Енді Маррей обіграв Стена Вавринку в півфіналі і вперше в кар'єрі зіграє у вирішальному матчі на Відкритому чемпіонаті Франції.
Найпромовистішою візитівкою ігрового дня в Парижі стало протистояння Стена Вавринки і Енді Маррея. Швейцарець прибув до столиці Франції в ранзі минулорічного чемпіона, проте в ймовірність успішного захисту титулу четвертою ракеткою світу вірилося заледве. Уродженець Лозанни провалив першу частину грунтового сезону, вилетівши на перших стадіях кількох турнірів, проте зумів завоювати титул в Женеві. Стартував Стен на Ролан Гаррос з п'ятисетового "трилера" з Лукашем Росолом, після чого в більш-менш рівному темпі обійшов наступних супротивників.
Маррей в останні кілька років вдало виступає на грунті і є володарем останнього "мастерса" на цьому типі покриття. Британець три тижні тому обіграв у фіналі Риму самого Новака Джоковича, завдяки чому його шанси на перемогу в Парижі були приблизно рівними із шансами Вавринки. Другий номер світового рейтингу стартував на "мейджорі" з двох "забігів" проти не найсильніших супротивників, лише в п'ятих сетах оформлюючи вимучені перемоги. Розім'явшись на "подаванках" Джона Ізнера і Іво Карлович, у чвертьфіналі Маррей в яскравому стилі здолав місцевого улюбленця Ришара Гаске.
В обох тенісистів напередодні півфіналу утворилася приємна 10-матчева виграшна серія. Також об'єднувало сьогоднішніх супротивників те, що обидва мали у своєму активі два титули серії Великого шолома і були на підході до третього. За очними зустрічами лідирував Маррей (8-7), однак останні три поєдинки залишилися за Вавринкою.
Розпочався поєдинок для Стена не якнайкращий - уже в третьому геймі Маррей зробив брейк завдяки незграбним помилкам швейцарця. Вавринка намагався атакувати, виходити до сітки, використовувати дропшоти, тоді як Енді постійно "гнав" його до задньої лінії. Жоден з чотирьох брейк-поїнтів минулорічний чемпіон не реалізував, тому британцеві без проблем вдалося втримати перевагу.
Далі події розвивалися для Вавринки ще гірше. Маррей став грати більш винахідливо, грав досить низько під бек-генд супернику, нівелюючи основну зброю супротивника. Укорочені удари від Енді напевно стануть для швейцарця нічними жахами. Жодного шансу на подачі не дав на подачі другий сіяний і завдяки двом брейкам повів за сетами - 2:0.
Маррей рано повірив у легку перемогу і припустився слабинки в третій партії. Суперники по черзі забирали свою подачу аж до 10-го гейму, коли у Енді перестала проходити перша подача і Стен реалізував єдиний брейк-поїнт. Як виявилося пізніше, про камбек мови і не могло бути, а кінцівка третього сету - єдиний відрізок матчу, який Вавринка може занести собі в актив. Маррею не сподобалося, що він губить перевагу, і, окрикнувши себе, шотландець заходився тиснути на "розібраного" суперника. Черговий швидкий брейк приніс Енді необхідну психологічну перевагу. Вавринка занадто пізно заходився чіплятися за кожне очко і, ще раз упустивши подачу, дозволив Маррею без проблем довести четвертий сет до перемоги.
Енді пройшов непростого противника, нехай той і знаходився не в найкращих кондиціях. Британець вперше в кар'єрі пробився у фінал Відкритого чемпіонату Франції, вибивши торішнього переможця. Вперше з 1937 року британський тенісист зіграє у вирішальному поєдинку на кортах Парижа. Уродженець Глазго став 10-м гравцем часів Відкритої ери, якому вдалося пробитися у вирішальну стадію всіх чотирьох "мейджорів". Суперником по фіналу для Енді став Новак Джокович. А кращої мотивації, ніж обіграти лідера рейтингу на останній стадії такого великого турніру, Маррею не потрібно. У сьомий раз в історії серб і британець розіграють між собою титул Великого шолома.
Шикарний удар Маррея
Півфінал
Стен Вавринка (Швейцарія, 3) - Енді Маррей (Великобританія, 2) - 4:6, 2:6, 6:4, 2:6