Головний тренер київського Динамо Олег Блохін розповів про знайомство і спільну роботу з президентом клубу Ігорем Суркісом.
- Зараз важко згадати, як саме ми познайомилися. Важко уявити, скільки ми вже знаємо один одного, тому що ми стикалися не тільки на футбольному полі, а й у житті.
- Ви знали Ігоря Суркіса ще до того, як стали головним тренером Динамо. Наскільки вам c ним комфортно працювати?
- Коли просто спілкуєшся з людиною, з якою ви не працюєте в одній команді, - це одна розмова. А коли спілкуєшся з президентом такого великого клубу, як Динамо, будучи головним тренером команди, - все зовсім по-іншому. Бувають різні ситуації, у тому числі, іноді й конфліктні, в роботі це нормально. А в звичайному житті ми підтримуємо добрі стосунки. Та й зараз можу сказати, що працювати комфортно, але поки немає результату, природно, буде критика - це нормальна ситуація.
Суркіс: Металісту потрібно поважати мене, Ахметова і Коломойського
- Як вас підтримав Ігор Суркіс в непростий період, коли минулого року у вас були проблеми зі здоров'ям?
- Давайте розділяти людські стосунки і професійні. Коли я потрапив до лікарні, першою мені допомогла родина Суркісів - Григорій Михайлович та Ігор Михайлович. Другий момент, коли я втратив батьків, вони також були першими, хто підтримав мене, і я їм за це дуже вдячний. І це не має нічого спільного з робочими стосунками. Навіть, якщо я не буду працювати в київському Динамо, думаю, у мене все одно залишаться найприємніші і дружні стосунки з родиною Суркісів.
- Існує поняття "футбольна людина". Чи можна віднести Ігоря Суркіса до таких людей?
- У цьому плані я його трохи покритикую (посміхається). Як президент, він розбирається у футболі, але не потрібно це робити до такої міри добре, як футбольний тренер. Тоді, напевно, буде трохи простіше, оскільки Ігор Михайлович дуже любить футбол, але футбольний функціонер чи президент клубу не може так розбиратися в ньому, як головний тренер, який працює кожен день. Професійних тренерів і беруть на роботу для того, щоб вони тренували команду. Ігор Михайлович занадто переживає і вникає в усі питання, тому часом не вдається знайти взаєморозуміння.
Суркіс: Я повністю довіряю Блохіну, але він повинен давати результат
- Кажуть, Ігор Михайлович легко розлучається з грошима і вкладає в команду душу і серце...
- Якби він так сильно не любив футбол, напевно, і з грошима не розлучався б так просто. Можу сказати, що для київського Динамо він робить все. По-іншому бути, напевно, не може. Я не повірю, щоб Ігор Михайлович чи Григорій Михайлович, який був президентом Динамо раніше, не вкладали гроші і свою душу в команду і клуб. Просто не можу такого уявити.
- Чи можете ви пригадати вашу найдовшу телефонну розмову?
- Пам'ятаю найкоротшу (посміхається). Вона тривала всього кілька секунд і містила в собі фразу "Завтра передзвониш".
Ігор Суркіс розповів, коли настане ганьба для гравців Динамо
- Тобто, президент не дуже експресивний?
- Буває по-різному, це, напевно, залежить від характеру. Мене також часом переповнюють емоції, це цілком природно. А ось прийняті на емоціях чи під їх тиском рішення іноді бувають неправильними. Напевно, потрібно, щоб пройшов певний час, а потім вже сідати і обговорювати якісь питання.
- Чи допомагає вам абсолютна довіра з боку президента?
- Довіра не може бути безмежною. Тут фігурують не тільки Суркіс, як президент, і Блохін, як тренер, а також усі вболівальники, які переживають за команду, преса, яка об'єктивно чи не дуже оцінює ситуацію. Тому тиск присутній. А довіра, безумовно, завжди має бути, без неї людина не може працювати, підтримка завжди потрібна, особливо у важкі моменти.
Суркіс: З Ахметовим ми могли б дружити, якби між нами не було футболу
- На ваш погляд, 55 років - це певний Рубікон зрілості чи мудрості?
- У нашого президента батьки - довгожителі, і я, користуючись нагодою, хочу привітати їх також, вони вже більше 60-ти років разом. Тому цей вік - рубіж, коли потрібно прагнути до ще більших успіхів. Поки живі батьки, ми всі залишаємося дітьми, незважаючи на вік. Головне, чого хочу побажати Ігореві Михайловичу, - це здоров'я, щоб він відсвяткував ще багато-багато ювілеїв. 55 років - це, напевно, Рубікон середнього віку, я вже давно його пройшов, вже і 60 виповнилося, тому життя рухається дуже швидко.
- У президента є мрія - привезти європейський трофей до Києва...
- Думаю, часу для того, щоб втілити цю мрію в життя, достатньо. Але повинен пройти якийсь період, тому що обіцянки без фундаментальної підготовки - це порожні слова. Команду потрібно підвести до того, щоб вона могла це зробити. А тимчасовий успіх ні до чого не приведе. Команда повинна бути перспективною не один рік. Якщо сьогодні вона виграла, а завтра провалилася, цей кубок буде приємний, але не більше. Згадую 1975-й рік - той успіх був продовженням чогось. Ми всі прагнемо виграти, перемогти, але те ж саме можуть сказати і суперники. Такий спорт, від цього нікуди не дінешся. А дати обіцянку, що я через два роки виграю Лігу чемпіонів, напевно, буде неправильно.
Ця ж новина на Спорт bigmir)net: Блохін про Ігоря Суркіса: Для київського Динамо він робить все