит приходить під час їжі. Коли ми отримували бронзу, одну, другу, третю, з'являвся зарис команди, зарис Металіста, потім вже з'являлася інфраструктура. Виходило так: якщо команда добре грала, вона не могла грати в чоботях. Спочатку вона добре грала в чоботях, потім вона почала грати краще в кросівках, потім з'явився стадіон, база, футбольна академія і сьогодні вже Металіст оснащений, я думаю, не гірше будь-якого європейського міцного середняка. Зараз бюджет клубу $ 40-45 млн. Це те, що щорічно йде на трансфери, підтримання команди і життєзабезпечення. На самому початку я витратив більше $ 100 млн на інфраструктуру. Зараз на життєзабезпечення йде 25% бюджету, все інше - на зарплати, утримання і на трансфери.
- На атрибутиці скільки заробляєте?
Від 3 до 5% від доходів. Це перші три команди так заробляють. Решта - менше.
- Виходить, основна стаття витрат клубу - 75% - це зарплата і трансфери. Хто обговорює з футбольними агентами всі ці питання? Ви в цьому берете участь або це вирішує спортивний директор Металіста Євген Красніков?
- З агентами веде всі переговори Красніков. А зі мною він обговорює кожен трансфер. Буває, приходить до мене або по телефону вирішуємо. Може і в 3 години ночі скинути повідомлення. Я не знаю, коли він спить. Як сова, не спить. Він дивиться всі чемпіонати латиноамериканські. Це вимагає великих трудовитрат.
- А з Ахметовим спілкуєтеся з футбольних питань? Що він вам говорить?
- Спілкуюся. Він мені каже, що Металіст прогресує. Я задоволений, тому що це він мене зацікавив футболом. Думаю, він почасти пишається, що доклав руку до цього успіху. У 2005-2006 році я дуже багато з ним розмовляв, тому що нічого не розумів. Я не кажу, що я і зараз багато розумію. Але тоді я взагалі не розбирався.
- Він давав якісь поради практичного плану? Ви їздили в Донецьк?
- Так-так-так. З усіх питань. Це як якщо ви, журналіст, прийшли на роботу, а вам треба ракету будувати. Ви приходите і не знаєте - там горить, там падає щось, там аварія. Таке враження, що ви прийшли в якийсь незвіданий трилер. Звичайно, виїжджав на екскурсії до нього в Донецьк, але більше телефоном спілкувалися.
- Ви дружите з Рінатом Ахметовим. Як взагалі познайомилися?
- Познайомився я досить давно. Я скажу так, практично всі мої друзі збереглися з тих часів, коли були партнерами, або залишилися партнерами на сьогодні в окремих бізнесах. Ті, з ким я починав у 90-х бізнес.
- З Ахметовим був якийсь бізнес?
- Ні, але у нас достатньо комфортні стосунки. Цих людей маса.
- Цікаво, вам доводилося сперечатися з іншими власниками клубів по закінченні гри, хто правий, хто винен?
- На початку так, коли я був юний і недосвідчений у футболі. А потім я зрозумів, що це безглуздо. Тому що якщо ти виграв, ти радий, програв - усі винні, крім твоєї команди.
- На грунті футболу були конфлікти?
- У самій грі завжди присутній конфлікт. На полі дві команди, одна з яких буде переможеною, а друга - переможцем. Ну, ще буває нічия, але вона в певних моментах буває чиєюсь перемогою або поразкою. Конфлікт - це частина футбольного шоу. Ще не просвистів фінальний свисток, люди вже біжать швидше обговорювати скандали, конфлікти, телефонують, пишуть смски. Пишуть на цих всіх футбольних сайтах, той не так свиснув, той не так крикнув, там пенальті дали, там не дали. Якщо це все перевести в електронний вигляд, тоді краще в Playstation грати. Футбол - це емоції. Люди ж хочуть, щоб футбол тривав 24 години на добу. Часто думаю, що пристрасті після матчу не менш цікаві, ніж сам футбол. Якщо на полі грає 22 людини, то після фінального свистка грають сотні мільйонів людей. Всі вже учасники футболу.
- Для вас футбол це, в першу чергу, що?
- Особисто для мене - задоволення в першу чергу. Я не знаю, може, якісь бонуси і є - соціальний статус, наприклад. Але це все одно задоволення.
- А що тоді Євро-2012?
Напевно - те ж. Не кожен готовий $ 300 млн викласти (сміється). Їх ще треба мати. У Харкові все сконцентрувалося навколо Металіста і футболу. Якби в Харкові були Ла Скала, Гранд-Опера, купа театрів, - театр Сатири, Великий театр, - і виставок купа всяких, напевно, увагу було б зосереджено на всьому цьому. А з урахуванням того, що практично Металіст один палахкотить в Харкові, про що ми ще можемо говорити сьогодні?
- У Металіста багато вболівальників. Як і у Шахтаря. У чому секрет? Це якийсь східноукраїнський феномен?
- Ні. Я думаю, що все через ставлення керівництва клубу до вболівальників. Ви розумієте, уболівальників обдурити неможливо - говорити одне, робити інше, і при цьому щоб було таке ж ставлення, яке є до Металіста і Шахтаря. Багато робиться такого, щоб привернути їх до себе. Прекрасний стадіон, який ми з болота витягнули. Готель, аеропорт. Зараз я не готовий відповісти, будував би все це чи ні, якби не Металіст. Однозначно не знаю. Всі ці рішення я приймав безпосередньо в процесі розвитку футбольного клубу та підготовки до Євро-2012.
Повний текст інтерв'ю Олександра Ярославського читайте на сайті Forbes Україна.
За матеріалами: Forbes Україна