Головний тренер маріупольського Іллічівця Микола Павлов прокоментував перемогу його команди над луцькою Волинню (2:0).
- Сьогодні у Олексія Полянського День народження
і, думаю, хлопці сьогодні прагнули зробити подарунок. Що стосується стану біля
поля... Це була моя перша гра... Вперше могло статися усе випадково. Я думаю
потім вже мають бути закономірності... Нерв гри відчуваєш коли знаходишся
поруч, а не коли сидиш на трибуні.
- Як Ви пережили цей матч на тренерській лаві?
- Я скажу, що
дуже переживав. Але весь хід гри не давав засумніватися, що хлопці після
поразки від Кривбасу, коли ми мали перевагу, хлопці сьогодні налаштувалися і,
слава богу, що все вийшло.
- Сьогодні для Вас святковий день. Чому ж Ви не у
смокінгу, не в сорочці?
- Я вчора ще не
знав, що сидітиму на тренерській лавці. Тому я вибачаюся за свій вигляд. Плюс,
сидячи на трибуні я трохи набрав вагу. Тому мені ще доведеться трохи побігати -
я скину пару кілограм. І ті костюми, які я приготував на новий чемпіонат,
нарешті одягну вдома.
- Сьогодні вирішальний м’яч забив Олексій
Полянський і знову з далекої дистанції. Ви просите його бити здалека, адже він
так дуже часто б’є?
- У кожній грі у
нього є моменти. Він наносить найбільшу кількість ударів і мало ж колись пощастити. Я дуже радий за Ваню Ордеця
- у попередніх іграх у нього були моменти при стандартних положеннях. Він
підключався, але неймовірні сейви робили воротарі. Але сьогоднішній удар він
виконав прекрасно. Думаю, що важливіший для Ордеця забитий м’яч, ніж для
Олексія, в якого на рахунку вже є немало таких красивих м’ячів.
- Якщо порівнювати сьогоднішній матч з попереднім,
то сьогодні ваша команда була інакше заряджена. Ви на лаві запасних напевно
даєте необхідну для гравців стимул-реакцію?
- Так усі кажуть. Я теж відчуваю, що нерв йде.
Я ще раз вибачаюся за ті ігри. Але ми з 5-ти ігор 4-ри зіграли о 13:00 і 13:30.
Хто грав у футбол, той зрозуміє... У цей час грати - це знущатися з футболістів.
Те що відбувається у Росії, коли грають у цей час - так там, напевно великі
гроші платять.