Фото: Getty Images
Луческу не хоче йти з Динамо
Наставник київського Динамо розповів про важкий період для нього і для команди через вторгнення кремлівських військ.
Головний тренер київського Динамо дав розлоге інтерв'ю виданню
Gazeta Sporturilor. У ньому румунський фахівець розповів про те, коли востаннє розмовляв з колишнім власником Шахтаря Рінатом Ахметовим та про ситуацію в Україні під час війни.
За словами Луческу, найскладнішими є довгі і втомливі переїзди, він навіть хотів облишити і виїхати з Києва, але не зміг зрадити клуб у цей скрутний час.
"Говорячи про своє найбільше досягнення в Динамо, можу сказати, коли вони програли попередній чемпіонат із 23 очками відриву від Шахтаря, через рік ми виграли вже з відривом в 11 очок. А ще ми виграли Кубок і Суперкубок. Після пандемії прийшла війна, футболу більше немає, це вже неможливо... Зараз це дуже складно.
Я грав в Ужгороді і їхав 13 годин поїздом. Потім я поїхав до Львова, це ще сім-вісім годин. Коли я грав у єврокубках, то щотижня їздив до Кракова, Львова, Києва, Кишинева. Надзвичайно складно, але футболом слід жити і не кидати його. Це такі собі сентименти в людей, які абсолютно ні в чому не винні.
В Україні грають у футбол лише на трьох-чотирьох стадіонах. Хотів облишити – і не можу! Всі іноземні тренери поїхали з України, але я не міг облишити. Я б теж ніколи не виїхав з Корвінула, бо мав неймовірний успіх, але я пішов працювати у збірну. Це важка ситуація, але я не можу зрадити клуб! Якщо я піду, то сам вважатиму це нічим більше, як зрадою.
У мене була пропозиція від Фенербахче. Я не міг би виїхати з Києва, навіть якби мав дуже великі проблеми. З команди пішло 11 гравців, і зараз у мене п'ять-шість молодих. Забарний поїхав до Англії, Циганков – до Іспанії, Вербич – у Панатінаїкос, Кендзьора – в ПАОК... Поки не прийшла пандемія, київське Динамо вигравало багато матчів, на іграх було багато вболівальників, а потім команда опинилася без них.
Втрата грошей? Шахтар має керівника, який любить футбол більше, ніж гроші. Ахметов заробляв гроші для команди. Він був закоханий у цю команду із шести-семи років і ніколи не погоджувався брати команду з-за кордону чи інший клуб з України.
Востаннє спілкувалися два тижні тому. Він засмутився, що я пішов у київське Динамо, але ж ми професіонали. У Динамо мене тільки попросили прийти і поговорити, бо мали складний період, і зрештою переконали підписати контракт.
Яка у мене зарплатня? (Сміється.) Я чекав на це запитання... Я не заробляю стільки, як можна подумати. І питання вже далеко не в грошах. Питання у тому, щоб встояти! Як для клубу, так і всього футболу в Україні. Хотів би зробити те саме в Румунії, але тоді це було неможливо", – розповів Луческу.