Отримавши слово, після свого представлення президентом клубу Ігорем Суркісом, новий головний тренер Динамо Олег Блохін розпочав з розшифровки поставлених перед ним завдань.
Чесно кажучи, так швидко все сталося, що
думки зараз трохи плутаються. Ну і правильно сказав Ігор Михайлович: повинен
був пройти який час, щоб я зміг очолити такий великий клуб.
Що стосується завдань, які стоять переді мною,
то ви їх і так знаєте - кожен тренер Динамо в цьому плані повторює речі, які
незмінно звучали раніше. Треба вигравати у всіх турнірах, й інших завдань
немає.
Але найголовніше саме зараз - стабілізувати
гру Динамо. А найближчі матчі - із Зорею, загребським Динамо та Дніпром -
будуть для мене ознайомчими, але водночас ніхто не знімає завдання досягнути в
них результату.
Відразу хочу сказати: я відсікаю усю ту
роботу, яка була проведена попереднім тренером. Треба подякувати попередньому
наставнику за виконану роботу - він, як зумів, як зміг, прагнув вирішувати
поставлені перед ним завдання. Але треба забути цю тему. Зараз починається
абсолютно новий етап.
Звісно, з чисто професійної точки зору кожен
тренер хотів би починати працювати у новому клубі з чистого аркуша - після
закінчення сезону, у грудні. Але, мабуть, така моя доля, що було потрібно
приймати рішення у важкий момент. І я його прийняв.
Що стосується збірної України, то, як ви
знаєте, ніхто її не кидає. Я розмовляв із президентом ФФУ Анатолієм Коньковим,
він увійшов у моє становище, але, водночас, якщо нічого не зміниться, то, за
погодженням із президентом Динамо, я проведу з національною командою жовтневу
"спарку" відбіркових матчів ЧС-2014 зі збірними Молдови та
Чорногорії. Але перше, що мене зараз хвилює - це п'ятнична гра із Зорею. А
потім - усе інше.
- Чи можете ви назвати склад свого
тренерського штабу?
- Михайличенко, Баль, Роменський, Михайлов і
Ребров.
- Як будуть розподілені функції між вашими
помічниками?
- Роменський та Михайлов точно будуть
відповідати за воротарів, а інші функції ми розподілимо найближчим часом.
Повторюся, все так швидко відбулося, що я навіть із хлопцями як слід не
поговорив.
- Називаючи своїх помічників, Ви не згадали
Пінколіні. Він залишає Динамо?
- Щодо Пінколіні я ще не визначився. Ще раз
кажу: пройшло дуже мало часу від моменту мого призначення. Я розумію, що ви
чекаєте від мене якихось відповідей на цілу низку питань, але я ще просто не
встиг дістатися до деяких моментів. У тому числі це стосується і Пінколіні. Я,
звісно ж, визначуся з цим питанням. Якщо мова про те, що це хороший фахівець,
то, думаю, він як і раніше повинен працювати у Динамо.
До речі, сьогодні ми вже провели одне
тестування, завтра проведемо інші. Як би не було мало часу, але до 28 вересня у
мене буде на руках об'єктивна інформація. Щоб я міг розуміти, від чого
відштовхуватися. А то зараз один говорить одне, другий - інше. Так не годиться.
Повинно бути таким чином, що мені надають інформацію, а я вибудовую програму.
Хоча, звісно, і цей підхід якоюсь мірою суб'єктивний. До речі, відразу хочу
акцентувати на тому, що я не називав жодного прізвища, хто повинен піти з
команди.
- У чому ви бачите головні відмінності роботи
тренера збірної від роботи тренера клубу? Який футбол буде сповідувати Динамо
за Олега Блохіна, над чим ви будете працювати в першу чергу?
- Клубний тренер день і ніч повинен працювати
з командою. А у збірній цикл раз на місяць. Цю різницю я чудово усвідомлюю. Над
чим працювати буду? Я щойно прийшов! Ще навіть не провів жодного тренування.
Ось лише сьогоднішнє вечірнє заняття вже пройде під моїм керівництвом. Справа в
тому, що зараз вирішується маса організаційних питань, щоб люди розуміли, від
чого ми будемо відштовхуватися. Так що на ваше питання я відповім через деякий
час.
- Тепер, ставши клубним тренером, Ви будете
підтримувати ліміт легіонерів?
- Я вже говорив неодноразово, що у тренера
збірної свої пріоритети, а у клубного наставника - свої. І ці інтереси ніколи
не можуть перетинатися апріорі. Тренер збірної буде завжди за ліміт, а клубний
- за його скасування. Сказати зараз, якої точки зору я буду дотримуватися, не
можу, це, напевне, буде неправильно. Я прийшов у команду, у якій виступає сім
гравців збірної України, я їх знаю, мені простіше буде працювати. Я прийшов не
на порожнє місце. З іноземцями як-небудь розберемося. Для початку -
познайомимося.
- Ви повернулися у київське Динамо після
настільки тривалої тут відсутності. Які ваші внутрішні відчуття? Хвилюєтеся?
- По мені видно?
- Зазвичай Ви з більшою впевненістю даєте
прес-конференції...
- А що мені робити? Треба дрин у руки взяти,
чи що? За ці останні два дні я пережив масу емоцій, але ж є ще родина, батьки.
Крім того, я трошки застуджений. Тому емоцій зараз немає, дуже швидко все
сталося. О 00:00 мені подзвонив Ігор Михайлович, а вже о 08:00 я був у нього в
кабінеті. Хоча б уявіть лише те, що за ніч я пережив. Адже йшлося не просто про
отримання місця для тренерської роботи, йшлося про велику команду, про машину,
яка створювалася поколіннями, і потрібно було прийняти важливе рішення. А
емоції прийдуть...
- Олегу Володимировичу, про що розмовляли під
час першої зустрічі із гравцями?
- Якщо все зараз розповім, то потім буде
нічого розповідати. Нічого такого не було. Увечері в нас друге тренування, а
треба було провести ще перше. Я змалював хлопцям у двох словах деякі моменти,
які зараз не хотів би озвучувати на публіку.
- Але колись скажете?
- Колись скажу.
- Які були ваші аргументи на користь того, щоб
погодитися прийняти Динамо?
- Які тут можуть бути аргументи? Я корінний
киянин, все життя програв у київському Динамо. До цього мені ніяк не вдавалося
спробувати себе в цій команді як тренера, але, мабуть, дійсно так повинно було
статися. Як уже сказав Ігор Михайлович, так склалися зірки. Всьому свій час.
Які тут можуть бути аргументи?
Якби мені одночасно запропонували Реал
очолити, я б відмовився, і все одно прийняв би Динамо. Я був тут усе життя,
нічого навіть пояснювати не треба. І в розмові з керівництвом ФФУ я прямо
сказав: така пропозиція надходить раз у житті, ви повинні мене зрозуміти.
Також сказав у Федерації, що якщо ви не
встигаєте призначити нового головного тренера збірної, то я нікуди не йду,
доведу збірну з відбірного циклу до кінця цього року. Люди взяли час на
роздуми.
- Тобто ще не факт, що матчі зі збірними
Молдови і Чорногорії збірна України проведе під вашим керівництвом?
- Ні ні, ні так. Станом на поточний момент,
матчі із Молдовою та Чорногорією проводити буду я. Але для мене некомфортно
суміщати дві посади, треба якоюсь однією командою займатися, інакше ця робота
буде на шкоду - або клубу, або збірній. Повторюся, таке суміщення для мене це
некомфортно.
Я відразу сказав Ігорю Михайловичу про те, що
поєднувати дві посади я не буду. Просто в емоційному плані не витягну. І клуб,
і збірна - це важко, це стресова ситуація, тренер не встигає перебудуватися, і
такий стан речей буде згубно впливати або на клуб, або на збірну.
- Повертаючись до ваших слів про безсонної
ночі...
- Мені Бородіно снилося.
- На ваш погляд, такі результати пов'язані з
організацією гри або з відсутністю швидкісних виконавців?
- Можу відповісти на це питання як
уболівальник, який спостерігав за матчами з боку. Мені здається, що команді не
вистачає організації гри. А вона не за один день прищеплюється. Швидкісні
гравці є. Гусєв, Ярмоленко, Ідейє - не швидкісні? Не сказав би! У збірній
грають ті самі люди, що в Динамо, і не сказав би, що серед них не вистачає
швидкісних виконавців.
Але, може, гра будується по-іншому, і,
можливо, ці футболісти просто не можуть проявити свої найкращі якості. Але я не
можу тут нічого стверджувати, бо не знаю, як будувався тренувальний процес у
Динамо, не знаю фізичного стану команди, не знаю, як готувалася команда до
матчів, якою була установка перед грою.
Але нехай, один секрет вам відкрию. Сказав
хлопцям наступні слова: "Якщо ви не готові фізично, то проведіть перші 20
хвилин, як божевільні, а потім сядьте на газон і скажіть мені, що більше не
можете". А коли вони розподіляють свій запас сил на 90 хвилин, то
зрозуміти, який фізичний стан команди, неможливо. От якщо перші 20 хвилин
попресингувати, то тоді буде зрозуміло.
Ще сказав їм таке: "Можете 0:6 програти,
але байдужості народ не пробачить". Це найпростіше, що зрозуміло
будь-якому футболісту і вболівальнику.
- Але все-таки, Ви визначилися, як буде грати
Динамо за Вас?
- Я скажу інше: якщо, не дай Боже, травми, у
мене може не вистачити чотирьох українців. Так що важко поки що визначитися з
тим, як ми будемо грати. Але скажу так: якщо у команди є два хороші нападаючі,
то обидва вони повинні грати. Для мене головне, щоб після того, як відбулося
два рази по 1:4, команда виграла. А гра прийде - просто дайте трохи часу.
Якщо буде гра, то глядачі прийдуть на стадіон
незалежно від того, які результати будуть здобуватися. Інше питання, наскільки
президент клубу буде терпіти відсутність результату. Але якщо гра буде, думаю,
всі нас зрозуміють. А коли все йде натягнуто, і гри як такої немає, то це
важко.
Наприклад, ми не виграли у збірних Чехії та
Англії, але народ залишився задоволений грою. На Євро-2012 ми і взагалі
програли Англії, але народ теж залишився задоволений. Була гра, вболівальники
отримали від неї задоволення. А результат може бути будь-яким, це ж спорт.
Наприклад, у Лондоні ми поступилися суперникові лише в 40 ТТД - Англія показала
970 дій, а ми - 930. Раніше ж збірна грала на рівні 600 ТТД. І йдеться ж не
просто про матч, а про матч на Уемблі!
- Ігор Михайлович Вас назвав чарівником.
Вболівальник дійсно чекає від Вас чарівництва. Щоб Ви йому сказали і чого від
нього чекаєте?
- Читаючи інтернет, я давно зрозумів, що
комусь я подобаюся, комусь не подобаюся, це зрозуміло. Але це - така штука,
інтернет краще не читати. Найголовніше - терпіння. До цього, звісно, закликають
усі тренери. А воно колись закінчується. І я це прекрасно розумію як
уболівальник, який також спостерігав збоку гру Динамо.
Повторю: терпіння. А підтримка... Що можна
побажати динамівським уболівальникам, які завжди були. Я пережив і 100 000 на
стадіоні, і коли 20 000 ходили, і коли нам борщ на дахи машин виливали.
Нормально. Якщо ми будемо програвати, і комусь так само дістанеться - я б лише
привітав.
Київський уболівальник дуже вимогливий, фальші
він не прощає. Якщо згадати старих уболівальників - вони ходили на особистість,
як в театр. На Лобановського, на Хмельницького, на Бєланова, потім на Шевченка.
Будемо старатися, щоб так само ходили на наших. Але, повторю ще раз, швидко не
вийде. Одне можу сказати, що нудьгувати точно не доведеться!
Раніше Олег Блохін повідомив, що пояснив своїй
дружині, що після призначення його головним тренером київського Динамо, вона
його більше вдома не побачить.
За матеріалами: СПОРТ bigmir)net