DW: Дивна футбольна таємниця ХорватіїСюжет

Хорватія пробилась до фіналу ЧС з футболу. Це є феноменом, який потребує роз'яснення. Невелика країна є джерелом як футбольних зірок, так і постійних скандалів.

Той, хто має намір стати чемпіоном світу з футболу, повинен багато чого робити правильно - якщо взагалі не абсолютно все. Але у випадку з Хорватією виходить зовсім навпаки. Навряд чи існує ще одна така федерація футболу, як хорватська - в якій настільки панує ворожнеча, як всередині, так і у відносинах з футбольними клубами та фанатами. Враховуючи усе це, визначний успіх команди з характерними червоно-білими квадратами на формі на Чемпіонаті світу з футболу є ще більш приголомшливим.

Щоб зрозуміти хорватський футбол, слід поглянути на футбольний клуб "Динамо" (Загреб). Цей столичний клуб є свого роду футбольною кузнею кадрів. Міжнародний центр спортивних досліджень у Швейцарії встановив, що "Динамо" посідає четверту сходинку за кількістю гравців, які він "постачає" до провідних футбольних ліг Європи. Цей клуб є справжньою Меккою для футбольних скаутів та машиною для заробляння грошей.

Лідер на ринку трансферів

Це фактично робить загребське "Динамо" постійним кандидатом на участь у Лізі Чемпіонів. Але у кращому випадку клуб потрапляє до групового етапу турніру і переважно посідає у групі останнє місце. Причина цього є зрозумілою: ця кузня кадрів чемпіонів рідко сама має команду, яка грає разом довше одного сезону. Оскільки "Динамо" є своєрідною біржею європейського футболу - гравці постійно приходять та йдуть далі в інші клуби.

Навіть "золоте покоління" хорватської збірної часів Бобана, Шукера та Бокшича наприкінці 1990-х років, яке посіло на чемпіонаті світу третє місце, стало можливим завдяки цьому процесу - відбору, навчанню та продажу гравців. "Динамо" бере під своє крило молодих футболістів з провінції, навчає їх, збільшує таким чином їхню вартість і переважно постачає до клубів німецької Бундесліги. Вже звідти вони згодом потрапляють у футбольні гранди Англії, Іспанії та Італії. У підсумку впродовж кількох років складається ланцюжок продажів на загальну суму, яка вимірюється у сотнях мільйонів євро.

Мамич та культура шахрайства у хорватському футболі

На чолі цієї системи стоїть Здравко Мамич разом зі своїм сімейним кланом. Колишній президент загребського "Динамо" незадовго до нинішнього чемпіонату світу втік до Боснії та Герцеговини. Суд визнав його винним у незаконному збагаченні, ухиленні від сплати податків та інших злочинах. Мамичу закидають те, що він таємно збирав 20 та більше відсотків від зарплати гравців, яких він продав у європейські клуби, - і не одноразово, а щороку, допоки футболіст не припинить грати. До переліку таких гравців належать зокрема Лука Модрич, Маріо Манджукич, Деян Ловрен, а також колишня футбольна зірка Івиця Олич. Лука Модрич у суді з цього приводу надав суперечливі свідчення. Спочатку він зізнався, що сплачував комісійні Мамичу, але згодом відмовився від власних слів. З того часу капітан збірної Хорватії підозрюється у наданні неправдивих свідчень у суді.

Різного роду авантюри мають довгі традиції також у футбольній федерації країни. Незабутнім є епізод під час Чемпіонату Європи з футболу два роки тому, коли президент федерації під час матчу з трибуни давав вказівки тренеру щодо ігрових замін і тактики гри.

Кримінальні схеми у федерації також вносять розкол у лави футбольних вболівальників: під час гри Чемпіонату Європи з футболу у 2016 році між Хорватією та Чехією вболівальники збірної влаштували бійку на трибунах. Чемпіонат Хорватії з футболу також вже довгий час лихоманить. Клуби з міст Спліт, Рієка та Осієк не бачать шансів для себе у боротьбі проти моделі, за якою функціонує "Динамо". Шахрайство є не лише чутками, конкуренція у хорватському футболі могла б бути високою, якби вона не працювала лише на Загреб. Навіть сумнозвісні ультрас "Динамо" - Bad Blue Boys - бойкотують матчі улюбленої команди через махінації верхівки клубу. Футбольний стадіон "Максимір", який є домашньою ареною "Динамо", під час ігор переважно порожній.

Сприйняття нації через спортивні перемоги

Попри все це, хорвати регулярно об'єднуються навколо власної національної збірної. Франьо Туджман, перший президент незалежної Хорватії, раніше наголошував на тому, що молода держава має шанси стати відомою у світі завдяки власним спортивним успіхам. Він надавав великого значення футбольному бренду "Зроблено в Хорватії". Так виник симбіоз між прихованим комплексом маленької нації та прагненням нової держави до самоствердження - запальний емоційний мобілізаційний фактор.

Правила хорватського футболу

Але хорватський футбол працює за іншими правилами. Тут гра ведеться навколо грошей. Справжня боротьба за чемпіонство відбувається зрідка. У Першій хорватській футбольній лізі, у якій нині грають 12 клубів, інші команди перемагають "Динамо" у боротьбі за чемпіонство раз на десятиліття. Це відбувається, зокрема, і через те, що кожний перспективний гравець з провінції потрапляє до столичного клубу. До цього додається лобізм на користь "Динамо", який за часів президентства Туджмана був практично парадигмою державної політики та який досі завдає шкоди хорватському чемпіонату.

Зробити команду з групи легіонерів

Тим більш дивовижним є проходження хорватів до фіналу ЧС-2018, який відбудеться у Москві. Златко Далич, маловідомий тренер з майже сором'язливою посмішкою, сформував команду з групи легіонерів. Мова його тіла говорить: "Ми хочемо більшого". Песимісти, які не вірили в успіх команди на ЧС, передчасно забракували Далича як тренера. Зараз до видатного тріумфу бракує лише одного кроку. Якщо сенсація вдасться, тоді Хорватія - не враховуючи збірну Уругваю у 1930-і роки - стане першою невеликою країною-чемпіоном світу. І це попри футбольний хаос у себе вдома.

Джерело: Українська служба DW

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтеся на наш канал https://t.me/korrespondentnet