iSport представляє вашій увазі підсумковий огляд третього ігрового дня чемпіонату Європи.
Сьогоднішній день подарував нам три абсолютно різні ігри, в кожній з яких розгорнулася своя історія. Історія місцями нова, а місцями вже давно всім знайома, але у всіх випадках дуже і дуже цікава.
Найбільш видовищний футбол на турнірі
Ігровий день відкривав матч Хорватії проти Туреччини. На шляху до фінальної частини Євро турки залишили за бортом турніру регулярного учасника континентальних першостей - збірну Нідерландів, що саме по собі говорить про можливості турецької команди. У Хорватів же підібралася команда з дуже сильних виконавців, багато з яких представляють грандів європейського футболу, таких як Реал, Барселона і Ювентус. На папері хорватська збірна виглядала більш краще, проте в футбол грають на полі, тому, дуже хотілося подивитися на що ж здатні ці хлопці. Як виявилося, здатні вони на багато.
Хорватська збірна продемонструвала найяскравішу гру з усіх, кого ми вже бачили на Євро. З перших хвилин картаті захопили ініціативу, і стали робити спроби вийти вперед. В основному хорвати намагалися використовувати флангові передачі, головним адресатом яких був, природно, Маріо Манджукич. Також на подачі частенько відгукувався і Іван Перішич, який вривається на позицію центрфорварда з лівого флангу.
Якийсь час туркам вдавалося досить успішно оборонятися і зводити всю гру хорватів до постійних флангових передач. Однак своє слово сказав півзахисник мадридського Реала Лука Модріч, який перетворив звичайний винос м'яча турецькими захисниками в неймовірний за красою гол.
Після перерви Хорвати повністю взяли гру під контроль, не в останню чергу завдяки вдалим діям півзахисту, на чолі з Модричем, Іваном Ракітічем і Марцело Брозовичем. Моменти біля воріт турків виникали один за іншим - пару раз виручав воротар, двічі рятувала перекладина, а іноді гравцям хорватів не вистачало лише кількох сантиметрів, щоб дістатися до м'яча і переправити фланговий простріл в уже порожні ворота.
Все, чим вразили турки - це новачок дортмундської Боруссії Емре Мор, який вийшов на заміну в другому таймі. Гра 18-річного хлопця стала єдиною світлою плямою для Туреччини в цьому матчі, який міг і повинен був закінчуватися з розгромним рахунком. В результаті всього 1:0 при запаморочливій грі хорватів.
Великий Лукіта!
Після матчу тренер Хорватії Анте Чачіч назвав півзахисника команди Луку Модріча одним з найбільших гравців в історії хорватського футболу, і посперечатися з ним в цьому не тільки не вийде, але і не захочеться. Дивитися на гру Модріча інакше як з відкритим ротом неможливо. Практично кожна передача досягає мети, ідеальне бачення поля і управління грою. Справжній диригент, у якого є ще й дуже пристойний удар. Браво Лука! Браво збірна Хорватії!
Хто не заснув, той застав перемогу Польщі
Другий матч ігрового дня видався куди менш цікавим з точки зору рівня футболу, який продемонстрували команди. Ні для кого не секрет в який футбол грають бойові ірландці, проте цього разу вони примудрилися перевершити самі себе. Північна Ірландія надмірно поглибилася в захист і намагалася занадто багато діяти за допомогою силової боротьби, що, варто визнати, цілком могло забезпечити їм нічийний результат. Розраховувати на щось більше за такою грою вони не могли, в той час як команда Польщі дуже хотіла здобути очки в протистоянні з ймовірним аутсайдером групи.
Варто сказати, що в атаці поляки абсолютно нічим не здивували. У більшості випадків їх гра зводилася до довгих передач на Роберта Левандовскі, який намагався скидати м'ячі на хід партнерам. Найчастіше Роберт намагався знайти свого колишнього одноклубника Кубу Блащиковські, який виглядав дуже активним і націленим на ворота. Дуже непоганий матч провів і опорник Севільї Гжегош Крихов'як, який був змушений постійно вести боротьбу за м'яч з непоступливими ірландцями в центрі поля.
Другий тайм зустрічі почався так само, як і закінчився перший - проте полякам вдалося забити. Все той же Блащиковські отримав м'яч на своєму улюбленому правому фланзі і віддав його в центр на Милика. Недовго думаючи, Аркадіуш підробив круглого під улюблену ліву і вистрілив низом в ближній кут. Захисники Північної Ірландії намагалися заблокувати удар поляка, проте примудрилися лише перешкодити своєму голкіперу, який через нагромадження гравців не побачив момент удару. М'яч прошмигнув крізь ліс ніг і влетів в сітку, а Польща, добившись свого, просто відстояла свої ворота на нуль. Зробити це було абсолютно не складно, оскільки до кінця матчу ірландці так і не змогли створити щось виразне поблизу володінь поляків. Чи не ризикувати вирішили і самі червоно-білі, закінчивши матч дуже нудною, але неймовірно важливою мінімальною перемогою над Північною Ірландією - 1:0.
Гірше, ніж Росія
Якщо Ви думали, що грати в атаці гірше, ніж збірна Росії неможливо, то Ви помилялися. Північній Ірландії в першому таймі вдалося побити, здавалося б, непорушний рекорд наших сусідів по ударах в сторону воріт суперника. У матчі з Англією росіяни встановили «приголомшливе» досягнення, пробивши по воротах суперника всього один раз за перший тайм. Це був найгірший результат на чемпіонатах Європи починаючи з 1980 року, однак протримався він зовсім недовго. Північна Ірландія вирішила відібрати у Россії всю славу, і не пробила по воротах поляків жодного разу за весь перший тайм. Таким чином, ірландці встановили небиткий рекорд, оскільки вдарити менше нуля раз просто неможливо.
Гордість і розчарування
Третім і найголовнішим для нас з Вами матчем була гра збірної України проти діючих чемпіонів світу - німців. Природно, всі ми сподівалися на якомога кращий результат, але, якби до матчу нам сказали, що Німеччина переможе з рахунком 2:0, ніхто б особливо не здивувався. Інша справа, якби сказали, що українці будуть «возити» суперника об газон в першому таймі - такого повороту подій передбачити не міг практично ніхто.
Наша збірна вийшла на матч, мабуть, з одною несподіваною зміною в складі - замість прогнозованого Руслана Ротаня на полі з'явився молодий півзахисник Шахтаря Віктор Коваленко. Відразу ж варто сказати, що перспективний хлопець відпрацював матч як треба, надаючи гідний опір середній лінії німців. У Німеччині ж на поле досить несподівано з'явився Юліан Дракслер, якого в стартовому складі очікували побачити далеко не всі.
Початок матчу був злегка метушливим у виконанні обох команд. Німці часто втрачали м'яч у простих ситуаціях і грішили неточними передачами, а українці дуже невпевнено виглядали в атаці, без особливого ентузіазму переходячи центр поля. Гру розбудив гол в ворота нашої збірної, який, як це часто буває в разі збірної України, прийшов зі стандарту. Мюллер зі швидкістю проривався по правому флангу, де його в жорсткому підкаті зрізав Ярослав Ракицький. До м'яча підійшов один з найкращих виконавців стандартних положень в світі Тоні Кроос, який доставив круглого прямо на голову Шкодрану Мустафі. Удар захисника німців встромився в дев'ятку воріт збірної України, і спрацював для наших хлопців немов будильник.
Команда тут же перетворилася, осмілівши і почавши грати в свою гру. Півзахист України сильно додав в русі, і будь-який м'яч, який вилітає зі штрафної суперника після подач Андрія Ярмоленка і Євгена Коноплянки, тут же повертався назад у володіння нашої збірної. Самі подачі раз за разом закінчувалися небезпечними моментами. Спочатку Хачеріді пробивав після кутового у виконанні Коноплянки, але Нойєр виловив м'яч з-під поперечини завдяки блискучій реакції. Потім Ярмоленко класно перевів м'яч на лівий фланг на набігаючого Коноплянку. Опинившись на вільному просторі прямо перед воротами Євген вирішив пробити в дотик, і удар у нього вийшов досить непоганим. Нойєр вже був відіграний і міг діставати м'яч з власної сітки, якби не Жером Боатенг, який спочатку прийняв на себе удар, а потім, приловчившись, вибив м'яч із стрічки власних воріт. У перерві між цими моментами була небезпечна контратака німців, проте з ударом Самі Хедіра Андрій П’ятов впорався. Під кінець тайму українці і зовсім стали куражитися. Сергій Сидорчук на правому фланзі спочатку обігрався з партнером п'ятою, а потім прокинув м'яч між ніг Томасу Мюллеру, чим зірвав оплески українських уболівальників. Закінчилася перша половина матчу під крики трибун "Молодці!», які наша збірна повністю заслужила.
У перерві Йоахім Лев привів свою команду до тями і вніс деякі корективи. Німці набагато уважніше заграли в центрі поля, намагаючись позбавити українців володіння м'ячем, і, варто сказати, їм це вдалося. Також дуже вдало були виведені з гри Коноплянка і Ярмоленко, до яких просто перестали доходити передачі. Усвідомивши, що центр поля вони програють, українці збилися на довгі паси вперед, що, при наявності в нападі невисокого Романа Зозулі, ніякого результату принести не могло. Фоменко швидко відреагував на ситуацію на полі, і випустив замість Зозулі Євгена Селезньова, який повинен був якраз боротися за подібні верхові м'ячі, однак центральні захисники німців продовжували діяти практично безпомилково, не залишаючи нашому форварду ніяких шансів.
Часом українцям вдавалося створювати тиск і розігрувати м'яч на вході в штрафний майданчик суперника, однак, крім удару зі штрафного Ракицького, з небезпечних моментів відзначити практично нічого. Німці ж у цьому плані були куди гостріше. Кілька непоганих дальніх ударів виконали Хедіра і Кроос, а також відмінний момент мав Месут Езіл, який відгукнувся на довгу передачу з глибини і вирвався один на один з голкіпером збірної України. Андрій П’ятов зіграв на досвіді і не схибив, вкотрерятуючи нашу команду від голу. Втім, навіть П’ятов не зміг відвернути неминуче.
Вже в доданий час німцям вдалася швидка контратака. Езіл прорвався по лівому флангу і філігранної передачею знайшов на дальній штанзі вийшов на заміну Бастіана Швайнштайгера, який і встановив остаточний рахунок матчу - 2:0.
З одного боку, такий рахунок не зовсім відображає те, що відбувалося на полі, але з іншого, він як не можна краще демонструє проблеми української збірної - відсутність забивного форварда, погану реалізацію моментів і неуважність під час стандартних положень.
Проте, українці мають право пишатися такою грою своєї збірної, не дивлячись на підсумковий результат, щозасмучує. У першому таймі команда відверто перегравала свого суперника, а протистояли нам, на секундочку, чинні чемпіони світу.
Тому, залишається лише подякувати хлопцямза прекрасний матч, і побажати удачі в подальших зустрічах, адже після такої гри надії уболівальників і очікування від команди значно зросли.
Повернення Басті
Сьогоднішній футбольний вечір видався символічним не лише для українців, а й для німецьких уболівальників, які вперше за довгий час побачили тріумфальне повернення на поле свого капітана. Команду Йоахіма Льова завжди відрізняло те, що її багаторічні лідери однаково добре виступають у складі збірної, незважаючи на клубний сезон. Невдалі виступи Самі Хедіра і Бастіана Швайнштайгера в своїх клубах не завадили їм показати найвищий рівень футболу в сьогоднішній грі, а улюбленець німецької публіки, Швайні, ще й відзначився голом.